Новини

Діалог зі студентством: ключові питання зустрічі	28.01.2026
Всього : Фотографія : Відкрита зустріч адміністрації Київського національного університету імені Тараса Шевченка зі студентами, відбулася у форматі живого діалогу та відповідей на запитання. Розмова пройшла у затишному та безпечному просторі – в оновленому укритті Головного корпусу. Такий вибір локації цього разу був не просто вимогою безпеки, а й символом часу: університетська спільнота продовжує говорити відкрито та відверто – навіть у найскладніших обставинах. Модераторка заходу, проректорка зі зв’язків з громадськістю Олена Добржанська, на початку зустрічі окреслила її робочий формат: орієнтовний план є, але реальний порядок денний формують питання та потреби студентів. У межах зустрічі обговорили участь студентів в управлінні університетом, фінансування студентських ініціатив, міжнародні програми та обміни, а також цифрові ресурси бібліотеки ім. М. Максимовича. Ці напрями стали основою подальшої дискусії. Перший тематичний блок зустрічі відкрив ректор Володимир Бугров, який зосередився на участі студентів в управлінні Університетом. Він наголосив, що така участь передбачає не лише наявність формальних повноважень, а й регулярну присутність на засіданнях та роботу з документами. Ректор розповів про основні органи, у яких студенти вже мають передбачені законом і статутом можливості впливу. Зокрема, у складі Вченої ради університету студентство представлене шістьма особами – головою студентського парламенту (за посадою) та п’ятьма виборними представниками. Водночас було зазначено, що протягом засідань осіннього семестру фактична участь студентських представників була нерівномірною і коливалася від двох до чотирьох осіб із шести. Пояснюючи значення цієї участі, ректор підкреслив, що саме Вчена рада ухвалює ключові управлінські рішення, зокрема затверджує фінансовий план і фінансовий звіт Університету, а також нормативні документи, які визначають правила та політики його діяльності. У цьому контексті він закликав студентських представників до системної та відповідальної участі в роботі органів управління. Окремо було зосереджено увагу на постійних комісіях Вченої ради, до складу яких можуть входити не лише члени ради, а й інші представники, зокрема студенти. Також було порушено питання участі студентства у Конференції трудового колективу – найвищого органу колегіального самоврядування, який затверджує стратегічні документи розвитку університету. Наразі у її складі відсутні представники від студентів, у зв’язку з чим ректор закликав органи студентського самоврядування організувати обрання делегатів до нового складу конференції, що формується на наступні три роки. Окремо ректор зупинився на роботі стипендіальної комісії, у складі якої відповідно до чинних положень студентство має становити не менше половини. Він зазначив, що через відсутність або нерегулярну участь студентських представників не завжди формується кворум, що унеможливлює своєчасне ухвалення рішень, і наголосив на необхідності відповідальної та системної участі студентів у роботі цього органу. Підсумовуючи було наголошено, що надані студентству права та інструменти впливу працюють лише за умови їхньої відповідальної та системної участі в роботі органів управління Університетом. Фінансовий блок зустрічі представила проректорка з фінансово-економічних питань Ольга Білявська. Вона окреслила правові засади фінансування студентського самоврядування, зокрема норму Закону України «Про вищу освіту», відповідно до якої не менше 0,5 % коштів від власних надходжень спрямовуються на діяльність студентства. Було наголошено, що ці кошти використовуються в межах загальних бюджетних процедур, адже Університет є бюджетною установою і працює через Державне казначейство. Студентське самоврядування самостійно визначає напрями використання коштів, однак реалізація рішень можлива лише за наявності належно оформленого документа від вищого органу студентського самоврядування – загальних зборів (конференції) студентів – із затвердженим кошторисом, порядком використання та підписом голови студентського парламенту. Окремо проректорка звернула увагу, що арифметичні неточності в поданнях можуть призводити до зупинки платежів і повернення документів на доопрацювання. Водночас адміністрація не втручається у внутрішні рішення студентських органів, але відповідає за дотримання законодавства та бюджетної дисципліни. У межах обговорення було наведено дані щодо використання коштів: загалом бюджет студентського самоврядування у 2025 році становив 2,75 млн грн, з яких невикористаними залишилися близько 300 