Новини

Всього : Фотографія :

У КНУ стартував щорічний Маратон «Об’єднані наукою», присвячений Всесвітньому дню науки в ім'я миру та розвитку.

Його мета – стимулювання внутрішньоуніверситетського міждисциплінарного наукового співробітництва для актуалізації та активізації грантової діяльності, зокрема, з метою участі в конкурсах Рамкової програми Європейського Союзу з досліджень та інновацій «Горизонт Європа».

Маратон триватиме до 21 листопада.

«Українські дослідники, змушені працювати в умовах війни, дуже добре розуміють, що таке наука в ім’я миру і наскільки важливий мир для розвитку, – наголосила під час відкриття маратону проректорка з наукової роботи КНУ Ганна Толстанова. – Водночас такі обставини в усі часи були потужним стимулом технологічного поступу. Так, у Першу світову війну люди винайшли танк, під час Другої світової з’явилися антибіотики і ядерна зброя. І наша війна – це війна високих технологій».

Після урочистого відкриття маратону його організатори – Науково-дослідна частина КНУ – запросили науковців долучитися до інформаційного дня програми «Горизонт Європа». Проведення таких заходів покликане збільшити кількість грантових проєктів, що втілюються в КНУ, та стимулювати внутрішньоуніверситетське міждисциплінарне наукове співробітництво задля їхньої реалізації.

Про мету та особливості програми розповів Ігор Таранов – керівник «Офісу Горизонт Європа в Україні», відкритого в грудні 2023 року в складі Національного фонду досліджень України.

«Україна є асоційованою країною в рамках програми Горизонт Європа. Це означає, що ми не сплачуємо жодних внесків і не претендуємо на реімбурсовані кошти, які повертаються всім, хто сплачує членські внески, з урахуванням результатів їхньої участі в програмі, – наголошує Ігор Таранов. – Водночас ми маємо повний доступ до всіх інструментів та конкурсів».

За словами Ігоря Таранова, з 2026 року Україна матиме доступ до Європейського оборонного фонду, що дасть змогу нашим науковцям брати участь у проєктах відповідного спрямування, що фінансуються Єврокомісією. Програма «Горизонт Європа» підтримує цивільні дослідження, проте наукові колективи зможуть подавати заявки на грантову підтримку розробок технологій подвійного призначення. 

Консультації щодо написання грантових заявок за різними напрямами та конкурсами можна отримати в Національних контактних пунктах програми ЄС «Горизонт Європа» і в самому «Офісі Горизонт Європа в Україні».

Дослідники Шевченкового університету щороку збільшують кількість заявок на отримання грантових проєктів у межах програми «Горизонт Європа»: якщо у 2024 році подано 19 заявок, то у 2025-му – вже 45, і до кінця року ця цифра ще може змінитися.

Нині в КНУ реалізують 6 таких проєктів. Про історію свого успіху під час марафону розповіли керівники та представники чотирьох дослідницьких колективів. 

Зокрема, своїм досвідом поділився провідний науковий співробітник Астрономічної обсерваторії КНУ Богдан Гнатик. Він є відповідальним виконавцем проєкту ACME «Дослідницька інфраструктура «Європейський центр багатоканальних астрофізичних досліджень». Дослідницькі структури 15-ти країн об’єдналися, щоб відкрити дані астрономічних спостережень та зробити їх доступними широкому загалу науковців. «У цьому проєкті ми разом з французькими колегами розроблятимемо програмне забезпечення, яке буде уніфікувати спостережні дані, щоб їх могли використовувати всі науковці», – розповідає Богдан Гнатик.

Завідувач кафедри загальної та історичної геології ННІ геології Дмитро Кравченко розповів про напрацювання проєкту LOC3G «Локалізація в геофізиці, геонебезпеках та геоінженерії». Він спрямований на вивчення зсувів та інших деформаційних процесів в геологічному середовищі та розробку  базових моделей для застосування в геофізиці, геоінженерії, прогнозуванні та мінімізації наслідків таких процесів.

В Навчально-науковому інституті права в межах програми «Горизонт Європа» реалізують проєкт REMAKING «Віддалена робота: численні наслідки епохи потрясінь та соціально-економічних трансформацій, територіальне переосмислення і політичні дії». Науковці досліджують вплив дистанційної роботи на ринок праці і самого працівника, державні й локальні програми в цій сфері, про що розповів заступник директора з науково-педагогічної роботи (міжнародні зв'язки) ННІ права КНУ Євген Герасименко. Зокрема, вивчають досвід тимчасово переміщених осіб, змушених працювати віддалено в межах своєї країни та за кордоном.

Тим часом хіміки працюють над проєктом APPROACH «Передові фотонні процеси для новітніх технологій збирання сонячної енергії». За словами наукового керівника проєкту доцента кафедри неорганічної хімії Хімічного факультету КНУ Ігоря Фесича, дослідники зосереджені на розробці високоефективних рішень для перетворення сонячної енергії. Це той випадок, коли інтерес до фундаментальної науки цілком прагматичний, прикладний. Йдеться про створення люмінісцентних світлоперетворюючих матеріалів (з використанням різних методів синтезу) для покриття робочих поверхонь сонячних панелей. До речі, робота над проєктом надихнула Ігоря Фесича і на освітні інновації – розробку вибіркової дисципліни для студентів-хіміків «Технології пігментів і барвників».

Попереду в учасників маратону ще два насичені дні, які присвятять інформуванню щодо грантових можливостей окремих напрямків програми – «Дії Марії-Склодовської Кюрі» та «Європейська дослідницька рада».

Фоторепортаж студенток 2 курсу ОП «Видавнича діяльність та медіаредагування» ННІ журналістики КНУ

Центр комунікацій