Новини

Всього : Фотографія :

24 грудня 2024 року світова наукова спільнота стала свідком історичної події: космічний апарат NASA Parker Solar Probe досяг рекордно близької відстані до Сонця – 6,1 мільйона кілометрів. Це найменша відстань, на яку штучний об’єкт коли-небудь наближався до нашої зорі. Цей прорив відкрив нові можливості для вивчення Сонця та його впливу на нашу планету. Зонд, створений Лабораторією прикладної фізики Університету Джонса Гопкінса, пройшов перігелій зі швидкістю 692 000 км/год. Апарат використовує спеціальний теплозахисний щит із вуглецевої піни, який витримує температуру до 1430 °C, тоді як прилади за щитом залишаються у комфортній кімнатній температурі. На момент найтіснішого зближення із Сонцем температура досягала 980°C.

Parker Solar Probe, запущений у 2018 році, є першою місією NASA, метою якої є  безпосереднє наближення до Сонця. Її завдання полягають у вивченні потоків енергії, які нагрівають сонячну корону і прискорюють сонячний вітер, у визначенні структури та динаміки плазми й магнітних полів у джерелах сонячного вітру, а також дослідженні механізмів, які прискорюють енергетичні частинки. Для досягнення цих цілей апарат оснащений чотирма комплексами інструментів. Комплекс для дослідження електромагнітних полів FIELDS вимірює електричні й магнітні поля, радіохвилі, густину потоку енергії, абсолютну густину плазми та електронну температуру (науковий керівник розробки – Стюарт Бейл, Університет Каліфорнії (Берклі)). Інтегроване наукове вивчення Сонця ISOIS фіксує потоки енергетичних електронів, протонів і важких іонів (Девід Маккомас, Принстонський університет). Ширококутна камера для сонячного зонда WISPR фотографує корону Сонця й зовнішню геліосферу (Рассел Говард, дослідницька лабораторія Військово-морського флоту США (NRL)). Ще один інструмент дозволяє вимірювати кількість електронів, протонів і іонів гелію та досліджувати їх характеристики (Джастін Каспер, Мічиганський університет і Смітсонівська астрофізична обсерваторія).

Київський національний університет імені Тараса Шевченка також долучений до цього амбітного проєкту. Доктор фізико-математичних наук Олексій Агапітов, співробітник кафедри астрономії та фізики космосу Фізичного факультету, бере участь у проєкті в межах академічної мобільності в лабораторії космічних досліджень Каліфорнійського університету Берклі (SSL UC Berkeley). Лабораторія є відповідальною за вимірювання магнітних та електричних полів на борту Паркера в рамках експерименту FIELDS і за вимірювання розподілу електронів в рамках SWEAP. Олексій Агапітов працює над калібруванням хвильових електричних та магнітних вимірювань. Крім того дослідження Агапітова спрямовані на вивчення механізмів генерації електромагнітних спалахів у сонячному вітрі, реєстрацію найшвидшої міжпланетної ударної хвилі зі швидкістю понад 2800 км/с (березень 2024 року), а також на розуміння природи світчбеків, їхнього виникнення і впливу на сонячну активність. Результати його досліджень опубліковані у провідних наукових журналах, таких як The Astrophysical Journal Letter, Space Science Reviews та інших. Ці роботи значно сприяють розширенню розуміння динаміки сонячної активності.

Дослідження Сонця мають велике значення для розуміння його впливу на Землю. Геомагнітні бурі, викликані сонячними спалахами, можуть впливати на електромережі, супутники й зв’язок. Результати місії Parker Solar Probe допоможуть краще прогнозувати ці явища та мінімізувати їхній вплив. У 2024 році сонячна активність досягла максимуму, що супроводжувалося потужними викидами плазми, які вплинули на геомагнітну активність. Космічний апарат Parker Solar Probe зафіксував міжпланетну ударну хвилю зі швидкістю 2800 км/с, що є найвищою зафіксованою швидкістю такого роду в Сонячній системі.

Участь українського вченого в цьому міжнародному проєкті є яскравим прикладом інтеграції української науки у світовий науковий простір.

Ілюстрації: NASA's Goddard Space Flight Center/JHU Applied Physics Laboratory та AFP

За інформацією Фізичного факультету

Центр комунікацій