тис. грн. Також було пояснено, що після завершення бюджетного року невикористані кошти повертаються до бюджету Університету і спрямовуються на загальні потреби. На завершення фінансового блоку проректорка повідомила, що у 2026 році на діяльність студентського самоврядування передбачено 3,36 млн грн, що на 610 тис. грн більше, ніж торік, що розширює фінансові можливості за умови належного планування та відповідального використання коштів. Блок, присвячений міжнародним можливостям та інтернаціоналізації, відкрила проректорка з міжнародного співробітництва Ксенія Смирнова. Вона зосередилася на загальній рамці міжнародної діяльності університету, наголосивши, що участь студентів у міжнародних програмах не обмежується академічною мобільністю, а охоплює також партнерські проєкти, студентські ініціативи та міжнародні мережі. Було зазначено, що інформація про програми обміну, конкурси та можливості участі публікується на офіційних ресурсах Університету, сторінках профільних підрозділів і в комунікаційних каналах відділів міжнародних зв’язків та академічної мобільності. Наголошувалося, що конкурси є відкритими й прозорими, а ефективність участі значною мірою залежить від поінформованості та своєчасного подання заявок. Окремо згадувалися можливості участі у програмах Erasmus+ та студентських міжнародних ініціативах. Питання перезарахування результатів навчання за кордоном окремо прокоментував проректор з науково-педагогічної роботи Андрій Гожик. Він зазначив, що чинні правила передбачають гнучкі механізми: у разі потреби до 20 кредитів може бути перенесено на наступний навчальний період, що дозволяє уникнути надмірного академічного навантаження після повернення з мобільності. Також він окреслив формати короткострокових стажувань і програм без перезарахування, участь у яких не замінює навчальний план, але може бути поєднана з виконанням освітньої програми або, за необхідності, з оформленням академічної відпустки. У підсумку було підкреслено, що міжнародна мобільність та інтернаціоналізація розглядаються не лише як освітній інструмент, а і як складова формування академічного, управлінського та міжкультурного досвіду студентів. Блок, присвячений можливостям Наукової бібліотеки імені М. Максимовича, представила її директорка Марина Женченко. У своєму виступі вона зосередилася на цифрових сервісах і ресурсах, які студенти можуть використовувати в навчальній та науковій роботі. Зокрема йшлося про оновлений сайт бібліотеки з описом онлайн-послуг, можливість сканування та електронної доставки матеріалів, а також про доступ до міжнародних наукових баз і видавничих платформ, частина з яких працює лише в межах локальної мережі Університету. Було зазначено, що студенти можуть ініціювати запити на придбання необхідної літератури, а користування наданими ресурсами впливає на рішення щодо продовження доступів. Окремо згадувалися можливості міжбібліотечного абонемента для безкоштовного отримання матеріалів з інших бібліотек. Також було анонсовано створення простору з вільним доступом до художньої літератури, який планують відкрити навесні. Простір розглядається як додаткове місце для читання та індивідуальної роботи в межах університету. Окремо під час зустрічі було порушено питання підтримки людей, які повертаються в Україну після перебування на тимчасово окупованих територіях або на території Російської Федерації, зокрема осіб, вивезених у дитячому віці. У відповіді було окреслено основні механізми, з якими Університет працює в таких випадках. Зокрема, можливі дві базові траєкторії: вступ до закладу вищої освіти з урахуванням чинних правил прийому та передбачених законодавством пільг, а також визнання результатів навчання, здобутих за кордоном, що здійснюється в межах окремої процедури. Наголошувалося, що кожен випадок розглядається індивідуально з урахуванням обставин і потреб заявника. У цьому контексті було анонсовано про створення в Університеті Центру підтримки студентів у форматі «єдиного вікна». Такий підхід має на меті забезпечити первинний супровід звернень і подальше скерування запитів до відповідних напрямів – юридичного, соціального або психологічного, залежно від характеру проблеми. Зустріч засвідчила запит студентської спільноти на відкриту й змістовну комунікацію з адміністрацією університету. Обговорення ключових управлінських, фінансових, академічних та соціальних питань дало змогу окреслити не лише наявні можливості для студентів, а й умови їх практичної реалізації. Формат прямого діалогу підтвердив важливість регулярних зустрічей як інструменту взаєморозуміння та узгодження спільних рішень. Центр комунікацій

