Новини

Всього : Фотографія :

 «Наукову концепція розвитку законодавства України» презентовано в КНУ імені Тараса Шевченка 8 грудня.

Фундаментальна монографія пропонує комплексний, системний і прогнозний підхід до правотворчої діяльності. Те, що презентація видання відбулася у Шевченковому університеті, відомому своєю давньою правничою школою, – свідчить про важливість ролі, яку наука та науковці мають відігравати у формуванні законодавчої бази нашої держави. 

Монографія була презентована під час конференції «Наукова концепція розвитку законодавства України як основний документ юридичного прогнозування», організованої КНУ імені Тараса Шевченка спільно з Національною академією наук України та Верховною Радою України.

Видання підготовлене Інститутом правотворчості та наукових експертиз НАНУ і Науково-консультативною радою при Голові Верховної ради.

У вітальному слові Президент НАН України Анатолій Загородній зазначив, що вперше питання наукового обґрунтування розвитку вітчизняної правової системи було вирішено на законодавчому рівні як ключове положення Закону України «Про правотворчу діяльність», ухваленого Верховною Радою 24 серпня 2023 року. 

«На НАН України покладено відповідальність раз у п’ять років розробляти Наукову концепцію розвитку законодавства України. Нашим завданням є проводити незалежну юридичну експертизу законопроєктів, а також здійснювати системне прогнозування. Сьогодні Інститут правотворчості та наукових експертиз представляє перші підсумки – підготовлену монографію, яка стане фундаментом для подальшої роботи над концепцією», – повідомив Анатолій Загородній.

Колективна монографія вийшла друком за загальною редакцією Голови Верховної Ради України, д.ю.н., професора Руслана Стефанчука та д.ю.н., професорки Наталії Кузнєцової.

За словами Руслана Стефанчука, масив чинних нормативно-правових актів породжує хаос, який унеможливлює ефективне управління державою. І тут не працює філософський закон про перехід кількості в якість. Навпаки: чим більше актів, тим гірша якість законодавства.

«Тому питання якості законодавства – це питання національної безпеки. Нам потрібні чіткі й зрозумілі правила, які об’єднають усю країну, – сказав спікер парламенту, редактор і співавтор презентованої монографії. – Ми живемо у складні часи: повномасштабна війна, рух до Європейського Союзу і НАТО, стрімкий розвиток штучного інтелекту, який уже впливає на багато суспільних сфер. І саме науковці, які мають глибокі знання і досвід, повинні вказувати нам правильний напрям руху».

Про правотворчість як інтелектуальний, продуманий і планомірний процес говорив Міністр освіти і науки України Оксен Лісовий: «Такі процеси неможливі без широкого інтелектуального фундаменту. Ми живемо в час, коли українська наука виходить за межі академічних кабінетів і доводить свою практичну цінність. Сьогодні наукові дослідження працюють на оборону, цифровізацію, інституційний розвиток. Правова наука – не виняток. Право, що спирається на наукові розробки, перестає бути просто набором правил. Воно стає інструментом управління майбутнім».

Гостя конференції – заступниця керівника Офісу Президента України Ірина Мудра акцентувала на узгодженні українського законодавства з європейськими стандартами, підкресливши на необхідності зберігати при цьому національну правову традицію.

І саме Шевченків університет, у якому юридичний факультет існує від 1835 року і який має столітні традиції якісної підготовки правників, є найкращим місцем для презентації такої прикметної монографії, сказав ректор КНУ Володимир Бугров, вітаючи учасників заходу.

«Переконаний, що ця книга, яка зібрала чудовий колектив науковців – представників усіх національних правничих шкіл, є квінтесенцією нашого правознавства. Це якісна праця – як для експертів і науковців, так для студентів і практиків», – наголосив ректор Володимир Бугров.

Із вітальними словами виступили також в.о. Голови Конституційного Суду України Олександр Петришин, Голова Рахункової палати Ольга Піщанська, начальник Харківської ОВА Олег Синєгубов.

Потужний колектив монографії об’єднав 95 науковців-правників у роботі над вісьмома розділами. Зокрема, серед авторів є викладачі та співробітники КНУ імені Тараса Шевченка. Книга обсягом 1060 сторінок була підготовлена, відредагована й видана друком за один рік – і це в умовах війни, розповіла під час презентації співредакторка видання Наталія Кузнєцова.

«Авторський колектив розглядав роботу над цією монографією як своєрідну лінію наукового фронту. Від імені усіх причетних до цього проєкту хочу щиро подякувати тим, хто сьогодні в Україні тримає інші, значно важчі лінії фронту. Саме вони дають нам можливість утримувати державу в тому форматі, в якому вона має функціонувати. Зупинятися не можна – є подальші плани, і ми продовжуємо працювати», – підсумувала Наталія Кузнєцова.

У межах програми наукової конференції відбулася фахова дискусія. Так, із доповідями виступили:

• акад. НАН України Олександр Копиленко («Теоретичні засади Наукової концепції розвитку законодавства»);
• проф. Оксана Васильченко («Конституційні засади концепції розвитку законодавства»);
• акад. НАПрН України Микола Кучерявенко («Галузі публічно-правового спрямування»);
• чл.-кор. НАПрН України Олексій Кот («Галузі приватно правового спрямування»);
• акад. НАПрН України Василь Шакун («Кримінальне та кримінально-процесуальне законодавство»);
• проф. Людмила Купіна («Галузі соціального законодавства»).

Після обговорення учасники конференції дійшли згоди, що українські науковці завжди були не спостерігачами, а активними учасниками суспільних процесів. Сьогодні ж їхня роль особливо важлива. Саме наукова спільнота здатна обґрунтувати пріоритети регулювання суспільних відносин, сприяти утвердженню загальнолюдських цінностей і верховенства права.

Центр комунікацій