Новини

Всього : Фотографія :

 Горбачик Андрій Петрович, закінчив з відзнакою факультет кібернетики Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка у 1980 році. Нині кандидат фізико-математичних наук, доцент кафедри методології та методів соціологічних досліджень, декан факультету соціології у 2007-2019 рр., завідувач кафедри методології та методів соціологічних досліджень. Автор і співавтор 120 наукових праць. Як експерт та керівник брав участь у міжнародних і національних наукових проєктах. Найбільший особистий науковий проєкт – комп’ютерний пакет програм для аналізу даних емпіричних соціологічних досліджень ОСА, різні його версії понад 25 років використовуються в Україні та за її межами. Найбільший міжнародний науковий проєкт – 2004-2014 рр. національний координатор в Україні Європейського соціального дослідження (www.europeansocialsurvey.org).

Якій проблематиці було присвячено Вашу першу наукову доповідь і коли вона відбулася?

На початку 1986 р. я виступав у Талліннському політехнічному інституті (зараз це Талліннський технічний університет), доповідав тему своєї кандидатської дисертації, роботу над якою вже завершував на факультеті кібернетики нашого Університету. Дисертація була присвячена застосуванням семантичних алгебр у технологіях побудови програмних комп’ютерних комплексів та мала назву «Семантичне конструювання програм». Це була не перша моя наукова доповідь. Я багато разів, ще з студентських років, виступав на різних наукових конференціях та семінарах. Але вперше це був виступ на великому семінарі, який повністю був присвячений саме моїй роботі. Виступав  російською та англійською мовами, бо вже тоді естонські колеги були дуже західноорієнтованими. Великий виступ, з обговоренням і відповідями на запитання – це було не просто, але важливо для мене, оскільки я мав отримати згоду кафедри в Таллінні делегувати мені опонента на захист в Київ, в Інститут кібернетики НАНУ. Так і сталося – на захисті в жовтні у мене був опонент із Таллінна. А вже з 1991 року я почав займатися методологією та методами соціальних досліджень.

Яку наукову подію Вашого життя  Ви найчастіше згадуєте?

Мабуть, найчастіше я згадую першу свою участь в 2004 році у Гаазі в нараді національних координаторів Європейського соціального дослідження – міжнародного порівняльного дослідження, що в різні роки охоплювало від 24 до 32 європейських країн. Зараз цей проєкт трансформувався в Європейський дослідницький інфраструктурний консорціум (ESS ERIC). Тоді я навіть не уявляв, наскільки це змінить все моє життя щонайменше на наступні 10 років. Коли я згадую про це, то сам дивуюся тій сміливості, з якою взявся за цю справу. Особисто для мене це був початок безпосереднього та плідного спілкування й співпраці з найкращими (без перебільшення) фахівцями з різних країн Європи. Спілкування продовжується і зараз, але співпраця, на жаль, з організаційно-фінансових причин у 2014 році призупинилась.

Який жарт та з якої галузі знань Ви найбільше цитуєте?  

Я часто і в лекціях, і у виступах згадую відомий вислів Макса Планка: «Нові наукові ідеї перемагають не тому, що їх опоненти визнають свою неправоту, а тому, що ці опоненти просто з часом вмирають, а наступні покоління дослідників вже виховуються на цих нових ідеях». Лише частина цього вислову є жартом, і цей жарт є трохи сумним.

До життєпису якого відомого дослідника Ви апелюєте, коли наводите мотивуючий приклад для молодих учених?

Я згадую Тараса Шевченка. Звичайно, він художник та поет, але і дослідницький досвід був у його недовгому, але дуже трагічному житті. На мій погляд, для молодих людей, хто має намір займатися наукою, він є прикладом того, хто повністю «зробив себе сам», зробив всупереч часто жахливим і несправедливим обставинам життя. В цьому, на мою думку, полягає головна мотивація діяти, мотивація для нас всіх і для молодих людей особливо.

Ваше наукове кредо?

Організований скептицизм та критичне мислення

Проректор з наукової роботи, професор Жилінська О. І.

Пресцентр