Діалог зі студентством: ключові питання зустрічі

28.01.2026

Всього : Фотографія :

Відкрита зустріч адміністрації Київського національного університету імені Тараса Шевченка зі студентами, відбулася у форматі живого діалогу та відповідей на запитання. Розмова пройшла у затишному та безпечному просторі – в оновленому укритті Головного корпусу. Такий вибір локації цього разу був не просто вимогою безпеки, а й символом часу: університетська спільнота продовжує говорити відкрито та відверто – навіть у найскладніших обставинах.

Модераторка заходу, проректорка зі зв’язків з громадськістю Олена Добржанська, на початку зустрічі окреслила її робочий формат: орієнтовний план є, але реальний порядок денний формують питання та потреби студентів.

У межах зустрічі обговорили участь студентів в управлінні університетом, фінансування студентських ініціатив, міжнародні програми та обміни, а також цифрові ресурси бібліотеки ім. М. Максимовича. Ці напрями стали основою подальшої дискусії.

Перший тематичний блок зустрічі відкрив ректор Володимир Бугров, який зосередився на участі студентів в управлінні Університетом. Він наголосив, що така участь передбачає не лише наявність формальних повноважень, а й регулярну присутність на засіданнях та роботу з документами.

Ректор розповів про основні органи, у яких студенти вже мають передбачені законом і статутом можливості впливу. Зокрема, у складі Вченої ради університету студентство представлене шістьма особами – головою студентського парламенту (за посадою) та п’ятьма виборними представниками. Водночас було зазначено, що протягом засідань осіннього семестру фактична участь студентських представників була нерівномірною і коливалася від двох до чотирьох осіб із шести.

Пояснюючи значення цієї участі, ректор підкреслив, що саме Вчена рада ухвалює ключові управлінські рішення, зокрема затверджує фінансовий план і фінансовий звіт Університету, а також нормативні документи, які визначають правила та політики його діяльності. У цьому контексті він закликав студентських представників до системної та відповідальної участі в роботі органів управління.

Окремо було зосереджено увагу на постійних комісіях Вченої ради, до складу яких можуть входити не лише члени ради, а й інші представники, зокрема студенти.

Також було порушено питання участі студентства у Конференції трудового колективу – найвищого органу колегіального самоврядування, який затверджує стратегічні документи розвитку університету. Наразі у її складі відсутні представники від студентів, у зв’язку з чим ректор закликав органи студентського самоврядування організувати обрання делегатів до нового складу конференції, що формується на наступні три роки.

Окремо ректор зупинився на роботі стипендіальної комісії, у складі якої відповідно до чинних положень студентство має становити не менше половини. Він зазначив, що через відсутність або нерегулярну участь студентських представників не завжди формується кворум, що унеможливлює своєчасне ухвалення рішень, і наголосив на необхідності відповідальної та системної участі студентів у роботі цього органу.

Підсумовуючи було наголошено, що надані студентству права та інструменти впливу працюють лише за умови їхньої відповідальної та системної участі в роботі органів управління Університетом.

Фінансовий блок зустрічі представила проректорка з фінансово-економічних питань Ольга Білявська. Вона окреслила правові засади фінансування студентського самоврядування, зокрема норму Закону України «Про вищу освіту», відповідно до якої не менше 0,5 % коштів від власних надходжень спрямовуються на діяльність студентства.

Було наголошено, що ці кошти використовуються в межах загальних бюджетних процедур, адже Університет є бюджетною установою і працює через Державне казначейство. Студентське самоврядування самостійно визначає напрями використання коштів, однак реалізація рішень можлива лише за наявності належно оформленого документа від вищого органу студентського самоврядування – загальних зборів (конференції) студентів – із затвердженим кошторисом, порядком використання та підписом голови студентського парламенту. Окремо проректорка звернула увагу, що арифметичні неточності в поданнях можуть призводити до зупинки платежів і повернення документів на доопрацювання. Водночас адміністрація не втручається у внутрішні рішення студентських органів, але відповідає за дотримання законодавства та бюджетної дисципліни.

У межах обговорення було наведено дані щодо використання коштів: загалом бюджет студентського самоврядування у 2025 році становив 2,75 млн грн, з яких невикористаними залишилися близько 300 тис. грн.

