Новини

У КНУ відбулися заходи до Дня пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу	21.05.2026
Всього : Фотографія : Київський національний університет імені Тараса Шевченка долучився до вшанування Дня пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу 18 травня 2026 року. Цьогоріч пам’ятні заходи об’єднали університетську спільноту навколо важливих сенсів – збереження історичної пам’яті, підтримки кримськотатарської культури та осмислення сучасних викликів, що постають перед українським і кримськотатарським народами. Біля Головного навчального корпусу КНУ приспустили національний прапор кримськотатарського народу – як знак поваги, скорботи та солідарності. Щороку до вшанування долучаються представники адміністрації університету, кримські татари, викладачі та студенти, зокрема ті, хто вивчає кримськотатарську філологію на кафедрі тюркології. Цього року до пам’ятного зібрання також приєдналися викладачі та студенти Таврійського національного університету імені В. І. Вернадського та Київського національного лінгвістичного університету. Для КНУ підтримка кримськотатарської спільноти вже давно є не лише символічним жестом, а системною роботою. Після початку російської агресії у 2014 році в Навчально-науковому інституті філології було відкрито освітню програму з кримськотатарської філології, а у 2016 році – Центр кримськотатарської мови та літератури. Відтоді університет послідовно розвиває кримськотатарські студії як важливий напрям освітньої та наукової діяльності. У день пам’яті носії кримськотатарської мови – старший викладач Сеїт-Джеліль Абібулла Шевкійович та асистентка кафедри тюркології Сластьон Сабріє Едемівна – також долучилися до загальнодержавного вшанування жертв геноциду кримськотатарського народу біля пам’ятного знака в Києві за участю Президента України Володимира Зеленського та Першої леді Олени Зеленської. Після міських заходів вшанування продовжилося в Навчально-науковому інституті філології. До студентів і науковців завітала народна депутатка України Таміла Ташева. У зустрічі також взяли участь радник в.о. ректора КНУ Леонід Губерський, проректор із міжнародних зв’язків Вадим Попко та представники відділу міжнародних зв’язків університету. Під час розмови Таміла Ташева акцентувала увагу на наслідках депортації кримських татар та значенні освітньої роботи для збереження національної ідентичності: «Після геноциду 1944 року наша рідна мова опинилася на межі зникнення. Сьогодні фахівців та філологів кримськотатарської мови дуже мало в усій Україні та світі. Тому те, що юнаки та дівчата Інституту філології обрали для себе такий фах, є не просто навчанням, а життєво важливим внеском у збереження нашої ідентичності». Тема історичної пам’яті та осмислення злочинів російського режиму знайшла продовження і в Навчально-науковому інституті журналістики. Тут відбувся тематичний захід до Дня пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу та презентація англомовного наукового видання «KREMLIN’S GENOCIDES», присвяченого тяглості злочинної політики кремля – від Голодомору-геноциду та депортації кримських татар до сучасної російської агресії проти України. Упорядники видання – Олександр Скрипнюк, Богдан Футей та Олеся Стасюк – представили міжнародній аудиторії ґрунтовну доказову базу злочинів радянського та російського режимів. У межах круглого столу учасники обговорили важливість наукового дослідження та документування злочинів росії. «Нам треба, щоб академічне середовище займалося дослідженням геноцидів кремля», – наголосив голова Правління Кримськотатарського Ресурсного Центру Ескендер Барієв. «Те, що не засудили вчора, повторюється сьогодні». Про значення книги як інструменту міжнародної боротьби за правду говорила й докторка історичних наук Олеся Стасюк: «Збірник покликаний донести світові правду про злочини, які Росія вчиняла й зараз вчиняє, оскільки вони були незасуджені, як проти українців, так і проти кримських татар». Пам’ятні заходи у КНУ цього дня стали не лише даниною шани жертвам трагедії 1944 року. Вони вкотре засвідчили, що університет є простором, де пам’ять поєднується з дією, освіта – з відповідальністю, а підтримка культурного різноманіття стає частиною спільної боротьби за майбутнє. Центр комунікацій

У КНУ відбулися заходи до Дня пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу

21.05.2026

Всього : Фотографія :

Київський національний університет імені Тараса Шевченка долучився до вшанування Дня пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу 18 травня 2026 року. Цьогоріч пам’ятні заходи об’єднали університетську спільноту навколо важливих сенсів – збереження історичної пам’яті, підтримки кримськотатарської культури та осмислення сучасних викликів, що постають перед українським і кримськотатарським народами.

