ДМИТРО ГУБАРЕВ

29 років, військовослужбовець ОЗСП полку «АЗОВ», випускник філософського факультету КНУ.

Героїчно загинув 15 квітня 2022 року в боротьбі за територіальну цілісність та Незалежність України, захищаючи Маріуполь.

Дмитро Губарєв за покликом серця обрав для себе філософський факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Закінчив спершу бакалаврат, продовжив навчання й отримав диплом магістра. Він завжди казав: «КНУ – елітний університет. Навчатися тут – почесно». На факультеті згадують, що Дмитро був старанним студентом, з притаманним філософу критичним мисленням. Цікавився також історією, релігією. Займався спортом. Грав на різних музичних інструментах. Здавалося, що він мав вроджене почуття справедливості й цілеспрямованості.

Батько Дмитра, Валерій Губарєв розповів, що з раннього дитинства прищеплювали сину почуття любові, рішучості, відповідальності. «Він був добрим, щирим, старанним, порядним, сміливим. Ми завжди йому казали, що у житті потрібно нести відповідальність за кожне прийняте рішення. Був самостійним. Сам обирав вид спорту, яким займатиметься, музичний інструмент, на якому гратиме. Університет, у якому навчатиметься теж обирав сам. За покликом серця вибрав для себе філософський факультет університету Шевченка. Навчався із задоволенням та захопленням. Отримав диплом бакалавра, магістра. Військову службу він теж обрав сам, добровільно. На запитання «Чому саме «Азов»?» відповідав: «В «Азові» – є дух, там все серйозно, в «Азові» – найкращі». Безмежний біль – говорити про сина у минулому часі», – сказав батько.

Однокурсники Дмитра Губарєва згадують, що він з першого дня війни мужньо став на захист України та Маріуполя.

Під час телефонної розмови 22 лютого 2022 року з одним із друзів з філософського факультету Дмитро був спокійним. Говорив, що впевнений у своїх побратимах, в готовності зустріти ворога та завдати поразки. Розмова виявилася останньою, далі тільки повідомлення: «24 лютого – «У мене два дні як у кіно, можна або книгу писати, або фільм знімати. Стихне – зателефоную».

26 лютого – «За 5 днів спав годин 10. Навіть не знаю, що тобі розповісти, зараз багато завдань, які швидко міняються. Новини не читаю. Немає часу. В цілому все нормально».

13 березня – «Друже, я нормально, зв’язку в місті немає. Та всього міста немає. Ми їх не пускаємо всередину, а вони нас криють артилерією. Війна йде повним ходом. Інших новин не маю».

20 березня – «Тут пекло».

22 березня – «Я нормально. Вчора мій розрахунок знищив ворожий катер. Вони наступають з усіх напрямів. Ми тут одні, допомоги немає, але ми наносимо їм ураження в рази більше».

У квітні, коли постало питання: евакуація чи бій? Вибір для Дмитра Губарєва був очевидним. Він до останнього подиху, мужньо боровся, щоб ми мали незалежну державу. Завдяки його героїзму вдалося евакуювати та захистити поранених і мирних жителів з Азовсталі. Він не боявся смерті, повторюючи за Епікуром: «Коли ми є, смерті ще немає, а коли настає смерть – нас вже немає» та стверджував, що боятися треба жалюгідного життя, а не смерті.

Мати Дмитра: «Про смерть сина повідомили 15 квітня. Ми не вірили. Не хотіли вірити…»

Ректор КНУ Володимир Бугров підкреслив, що наш випускник Дмитро Губарєв віддав своє життя за незалежне, світле майбутнє свого народу: «Немає більшого болю за той, який відчувають батьки, проводжаючи у вічність своїх дітей «Немає більшої любові за ту, коли хто душу свою кладе за друзів своїх…», – вчить нас Євангелія від св. Іоана. Дмитро є прикладом тієї героїчної любові до рідних і друзів, до країни, яку захищав ціною власного життя», – сказав ректор.

Декан філософського факультету Анатолій Конверський, зауважив, що на засіданні Вченої ради факультету було прийнято рішення про відкриття іменної аудиторії на честь загиблого Героя, випускника факультету Дмитра Губарєва Його підтримала адміністрація Університету і 15 червня 2022 року відбулося відкриття. «Це наш обов’язок – зберегти пам'ять про тих, хто ціною власного життя захищав Батьківщину», – наголосив декан.

Степан Катуна, однокурсник й друг Дмитра, розповів: «Діма любив наш факультет, Червоний корпус. Думаю, що він споглядає на нас і радіє, що на його рідному філософському факультеті, в Головному корпусі Університету аудиторія має його ім’я. Ми ж горді з того, що мали честь бути його друзями».

Подвиг випускника КНУ Дмитра Губарєва – навіки в історії. Ми повинні пам’ятати, що він заплатив найвищу ціну, аби його країна жила вільно, гідно, незалежно та, наслідуючи його приклад, мужньо тримати лінію оборони, кожен на своєму фронті.

Дмитро Губарєв нагороджений Орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно, Указ Президента України №343/2022 від 17 травня 2022 року).