Також було пояснено, що після завершення бюджетного року невикористані кошти повертаються до бюджету Університету і спрямовуються на загальні потреби.

На завершення фінансового блоку проректорка повідомила, що у 2026 році на діяльність студентського самоврядування передбачено 3,36 млн грн, що на 610 тис. грн більше, ніж торік, що розширює фінансові можливості за умови належного планування та відповідального використання коштів.

Блок, присвячений міжнародним можливостям та інтернаціоналізації, відкрила проректорка з міжнародного співробітництва Ксенія Смирнова. Вона зосередилася на загальній рамці міжнародної діяльності університету, наголосивши, що участь студентів у міжнародних програмах не обмежується академічною мобільністю, а охоплює також партнерські проєкти, студентські ініціативи та міжнародні мережі.

Було зазначено, що інформація про програми обміну, конкурси та можливості участі публікується на офіційних ресурсах Університету, сторінках профільних підрозділів і в комунікаційних каналах відділів міжнародних зв’язків та академічної мобільності. Наголошувалося, що конкурси є відкритими й прозорими, а ефективність участі значною мірою залежить від поінформованості та своєчасного подання заявок. Окремо згадувалися можливості участі у програмах Erasmus+ та студентських міжнародних ініціативах.

Питання перезарахування результатів навчання за кордоном окремо прокоментував проректор з науково-педагогічної роботи Андрій Гожик. Він зазначив, що чинні правила передбачають гнучкі механізми: у разі потреби до 20 кредитів може бути перенесено на наступний навчальний період, що дозволяє уникнути надмірного академічного навантаження після повернення з мобільності. Також він окреслив формати короткострокових стажувань і програм без перезарахування, участь у яких не замінює навчальний план, але може бути поєднана з виконанням освітньої програми або, за необхідності, з оформленням академічної відпустки.

У підсумку було підкреслено, що міжнародна мобільність та інтернаціоналізація розглядаються не лише як освітній інструмент, а і як складова формування академічного, управлінського та міжкультурного досвіду студентів.

Блок, присвячений можливостям Наукової бібліотеки імені М. Максимовича, представила її директорка Марина Женченко. У своєму виступі вона зосередилася на цифрових сервісах і ресурсах, які студенти можуть використовувати в навчальній та науковій роботі.

Зокрема йшлося про оновлений сайт бібліотеки з описом онлайн-послуг, можливість сканування та електронної доставки матеріалів, а також про доступ до міжнародних наукових баз і видавничих платформ, частина з яких працює лише в межах локальної мережі Університету. Було зазначено, що студенти можуть ініціювати запити на придбання необхідної літератури, а користування наданими ресурсами впливає на рішення щодо продовження доступів. Окремо згадувалися можливості міжбібліотечного абонемента для безкоштовного отримання матеріалів з інших бібліотек.

Також було анонсовано створення простору з вільним доступом до художньої літератури, який планують відкрити навесні. Простір розглядається як додаткове місце для читання та індивідуальної роботи в межах університету.

Окремо під час зустрічі було порушено питання підтримки людей, які повертаються в Україну після перебування на тимчасово окупованих територіях або на території Російської Федерації, зокрема осіб, вивезених у дитячому віці. У відповіді було окреслено основні механізми, з якими Університет працює в таких випадках.

Зокрема, можливі дві базові траєкторії: вступ до закладу вищої освіти з урахуванням чинних правил прийому та передбачених законодавством пільг, а також визнання результатів навчання, здобутих за кордоном, що здійснюється в межах окремої процедури. Наголошувалося, що кожен випадок розглядається індивідуально з урахуванням обставин і потреб заявника.

У цьому контексті було анонсовано про створення в Університеті Центру підтримки студентів у форматі «єдиного вікна». Такий підхід має на меті забезпечити первинний супровід звернень і подальше скерування запитів до відповідних напрямів – юридичного, соціального або психологічного, залежно від характеру проблеми.

Зустріч засвідчила запит студентської спільноти на відкриту й змістовну комунікацію з адміністрацією університету. Обговорення ключових управлінських, фінансових, академічних та соціальних питань дало змогу окреслити не лише наявні можливості для студентів, а й умови їх практичної реалізації. Формат прямого діалогу підтвердив важливість регулярних зустрічей як інструменту взаєморозуміння та узгодження спільних рішень.

Центр комунікацій