Біля Головного навчального корпусу КНУ приспустили національний прапор кримськотатарського народу – як знак поваги, скорботи та солідарності. Щороку до вшанування долучаються представники адміністрації університету, кримські татари, викладачі та студенти, зокрема ті, хто вивчає кримськотатарську філологію на кафедрі тюркології. Цього року до пам’ятного зібрання також приєдналися викладачі та студенти Таврійського національного університету імені В. І. Вернадського та Київського національного лінгвістичного університету.

Для КНУ підтримка кримськотатарської спільноти вже давно є не лише символічним жестом, а системною роботою. Після початку російської агресії у 2014 році в Навчально-науковому інституті філології було відкрито освітню програму з кримськотатарської філології, а у 2016 році – Центр кримськотатарської мови та літератури. Відтоді університет послідовно розвиває кримськотатарські студії як важливий напрям освітньої та наукової діяльності.

У день пам’яті носії кримськотатарської мови – старший викладач Сеїт-Джеліль Абібулла Шевкійович та асистентка кафедри тюркології Сластьон Сабріє Едемівна – також долучилися до загальнодержавного вшанування жертв геноциду кримськотатарського народу біля пам’ятного знака в Києві за участю Президента України Володимира Зеленського та Першої леді Олени Зеленської.

Після міських заходів вшанування продовжилося в Навчально-науковому інституті філології. До студентів і науковців завітала народна депутатка України Таміла Ташева. У зустрічі також взяли участь радник в.о. ректора КНУ Леонід Губерський, проректор із міжнародних зв’язків Вадим Попко та представники відділу міжнародних зв’язків університету.

Під час розмови Таміла Ташева акцентувала увагу на наслідках депортації кримських татар та значенні освітньої роботи для збереження національної ідентичності: «Після геноциду 1944 року наша рідна мова опинилася на межі зникнення. Сьогодні фахівців та філологів кримськотатарської мови дуже мало в усій Україні та світі. Тому те, що юнаки та дівчата Інституту філології обрали для себе такий фах, є не просто навчанням, а життєво важливим внеском у збереження нашої ідентичності».

Тема історичної пам’яті та осмислення злочинів російського режиму знайшла продовження і в Навчально-науковому інституті журналістики. Тут відбувся тематичний захід до Дня пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу та презентація англомовного наукового видання «KREMLIN’S GENOCIDES», присвяченого тяглості злочинної політики кремля – від Голодомору-геноциду та депортації кримських татар до сучасної російської агресії проти України.

Упорядники видання – Олександр Скрипнюк, Богдан Футей та Олеся Стасюк – представили міжнародній аудиторії ґрунтовну доказову базу злочинів радянського та російського режимів. У межах круглого столу учасники обговорили важливість наукового дослідження та документування злочинів росії.

«Нам треба, щоб академічне середовище займалося дослідженням геноцидів кремля», – наголосив голова Правління Кримськотатарського Ресурсного Центру Ескендер Барієв. «Те, що не засудили вчора, повторюється сьогодні».

Про значення книги як інструменту міжнародної боротьби за правду говорила й докторка історичних наук Олеся Стасюк: «Збірник покликаний донести світові правду про злочини, які Росія вчиняла й зараз вчиняє, оскільки вони були незасуджені, як проти українців, так і проти кримських татар».

Пам’ятні заходи у КНУ цього дня стали не лише даниною шани жертвам трагедії 1944 року. Вони вкотре засвідчили, що університет є простором, де пам’ять поєднується з дією, освіта – з відповідальністю, а підтримка культурного різноманіття стає частиною спільної боротьби за майбутнє.

Центр комунікацій