АСТАМУР ГУМБА

«Абхаз», 32 роки, боєць 130 батальйону територіальної оборони міста Києва, випускник філософського факультету КНУ.

Героїчно загинув 28 червня 2022 року на Харківщині, захищаючи територіальну цілісність та Незалежність України.

Київський національний університет імені Тараса Шевченка Астамур Гумба закінчив у 2011 році, захистивши кваліфікаційну бакалаврську роботу «Особливості політичного маніпулювання».

«Розумний, ввічливий, гарний хлопець з неукраїнським прізвищем, але українським серцем. До нас вступив у 2006 році на стаціонар, але згодом перевівся на заочну форму навчання», – згадує Астамура методистка філософського факультету Раїса Михайленко.

Астамур Гумба народився в Абхазії. В Україну приїхав з мамою, втікаючи від війни. «Астік народився під постріли. Під час комендантської години. 14 серпня 1992 року, початок війни застав Астіка в дитячому садочку. Мені довелося йти до нього через лінію фронту, де йшов бій, з танками та гранатометами. Через кілька тижнів після початку бойових дій в Абхазії ми виїхали до Києва», – написала мама Наталія Іщенко.

Коли росія почала війну в Грузії, Астамур був трирічним хлопчиком. Через тридцять років він знову побачив як держава-агресорка вторглася на територію країни, що стала йому Батьківщиною. Він не мав українського громадянства, та в його жилах текла українська кров (дві прабабусі Астамура Гумби народилися в Україні), а в серці жила любов до України. «24 лютого 2022 року Астік сказав, що він не буде більше нікуди бігти й піде воювати за Україну. Свою історичну Батьківщину, Абхазію, він теж не забув. Його рід, Гумба, є давнім абхазьким родом. Він пишався цим. І тому його позивний Абхаз. Астік був впевнений, що, воюючи за вільну Україну, він виборює краще майбутнє і для Абхазії», – сказала Наталія Іщенко.

В офіціній ФБ-стрічці 130 батальйону територіальної оборони міста Києва зазначили: «Астамур прийшов долучитись до лав нашого батальйону в перший день війни й три доби провів у черзі – такий був величезний наплив охочих боронити нашу землю, і така спрага Абхаза стати до строю».

Іван Логінов, друг Астамура розповів радіо «Ехо Кавказу»: «Коли ми були в штабі територіальної оборони Солом’янського району, я жартома сказав, що тепер в тебе точно буде українське громадянство до кінця війни. Астамур Даурович Гумба, загинувши в бою, захищаючи Україну, заслужив українське громадянство. Він завжди був українцем, бо він любив цю землю. Він хотів, щоб наша країна була вільною…».

«Він так і не встигнув отримати громадянство України. Натомість встигнув стати на захист України», – підкреслив у своєму ФБ-дописі випускник КНУ, журналіст, політик громадський діяч Олександр Доній.

Спершу Астамур Гумба захищав столицю, а згодом – Харківщину.

Побратим Абхаза Ігор Височанський зазначив, що під час служби Астамур не цурався жодних завдань, багато зробив для батальйону, був надійним відкритим серцем товаришем.

Найтеплішими словами відгукнулися про Абхаза бійці 130 батальйону територіальної оборони міста Києва у пам’ятному дописі: «Кришталево чиста душа, боєць, якого любили та поважали абсолютно усі, хто мав честь знати його і служити пліч-о-пліч – Астамур Гумба на позивний «Абхаз» був народжений під обстрілами в Сухумі та героїчно загинув під час найзапекліших боїв нашого батальйону. Тоді тривав другий місяць, як ми в умовах оперативного оточення утримували контроль над населеним пунктом Дементіївка Харківської області. Проти нас воювали елітні підрозділи спецпризначенців РФ. Згідно з радіоперехопленнями, росіяни не могли повірити, що стільки днів поспіль їм протистоїть територіальна оборона, укомплектована переважно цивільними».

Другий батько (вітчим) Астамура, журналіст, випускник КНУ Сергій Моругін розповів: «Спершу я думав, що це ми відповідальні за його смерть. Бо, можливо, вчили ідеалів, за які він пішов і загинув. А згодом зрозумів, що він загинув за свої ідеали. Він не міг жити в невільній країні. Він не міг жити без свободи».

Астамур Гумба не мав українського громадянства, але був патріотом України. Він до останнього подиху віддано боровся за її свободу, територіальну цілісність, незалежність.

«Прошу вважати мого сина Гумбу Астамура Дауровича, позивний Абхаз, народженого в м. Сухумі 22.07.1989 р., громадянином України. Посмертно», – написала мати загиблого героя. У пам’ять про сина вона оголосила про заснування Фонду Астамура Гумби, що буде опікуватися питаннями дослідження конфліктів у Південно-Східній та Східній Європі.

За особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі орденом Гумбу Астамура Дауровича нагороджено "За мужність" ІІІ ступеня (посмертно), Указ Президента України №729/2022.