Новини

Всього : Фотографія :

 … 2 жовтня 1990 року на Майдан Незалежності розгорнулося наметове містечко. У кризовий момент для новітньої історії України на вулиці вийшли мітингувальники, які виступили проти комуністичного режиму в уряді. Рушієм та основним поштовхом мирної акції стали небайдужі студенти. Вже 17 жовтня 1990 року Верховна Рада України ухвалила вимоги протестувальників щодо звільнення прем'єр-міністра та проведення нових виборів. Пізніше цю акцію непокори називатимуть «Революцією на граніті».

З нагоди 34-ї річниці Революції на граніті Студентський парламент КНУ імені Тараса Шевченка та Українська студентська ліга презентували інтерактивну інсталяцію у Мистецькому салоні Головного корпусу Університету 2 жовтня 2024 року.

Головна ідея виставки – показати, що єдність, згуртованість здатні робити великі справи, творити історію; сила є в кожному з нас, кожен на своєму місці, може творити свою революцію; революція розпочинається з кожного з нас.

Презентована інсталяція занурює відвідувачів в атмосферу тих часів через архівні фотографії, які яскраво передають дух початку 90-х та масштаби студентського спротиву.

Христина Савейко, очільниця Української студентської ліги, розповідає, як народилася ідея виставки: «Минулого року ми провели першу реконструкцію мирної акції. На Майдан Незалежності вийшли представники органів студентського самоврядування, після чого у Червоному корпусі КНУ відбулася велика розмова з учасниками Революції на граніті. Ми спілкувалися про те, що для них ця революція, як це було. За їхніми словами, Революція на граніті пройшла червоною ниткою крізь усе їхнє життя. Нині це відображено в нашій інсталяції».

Важливим є і те, що сучасні українські студенти, зокрема об’єднані Українською студентською лігою (80 ЗВО України), є нащадками Української Студентської Спілки – творців Революції на граніті. Таким чином уявна червона нитка торкається і їх. «Це саме та історична тяглість, історична пам’ять, яку потрібно відроджувати, аби нагадувати про те, хто ми такі – українці, хто такі українські студенти, хто такі ми з вами сьогодні,» – наголошує Христина. – В університетах ми можемо продовжити цю традицію, зробити так, аби щороку нові студенти могли приходити і відчувати, що дух тієї революції, того студентського активізму, про який ми вчили у підручниках з історії, – можливий і сьогодні».

За словами Данила Щоголя, заступника голови Української студентської ліги, магістранта КНУ, інтерактивну виставку складає інсталяція з хмари фотографій і карток. Крізь неї можна проходити, розглядати будь-яку світлину. Експозиція складається 4,5 тисячі фото. Її упродовж доби збирали 60 студентів.

Інсталяція занурює в атмосферу студентського руху, дає відчуття співпричетності. За словами організаторів, після демонтажу виставки охочі можуть взяти собі світлини, які їх зацікавили. Поряд з фотографіями в інсталяції закріплені й чисті картки, на яких організатори закликають учасників записувати свої враження. За словами Данила, «нині кожен несе якусь революцію, бореться за свою державу, щоб вона існувала сьогодні, завтра і завжди. Напишіть про це на чистих картках інсталяції, залиште свої спогади та думки».

На презентації були присутні й творці та учасники Революції на граніті. Своїми спогадами про те, як формувалося наметове містечко, ділився Іван Данилюк, декан Факультету психології. Іван Васильович пригадав відому тезу «хто в юності не був революціонером, бунтарем, той не мав серця, а хто в певному віці не став консерватором, той не має розуму» і зазначив, що Революція на граніті дала поштовх всьому українському суспільству, а за рік Україна вже проголосувала на першому референдумі й стала незалежною державою.

Пан Данилюк приніс на відкриття виставки цінний артефакт – звернення Координаційної Ради студентів Литви до студентів міста Києва. Аркуш пожовтілий від часу, але засвідчує захоплення рішучістю наших студентів, підтримку нестримного прагнення до незалежності й віру в успіх великої справи. «Я радий всіх вас вітати. Якщо ми поставили щось за мету, ми обов'язково здолаємо всі негаразди і збудуємо вільну, незалежну, сильну і головне – мирну Україну», – підсумовує Іван Данилюк.

Поділився спогадами з учасниками відкриття й Андрій Пижик, керівник Навчально-методичного відділу, завідувач кафедри новітньої історії України Історичного факультету КНУ. На жовтень 1990 року Андрій Миколайович був студентом першого курсу й учасником Революції на граніті. Яскраві спогади про масштабність акції залишилися на все життя: «Колона університету виходить до Червоного, повертає на бульвар Шевченка, і потім Майдан незалежності, і далі до Верховної Ради. За все життя, за всі наступні революції такого моря людей на вулиці я не бачив. Назавжди залишилося переконання, що студенти, молоді люди – це рушійна сила. Це було таке море надії на те, що країна зміниться. І ці зміни відбулися».

Виставка триватиме два тижні. На 17 жовтня закриватиме виставку обговорення подій Революції на граніті, сучасного стану активного українського студентства за участю безпосередньо творців та очевидців Революції на граніті. На завершення проєкту відбудеться виступ театру «Тремтить», який представить захопливий перформанс-реконструкцію подій, що стали вирішальними у відновленні української державності.

Центр комунікацій