Новини

Всього : Фотографія :

Шевченків університет долучився до відзначення 300-річчя від дня народження великого українського філософа Григорія Сковороди.

За словами завідувачки кафедри історії української літератури, теорії літератури та літературної творчості КНУ, професорки Оксани Сліпушко, «відзначення 300-річчя від дня народження Григорія Сковороди триває у складних умовах війни з рф. Важливий фронт на цій війні – фронт освітянський і культурний. Це фронт боротьби за українську національну ідею, речником якої є Григорій Сковорода. рф зруйнувала цього року Музей Сковороди, але неможливо зруйнувати той могутній автентичний фундамент, на якому сформувалися його світогляд і мова. Ідеї Сковороди актуалізуються в нові часи з новою силою, визначаючи майбутні вектори розвитку філософії, освіти, культури».

Кафедра історії української літератури, теорії літератури і літтворчості упродовж цього буремного року веде творчий проєкт під хештегом #Сковорода300. Це креативні рецепції студентів-філологів творчості великого українського мислителя.

Справжнім відкриттям став спецпроєкт магістрів спеціальності «Літературно-мистецька аналітика та західноєвропейська мова» під керівництвом гарантки програми, доцентки кафедри історії української літератури, теорії літератури і літтворчості Галини Усатенко «Розмови за токайським і пармезаном». Мова йде про цикл міждисциплінарних бесід науковців та студентів Університету, аби «звірити годинники» щодо розуміння і сприйняття головного українського філософа в сьогоденні. Проєкт складається з 5 бесід на 5 актуальних тем: філософія, релігія, мова, освіта, масова культура. 

За словами Галини Усатенко, «300-річчя Сковороди стало приводом до реалізації принципу Університету – корпорації викладачів і студентів у їхньому інтелектуальному пошуку. Наші прекрасні студенти спільно з науковцями міркують про різні аспекти ідей і творчості Григорія Сковороди. Сподіваюся, що ці тематичні розмови стануть приводом до ширших рефлексій та міркувань».

Модерувала розмови магістрантка спеціальності «Літературно-мистецька аналітика та західноєвропейська мова» Ілона Михніцька.

Першою темою для бесіди стала філософія. «Подорожніми» (за Сковородою) стали професор Володимир Бугров, ректор Університету, викладач філософії, та Марія Питулько, магістрантка спеціальності «Літературно-мистецька аналітика та західноєвропейська мова». Говорили про те, чому Григорія Сковороду можна назвати першим українським гіпі та «спікером про щастя № 1» в українській культурі. Актуалізували концепти «кордоцентризму» й «самопізнання». А також намагалися розібратися, чому Григорій Савич завше лишається сучасним.

Переглянути можна тут: https://youtu.be/m8xqu2qfrIM

Друга розмова – про Григорія Сковороду й освіту. «Подорожні»: Галина Усатенко та аспірант кафедри кафедри історії української літератури, теорії літератури і літтворчості, поет і перекладач Дмитро Зозуля. Розмова була присвячена тому, в яких умовах формувалися педагогічні переконання Сковороди, і в чому полягала відмінність поглядів філософа на освіту від імперсько-православного методу. Розбиралися, як натурфілософія та гуманізм проявляються у сковородинівському мандрівному методі освіти.

Переглянути можна тут: https://youtu.be/UoPJccvoSaU

Третьою темою став образ Сковороди у сучасній масовій культурі. «Подорожні» Володимир Литвиненко, кандидат наук із соціальних комунікацій, директор Центру комунікацій КНУ та Іван Прокопенко, магістрант спеціальності «Літературно-мистецька аналітика та західноєвропейська мова», спілкувалися про те, під яким же соусом подає Сковороду в 21 сторіччі масова культура. Проаналізували наративи й візуальні образи, що репрезентують його особистість.

Переглянути можна тут: https://youtu.be/wyBrncuIWDY

«Григорій Сковорода і релігія» – тема, якій присвячена четверта розмова за участю Ірини Кондратьєвої, докторки філософських наук, професорки кафедри релігієзнавства філософського факультету КНУ та Марії Питулько, магістрантки спеціальності «Літературно-мистецька аналітика та західноєвропейська мова». У четвертій розмові дізналися про те, чому філософія Григорія Сковороди просякнута релігійністю, і розвінчали міф про атеїзм філософа. Також з’ясували, яким чином Сковорода здійснив секуляризацію християнства, і пригадали, в чому полягає концепт про «три світи» й «дві натури».

Переглянути можна тут: https://youtu.be/0Fen642voc0

П’ята розмова «Григорій Сковорода і мова» утвердила, за словами Галини Усатенко, «українськість філософа – мову творів. І наші експерти переконливо доводять: сковродинівська "домівка буття" є українською!» «Подорожні» Лідія Гнатюк, докторка філологічних наук, професорка кафедри української мови та прикладної лінгвістики ННІ філології КНУ, та Станіслав Гречка, аспірант кафедри східнослов’янської філології та інформаційно-прикладних студій у фінальній розмові говорили про те, де бере витоки мовний феномен Сковороди, і що зумовило саме такий вигляд мови Григорія Савича. За допомогою конкретних прикладів заперечили міф про те, що мова українського філософа – російська, а, отже, відірвали його особистість від імперської спадщини.

Переглянути можна тут: https://youtu.be/L8SKr1rj1gM

Українському мандрівному філософу Григорію Сковороді – 300 років. Але він з часом не застаріває, а є актуальним для всіх поколінь, які його прочитують і знаходять щось для себе.

Центр комунікацій