Новини

Всього : Фотографія :

Днями у Варшаві відбулася масштабна тристороння зустріч представників наукових та освітніх інституцій України, Польщі та Німеччини. Організаторами заходу стали міністерства освіти і науки трьох країн, національні академії наук та ректорські спілки: з боку України – Національна академія наук України та Спілка ректорів закладів вищої освіти, з боку Польщі – Польська академія наук і Конференція ректорів академічних шкіл, з боку Німеччини – Академія Леопольдіна та Німецька конференція ректорів.

У заході взяв участь ректор Київського національного університету імені Тараса Шевченка Володимир Бугров, який представляв також Спілку ректорів закладів вищої освіти України як її віцепрезидент.

Польська академія наук провела міжнародну конференцію на тему «Українська наука в перехідний період – партнерство для реформ та реконструкції». Вітальне слово виголосив президент Польської академії наук Марек Конажевський. З основними доповідями виступили Маркус Кумплеєр, державний секретар Федерального міністерства досліджень, технологій та космосу Німеччини, Анджей Шептицький, заступник міністра освіти і науки Польщі, та Денис Курбатов, заступник міністра освіти і науки України.

Після пленарної частини учасники працювали у форматі «майстерень ідей».

Перша майстерня, «Що означають реформи для тристороннього університетського співробітництва», була присвячена реформуванню української системи освіти та науки. Учасники обговорювали виклики академічної мобільності, розширення можливостей міжнародних досліджень, реалізацію проєктів у межах Цілей сталого розвитку та проблеми «відтоку мізків». Модераторкою виступила Ангела Іттель, президентка Технічного університету Брауншвейга, віцепрезидентка Німецької конференції ректорів (HRK) з міжнародних справ, рівності та різноманітності.

Участь у роботі майстерні взяв ректор КНУ імені Тараса Шевченка Володимир Бугров. Він наголосив, що завданням університетів сьогодні є не лише збереження академічної спільноти, а й створення умов для повернення молодих науковців після війни. За його словами, міжнародні партнерства та спільні проєкти допоможуть зберегти й розвинути науковий потенціал України.

Друга панель, «Як посилити дослідницьку співпрацю», зосереджувалася на обміні досвідом між науковими організаціями. Учасники обговорювали, як зміцнити спільні дослідження між Україною, Польщею та Німеччиною, зробити їх більш інтегрованими та орієнтованими на практичний результат. Йшлося також про необхідність сталого фінансування, спільних грантових програм та проєктів, які можуть бути реалізовані навіть у складних умовах війни. Дискусію модерувала Олександра Антонюк, голова Наукового комітету Національної ради України з питань розвитку науки і технологій.

Третя майстерня, «Посилення системи досліджень, розвитку та інновацій: стратегічні інструменти політики та свобода досліджень», зібрала представників фінансових та посередницьких організацій. Основна увага була зосереджена на стратегічних інструментах розвитку науки та інновацій, підтримці дослідницької інфраструктури та гарантіях академічної свободи. Окремо обговорювалася інтеграція України до європейського наукового простору та залучення інвестицій у дослідження й інновації.

Наприкінці відбулося представлення напрацювань груп, дискусія щодо створення консорціумів та визначення конкретних напрямів співпраці. Українська сторона підтвердила готовність до партнерства з провідними німецькими інституціями – Фондом Фольксвагена, Товариством Фраунгофера та іншими.

Також у ці дні у Німецькому історичному інституті у Варшаві відбулася зустріч ректорських конференцій трьох країн: Німецької (HRK), Польської (CRASP) та Української (Спілки ректорів закладів вищої освіти). Центральною темою дискусії стало питання: «Що означають реформи для тристоронньої співпраці ректорських конференцій?»

Українську делегацію очолив заступник голови Спілки ректорів України та ректор Київського національного університету імені Тараса Шевченка Володимир Бугров. До складу делегації увійшли ректор Національного університету «Запорізька політехніка» Віктор Грешта, ректорка Харківського національного університету імені В. Каразіна Тетяна Кагановська, президент Національного університету «Києво-Могилянська академія» Сергій Квіт та ректорка Національного університету «Львівська політехніка» Наталія Шаховська.

З вітальними словами до учасників звернулися президент Німецької ректорської конференції Вальтер Розенталь і директорка Німецького історичного інституту у Варшаві Магдалена Саріуш-Вольська. Серед ключових спікерів був також професор Єжи Возницький, голова Фундації польських ректорів, колишній ректор Варшавської політехніки та президент CRASP.

Володимир Бугров у своєму виступі представив реформу освітнього та наукового законодавства України. Особлива увага була зосереджена на питаннях інтернаціоналізації освітніх і наукових проєктів, залученню українських закладів вищої освіти до європейських університетських альянсів та лобіюванню інтересів українських університетів на рівні Єврокомісії. Окремо було підкреслено можливість надання експертної допомоги з боку німецьких і польських колег у реформуванні української системи вищої освіти та науки, зокрема у розробці законодавчих ініціатив. Доповідь ректора КНУ отримала позитивні відгуки завдяки ґрунтовному аналізу та чіткому окресленню ролі Спілки ректорів у процесах реформування.

Завершальним акордом зустрічі стала відкрита дискусія щодо перспектив тристороннього партнерства у сфері вищої освіти та подальших кроків у розбудові інституційної співпраці.

Учасники підтвердили спільний намір розвивати тристоронню співпрацю, розширювати академічні обміни та підтримувати інтеграцію України до європейського освітнього й наукового простору.

За сталою традицією під час візитів за кордон Володимир Бугров передав книжки для «Української полички» в одній з публічних бібліотек Варшави (Marszalkowska 55/73) та за сприяння 3-го секретаря Посольства України в Республіці Польща Василя Мельничука – до інших українських бібліотек у Польщі.

Центр комунікацій