Новини

Всього : Фотографія :

У межах відзначення 10-ї річниці Закону України «Про державну службу» відбулася Всеукраїнська науково-практична конференція «Реформування публічної служби в Україні: здобутки, виклики та перспективи».

У конференції взяли участь науковці й студенти провідних закладів та інституцій: Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, Національного агентства України з питань державної служби, Національної академії правових наук України, Запорізького національного університету та Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича. Захід відбувся у змішаному форматі 10 грудня 2025 року.

Шевченків університет виступив одним зі співорганізаторів, підтверджуючи свою роль у формуванні наукової школи службового права та підтримці реформ публічної служби.

Учасників привітали ректор НЮУ ім. Ярослава Мудрого, академік НАПрН України Анатолій Гетьман та Голова Національного агентства України з питань державної служби Наталія Алюшина.

Анатолій Гетьман наголосив на значущості десятиріччя Закону «Про державну службу» як ключового етапу модернізації державного управління. Закон 2015 року, за його словами, започаткував професійну, політично нейтральну та меритократичну модель державної служби.

Серед головних новацій він відзначив спрощену класифікацію посад, формування вищого корпусу держслужби, впорядкування системи управління, обов’язкові конкурси та удосконалені процедури оцінювання й розвитку персоналу.

Ректор підкреслив, що попри виклики війни система держслужби вистояла й забезпечила стабільність держави. Новими пріоритетами стали цифровізація, реформування оплати праці, кадровий резерв для деокупованих територій та європеїзація служби.

Десятиріччя Закону він назвав нагодою для професійної оцінки реформ і визначення майбутніх кроків, подякувавши НАДС за підтримку наукових ініціатив та участь у виробленні нового законодавства.

У своєму зверненні Наталія Алюшина наголосила, що Закон «Про державну службу» став проривним кроком, який заклав фундамент сучасної моделі державної служби, орієнтованої на професійність, доброчесність і відмову від застарілих бюрократичних підходів. Вона підкреслила необхідність подальшого стратегічного реформування публічної служби в умовах війни та майбутньої повоєнної відбудови, а також повідомила про можливості проходження практики в Нацагентстві для студентів, зокрема юридичних спеціальностей.

У межах кількох панельних дискусій провідні науковці з Харкова, Києва, Львова, Запоріжжя, Одеси, Чернівців, Тернополя та Ужгорода представили результати досліджень щодо сучасних викликів публічної служби.

Серед ключових тем конференції:

• Професійне навчання державних службовців (проф. Тетяна Коломоєць);
• Професійна компетентність і розвиток публічних службовців (проф. Ірина Хомишин);
• Проблема цифрової «псевдокомпетентності» (проф. Юрій Георгієвський);
• Медіація в державній службі (проф. Людмила Корнута);
• Антикорупційна стійкість та імплементація директив ЄС (доц. Оксана Шевчук);
• Доброчесність як основа антикорупційних практик (проф. Олена Синявська);
• Професійна спеціалізація службовців військових адміністрацій (проф. Ігор Ковбас та Ігор Павчук);
• Контрактна форма служби в митних органах (Олександр Черкунов);
• Європейські принципи належного урядування (доц. Наталія Федорук);
• Позитивна дискримінація в державній службі (доц. Марина Ковтун).

Важливий блок конференції був присвячений проблемам матеріальної відповідальності державних службовців. Доктор юридичних наук, професор кафедри службового та медичного права ННІ права КНУ імені Тараса Шевченка Анатолій Берлач запропонував низку кроків щодо вдосконалення законодавчого регулювання цієї сфери, зокрема:

• розширення підстав матеріальної відповідальності;
• обмеження дискреції судів у зменшенні розміру відшкодування;
• запровадження страхування професійної відповідальності службовців;
• посилення взаємозв’язку між матеріальною та дисциплінарною відповідальністю;
• зміну корпоративної культури публічної служби.

Окрему увагу привернула доповідь доктора юридичних наук, професора кафедри службового та медичного права ННІ права КНУ імені Тараса Шевченка Олексія Проневича «Цифровізація як стратегічний імператив модернізації публічної служби». Він наголосив, що цифрова трансформація є ключем до модернізації державного управління, забезпечення цифрового суверенітету, розвитку електронних послуг та зміцнення антикорупційних інструментів. Доповідач підкреслив важливість юридичного закріплення концепту цифровізації публічної служби, підготовки національної стратегії цифрової трансформації та оновлення деонтологічних кодексів службовців відповідно до вимог цифрової епохи.

Підбиваючи підсумки, професор Анатолій Берлач наголосив, що конференція стала важливим майданчиком для консолідації наукової думки щодо реформування публічної служби в умовах воєнного стану та євроінтеграції, а Київський національний університет імені Тараса Шевченка продовжує відігравати провідну роль у розвитку науки про публічну службу – через організацію наукових заходів, співпрацю з університетами Харкова й Запоріжжя, підготовку спільних досліджень та формування сучасних фахівців.

«Сьогодні державний службовець – це не просто професія, це місія. У час війни саме ці фахівці забезпечують евакуацію населення, координацію гуманітарної допомоги, відбудову інфраструктури та ухвалення рішень, від яких залежать людські життя», – наголошує професор Берлач.

Консолідація наукової спільноти та органів влади навколо реформування публічної служби є ключем до зміцнення української державності та підготовки кадрової основи для повоєнного відновлення країни.

Центр комунікацій