Новини

Всього : Фотографія :

На запрошення соціального департаменту студпарламенту Інституту філології 4 березня 2020 року в актовій залі ІФ КНУ імені Тараса Шевченка завітала журналістка Євгенія Подобна.

Упродовж зустрічі журналістка розповідала про історію створення книги, розвінчувала стереотипи й міфи сучасної війни, охоче оприлюднювала неймовірні історії, що відбулися в умовах ведення війни на Сході України й закликала присутніх усіляко долучатися до інформаційного спротиву, зокрема, не замовчувати правду й берегти цінності, що їх українцям подарувала боротьба. Учасники зустрічі дізналися, що книгу було створено за восьмимісячний період, а йдеться у виданні про події 2014-2018 років.

Євгенія Подобна наголосила: «Книга – це розмови з 25 жінками-воїнами, однієї з яких уже немає серед живих. Ідеться про кулеметницю Яну Червону, якій я присвячую свою перемогу в Шевченківській премії». Кореспондентка поділилася спогадами про непростий вибір назви книги. Зокрема, планувалося назвати добірку як «Вона. Війна», проте майже одночасно вийшов фільм із подібною назвою, тому Євгенія обрала за назву й епіграф до книги поетичні рядки Олени Задорожної: «Дівчата зрізають коси / Туго шнурують берці / Їм щастя приснилось, здалося. / Кровить забинтоване серце».

Євгенія Подобна мріє, що її добірка сприятиме подальшій нівеляції «усіх стереотипів про жінку на війні. Бо суспільство значно тяжче звикає до жінок-воїнів, аніж самі військові чи воєнне командування. За перших років агресії українські жінки не мали права обіймати військові посади. Непоодинокими були випадки, коли жінка-воїн за документами – банщиця, а насправді виконувала обов’язки снайперки чи й командирки батальйону. Дівчат не призначали навіть військовими перекладачками».

Оскільки студентів цікавило, наскільки можливим для них є опанування журналістської професії, тож Євгенія Подобна поділилася власним досвідом створення матеріалів із воєнної царини. За словами гості, інтерв’ю з дівчатами-воячками їй простіше було записувати після спільного перебування на лінії вогню. Завядки здобутій у КНУ фаховій освіті Євгенія Подобна розуміла, що і як запитати в респонденток, а духовне зближення під час і після обстрілів дозволяло кореспондентці торкатися в розмовах найболючіших питань. Воєнна журналістка переконує, що до цієї галузі може піти багато філологів, головне – навчитися ставити незручні запитання й усіляко уникати тем, де можна відповісти коротко й однозначно.

Присутні охоче спілкувалися з Євгенією Подобною, училися ставити зручні й незручні запитання, бажали гості подальших професійних успіхів і фотографувалися на згадку про пам’ятну подію в Інституті філології КНУ.

Довідково: Євгенія Подобна – випускниця Інституту журналістики КНУ імені Тараса Шевченка, кандидатка історичних наук, яка наразі працює викладачем ІЖ КНУ. Євгенія Подобна працювала на київському телеканалі, робила короткі ролики для ефірів. Від 2015 року журналістка була воєнною кореспонденткою в зоні АТО (тепер – ООС). Книга «Дівчата зрізають коси» - результат її інтерв’ю із жінками на війні. Книжка видана за підтримки Інституту національної пам’яті в 2018 році. Торік збірка отримала премію «BookForum Best Book Award-2019», а нещодавно Євгенія Подобна стала лауреатом Шевченківської премії-2020 у номінації «Публіцистика. Журналістика».

За матеріалами Юлії Кузьменко,

відділ зв’язків із громадськістю ІФ КНУ

Центр комунікацій