Новини

Всього : Фотографія :

Про Україну в Європейському просторі вищої освіти, інструменти залучення іноземних студентів до навчання в наших університетах та інтернаціоналізацію освіти під час війни говорили учасники Українського форуму міжнародної освіти, що відбувся в КНУ імені Тараса Шевченка.

У дискусії, зокрема, взяли участь очільники закладів вищої освіти, представники МОН, МОЗ, Українського державного центру міжнародної освіти, Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти, Державної служби якості освіти, Державної міграційної служби та Державної прикордонної служби України.

За словами ректора КНУ Володимира Бугрова, інтернаціоналізація освіти полягає не лише в залученні іноземних студентів, а й у розвитку українських студій у світі.

«За нашої участі українські студії відкрито в університеті Единбурга в Шотландії, в Кільському університеті в Німеччині, в Лундському університеті у Швеції, у Загребському університеті в Хорватії, в Амстердамському університеті в Нідерландах, у словацьких університетах імені Коменського у Братиславі та Костянтина Філософа у Нітрі», – додає Володимир Бугров. На його переконання, важливою також є участь в альянсах європейських університетів, які Єврокомісія розглядає як один із основних інструментів інтернаціоналізації європейського простору вищої освіти.

Заступник Міністра освіти і науки Михайло Винницький акцентував на тому, що в умовах пов’язаних з війною ризиків повернути кількість іноземних студентів до довоєнного рівня не вдасться. Він закликав «змінювати парадигму інтернаціоналізації освіти», працювати над подальшою деколонізацією освітньої галузі, а також разом з іншими країнами-партнерами просувати східноєвропейські та славістичні студії в світі, позбуваючись російськоцентричних підходів.

«У світі українські студії – це розділ великого напрямку, який називається або «славістика», або «російські та східноєвропейські студії, — нагадав Михайло Винницький. – Наше завдання - видворити росію і, можливо, посісти її місце в тому академічному колі, яке 30 років чи й довше формується як російськоцентричне».

«В українських закладах вищої освіти навчається понад 50 тисяч іноземних студентів, – розповідає директорка Українського державного центру міжнародної освіти Олена Шаповалова. – Йдеться про основне навчання. Але лише 30 відсотків цих студентів перебувають на території України, решта навчаються онлайн».

У межах Форуму відбулася презентація дослідження «Іноземні студенти в Україні під час війни (2022-2023)», проведеного Українським державним центром міжнародної освіти. Відповідно до нього, кількість іноземних студентів в країні зменшилася з 76 548 у 2020-2021 навчальному році до 51 676 осіб у 2022-2023 навчальному році.

Та навіть у складних безпекових умовах Україна знаходить можливість продовжити навчання іноземців та використовує різні інструменти для популяризації нашої освіти. «Насамперед йдеться про онлайн-виставки, дистанційні виставки, плануємо також серію візитів до країн Азії та Африки, Глобального Півдня для того, щоб залучити іноземних студентів на навчання, причому не лише на медичні, а й на інші спеціальності», – додає Олена Шаповалова.

За її словами, іноземні студенти розглядають Україну як частину європейського простору, а відповідно український диплом – як європейський, який можна здобути за помірну ціну, не нехтуючи якістю навчання. Відповідно до дослідження, проведеного в травні-вересні 2023 року, 47 відсотків опитаних студентів заявили, що хочуть повернутися до України з-за кордону для відновлення очного навчання. Крім того, 56 відсотків студентів відповіли, що в разі продовження воєнного стану в Україні планують продовжити навчання в наших закладах освіти.

Думками щодо розвитку партнерства із зарубіжними закладами освіти та створення програм подвійних дипломів на прикладі Великобританії поділилася радниця – уповноважена Президента України з питань фонду Президента України з підтримки освіти, науки та спорту Ольга Будник.

«Ми поставили завдання змінити ставлення до української освіти в цілому і говорити про те, що українські університети могли б бути повноцінними партнерами для закладів освіти, зокрема, Великої Британії. Уявіть собі, країна, яка перебуває у стані війни, через рік після повномасштабного вторгнення, говорить про те, що в нас є 6 університетів, 6 окремих програм подвійних дипломів з університетами Великої Британії. Будь ласка, вступайте до нас і здобувайте освіту світового рівня! І це можуть бути не тільки студенти з України. Нині працює вже 10 таких програм», – зауважила Ольга Будник.

Про виклики та можливості для іноземних студентів з огляду на нові тенденції інтернаціоналізації, міжнародної та транснаціональної освіти розповіла проректорка з міжнародного співробітництва КНУ Ксенія Смирнова. За її словами, після початку повномасштабного вторгнення зберегти академічну спільноту допомогли «академічні коридори», інструменти академічної мобільності, якими скористалися й українські, й іноземні студенти. Нині КНУ розвиває стратегічні партнерства із закордонними університетами, запроваджуючи, зокрема, програми подвійного дипломування. В Університеті реалізовують майже 10 програм, що дають змогу отримати дипломи двох закладів освіти.

«Нова ініціатива, до якої залучається Україна – це співпраця з альянсами європейських університетів, що в довгостроковій перспективі використовуватиметься і для підвищення привабливості нашої освіти для іноземних студентів, і для підвищення якості освіти всередині Університету, і як інструмент її інтернаціоналізації», – зазначила Ксенія Смирнова.

Крім того, в Шевченковому університеті працюють над поширенням українських студій у світі і розглядають це як розвиток освітньої дипломатії, що сприяє не лише залученню іноземних студентів до нашої системи освіти, а й кращому розумінню українських реалій за кордоном, потреб України під час війни та її глобальних наслідків.

Про навчання аспірантів за договорами з іноземними установами розповіла проректорка з наукової роботи КНУ Ганна Толстанова. За її словами, наприкінці першого року широкомасштабного вторгнення у Шевченковому університеті навчалося 1089 аспірантів з 33826, що проходили підготовку в усіх українських закладах освіти та наукових установах. Як ще один інструмент міжнародної співпраці та інтернаціоналізації освіти Університет розвиває програми з отримання ступеня доктора філософії за процедурою Cotutelle, що працює за принципом «один захист – два дипломи».

Нині його реалізація ускладнена через певні прогалини в законодавстві й потребує додаткового врегулювання. «Нам треба думати про те, як змінити наше законодавство, щоб дати змогу  нашому аспіранту, який захистився, видати другий диплом. Чи принаймні розробити процедуру його нострифікації, визнання у разі захисту за договором Cotutelle», – підсумувала Ганна Толстанова.

Центр комунікацій