Новини

Всього : Фотографія :

У Міжнародний день прав жінок і миру дискусія «Гендерний вимір прав і свобод» зібрала в Червоному корпусі Університету представників університетської спільноти, фахівців різних напрямів у контексті теми.

Дискусія тривала у трьох раундах: гендерні стереотипи як джерело сексизму; що таке гендерний аудит? Інструменти та перспективи гендерного аудиту в Університеті; зіткнення поколінь, або як віднайти порозуміння.

Перший раунд дискусії розпочала модераторка й ініціаторка заходу проректорка Олена Добржанська, яка нагадала, що торік навесні (13 квітня 2023 року) Університет затвердив Стратегію забезпечення гендерної рівності у КНУ. Був розроблений оперативний план заходів, розрахований на 2023-2027 рр. «Нинішня дискусія покликана знайти рішення для активізації реалізації затвердженої Стратегії та впровадження політики гендерної рівності».

До обговорення долучилася завідувачка кафедри фольклористики ННІ філології Олеся Наумовська, яка на прикладах народної творчості пояснювала різницю гендерних стереотипів українців і представників інших народів: «В українській традиції жінка завжди позиціювалася сильною, вона відігравала рівну з чоловіком функцію і брала участь у всіх громадських справах».

Про вплив гендерних стереотипів на вибір професії та наукове дослідження цієї теми розповіла Юлія Красілова, викладачка Факультету соціології. Прикладами з чинного законодавства, яке досі не в усьому дотримується принципів гендерної рівності, аргументувала свій виступ доцентка ННІ права Світлана Черноус.

Другий раунд дискусії відкрив ґрунтовний аналіз доцентки Факультету соціології, гарантки магістерської програми «Гендерні студії» Ольги Іващенко. Пані Ольга продемонструвала тяглість проблеми, докладно описала принципи гендерного аудиту, давно назрілу необхідність його впровадження і схарактеризувала ступінь готовності до цього університетської спільноти: «У межах магістерської програми «Гендерні студії» у нас на факультеті викладають курс гендерного аудиту. Торік вручили Нобелівську премію з економіки гендеру, тож я впевнена, що буде змінюватися концепція підходу до участі жінок на ринку праці, до залучення жінок в освіті. Це вже буде не тільки про права, а й серйозний економічний запит. Це буде інший стратегічний підхід».

Третій раунд дискусії – про зіткнення поколінь і пошуки порозуміння між ними – відкрив Олександр Білоус, доцент кафедри загальної психологої Факультету психології: «Конфлікт виникає, коли молодше покоління намагається отримати права і певним чином відібрати їх у покоління старшого. Найкращим було б розуміти, у чому не збігаються бажання і прагнення. Покоління можуть порозумітися тільки через повагу і через бажання зрозуміти. Покоління змінюються. Ми, проживаючи своє життя, можемо подолати перешкоди між поколіннями й ставати молодшими у розумінні смислів».

До обговорення долучилися і поділилися досвідом у розумінні проблеми Максим Ситницький, завідувач кафедри менеджменту інноваційної та інвестиційної діяльності Економічного факультету, і Сергій Даниленко, завідувач кафедри міжнародних медіакомунікацій і комунікативних технологій ННІ міжнародних відносин.

Підсумки дискусії підбила Олена Добржанська: «Університет – інтелектуальне середовище, здатне до трансформацій, до критичного мислення, сприйняття нового. Освіта дає можливості до порозуміння. Невігластво такі можливості перекриває».

Учасники зібрання погодилися, що круглий стіл, присвячений темі гендерного балансу, має стати традиційним місцем і форматом для моніторингу та обговорення цієї теми в експертному університетському колі.

Центр комунікацій