Новини

Всього : Фотографія :

У Шевченковому університеті вшанували пам'ять загиблого Героя. 15 червня в Головному навчальному корпусі КНУ було відкрито іменну аудиторію кавалера ордена «За мужність» ІІІ ступеня, випускника філософського факультету, захисника м. Маріуполь Дмитра Губарєва.

Щирі співчуття та  глибоку вдячність батькам Дмитра висловив ректор Університету Володимир Бугров: «Немає більшого болю за той, який відчувають батьки, проводжаючи у вічність своїх дітей. «Немає більшої любові за ту, коли хто душу свою кладе за друзів своїх…», – вчить нас Євангелія від св. Іоана. Дмитро віддав своє життя за незалежне, світле майбутнє свого народу. Розділяємо ваше невимовне горе та дякуємо, що виховали відданого сина України. Іменна аудиторія допоможе зберегти пам'ять про нашого випускника Дмитра Губарєва, який  є  прикладом тієї героїчної любові до рідних і друзів, до країни, яку захищав ціною власного життя», – сказав ректор.

Декан філософського факультету Анатолій Конверський, зауважив, що рішення про відкриття іменної аудиторії було прийнято на засіданні Вченої ради факультету й підтримане адміністрацією Університету: «Це наш обов’язок – зберегти пам'ять про тих, хто ціною власного життя захищав Батьківщину», – підкреслив він.

Батько Дмитра, Валерій Губарєв розповів, що з раннього дитинства прищеплювали сину почуття любові,  рішучості, відповідальності. «Він був добрим, щирим, старанним, порядним, сміливим. Ми завжди йому казали, що у житті потрібно нести відповідальність за кожне прийняте рішення. Був самостійним. Сам обирав вид спорту, яким займатиметься, музичний інструмент, на якому гратиме. Університет, у якому навчатиметься теж обирав сам. За покликом серця вибрав для себе філософський факультет  університету Шевченка. Навчався із задоволенням та захопленням. Отримав диплом бакалавра, магістра. Військову службу він теж обрав сам, добровільно. На запитання «Чому саме "Азов"?» відповідав: «В "Азові" –  є дух, там все серйозно, в "Азові" – найкращі». Безмежний біль –говорити про сина у минулому часі. Ми пам’ятатимемо його до останнього подиху та вдячні факультету, Університету за те, що ви увіковічуєте його пам'ять», – сказав батько.

Степан Катуна, однокурсник й друг Дмитра, розповів: «Діма любив наш факультет, Червоний корпус. Він завжди казав: «КНУ – елітний університет. Навчатися тут – почесно». Думаю, що він споглядає на нас і радіє, що на його рідному філософському факультеті, в Головному корпусі Університету аудиторія має його ім’я. Ми ж горді з того, що мали честь бути його друзями».

Не стримала сліз мати Дмитра: «Сьогодні, 15 червня, рівно 2 місяці з нами немає Дмитра. Бо нам повідомили, що він загинув 15 квітня. Не вірили. Не хотіли вірити…»

Однокурсники Дмитра Губарєва згадують, що він з першого дня війни мужньо став на захист України та Маріуполя. Евакуація чи бій? Вибір для нього був очевидним. Завдяки його героїзму вдалося евакуювати та захистити поранених і мирних жителів з Азовсталі. Він не боявся смерті, повторюючи за Епікуром: «Коли ми є, смерті ще немає, а коли настає смерть – нас вже немає» та стверджував, що боятися треба жалюгідного життя, а не смерті.

Подвиг випускника КНУ Дмитра Губарєва – навіки в історії. Ми повинні пам’ятати, що він заплатив найвищу ціну, аби його країна жила вільно, гідно, незалежно та, наслідуючи його приклад, мужньо тримати лінію оборони, кожен на своєму фронті.

Центр комунікацій