Новини

Всього : Фотографія :

Про виклики та можливості відбудови української науки, а також перспективи міжнародної співпраці у воєнний та повоєнний період йшлося під час панельної дискусії між українськими та німецькими науковцями 6 лютого 2022 року в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка.

До обговорення таких важливих питань долучилися Міністр освіти і науки України Сергій Шкарлет і пані Федеральний Міністр освіти та досліджень Німеччини Беттіна Штарк-Ватцінгер, ректори провідних закладів вищої освіти України, науковці з обох країн.

У вітальному слові ректор КНУ Володимир Бугров подякував високим іноземним гостям, що у часи боротьби українського народу за свою Незалежність, вони не залишають нас наодинці з агресором, а їхню підтримку ми відчуваємо постійно. Ректор висловив вдячність європейським партнерам за гостинне прийняття студентів, викладачів і науковців у навчальних закладах, надання усього необхідного для продовження навчання та досліджень, отримані результати від яких у найближчому майбутньому допоможуть у відбудові України. Водночас він наголосив: «Нині саме час перетворити підтримку від наших партнерів у суттєву трансформацію системи освіти і науки України відповідно до заявлених євроінтеграційних програм».

Міністр освіти і науки України Сергій Шкарлет зауважив, що Німеччина була і є нашим надійним стратегічним партнером. Понад тридцятирічну історію співпраці постійно реалізовуються науково-дослідні проєкти за пріоритетними для наших країн напрямами. За цей час впроваджено понад 200 спільних проєктів, постійно здійснюється обмін науковцями. Сьогодні українська наука зіштовхнулася з колосальними викликами і головним з них, на якому наголошують і наші європейські партнери, є «відтік мізків». Тому Німеччина докладає максимум зусиль для того, аби дати можливість нашим вченим продовжити свої дослідження як у своїх наукових інституціях, так і безпосередньо на території України, яка перебуває у відносній безпеці. Для цього нашими партнерами здійснюється фінансування через державні та недержавні фонди, відкриваються грантові програми. Міністр також зазначив, що наука і технології відіграють ключову роль у розвитку обох країн. І висловив сподівання, що нинішні дискусії матимуть історичні наслідки для розвитку наукової співпраці між нашими країнами.

Пані Федеральний Міністр освіти та досліджень Німеччини Беттіна Штарк-Ватцінгер висловила слова вдячності за щирий прийом у складних умовах воєнного часу. За її словами, Німеччина робить усе можливе для підтримки України, і мова йде не лише про озброєння. Міністерство освіти та досліджень робить все для того, щоб в українців, які були змушені покинути рідну країну, залишався зв'язок з Батьківщиною. Для цього німецька освіта намагається надати такі знання й навички українським школярам і студентам, які потім стануть у нагоді для відбудови України. Бо після кожної війни настає мир.

Пані Беттіна зауважила, що її вразили слова однієї української науковиці: «росія своїм брутальним нападом на Україну знекровлює нас фізично, але ми не маємо допустити того, щоб ця війна знекровила нашу країну інтелектуально». Тому, за словами пані Міністра, Німеччина спільно з міжнародними партнерами зробить усе можливе, щоб українська освіта і наука мали перспективи й після війни.

Під час панельної дискусії Міністр освіти і науки України Сергій Шкарлет представив програму трансформації галузі у післявоєнний період. Також він презентував стратегічні цілі і завдання у сферах освіти і науки, які сформовані командою Міністерства на 2023-2025 роки.

В обговоренні сучасного стану галузі та плану її відновлення у повоєнний час взяли участь пані Федеральний Міністр освіти та досліджень Німеччини Беттіна Штарк-Ватцінгер, Президент Німецької національної академії наук Леопольдіна Геральд Хауґ, Президент Національної академії наук України Анатолій Загородній, Генеральний секретар Фонду Фольксвагена Георг Шютте, директорка Національного фонду наукових досліджень України Ольга Полоцька та заступник Голови Національної ради з питань розвитку науки і технологій Володимир Вахітов. Усі вони висловили впевненість у якнайшвидшій перемозі України та розвитку української освіти і науки за європейськими стандартами. Це буде можливим завдяки спільним зусиллям освітян і науковців обох країн.

Про сучасну ситуацію і перспективи залучення студентів та молоді до наукових досліджень, зміни й обмеження цифрових форматів, а також потреби молодих науковців у міжнародних програмах для «обміну мізками» говорили під час другої панелі. В обговорені взяли участь заступник Міністра освіти і науки України Андрій Вітренко, Президентка клубу Александера фон Гумбольта в Україні Олександра Антонюк, Голова ради молодих науковців України Леся Ващук, членкиня Ради молодих вчених при НАН України Оксана Маньковська, студент КНУБА та учасник BMBF/DAAD-програми «Україна цифрова» Богдан Конезул та молода дослідниця і степендіатка програми від BMBF «UKRATOP» Ірина Путченко. Учасники дискусії поділилися своїм досвідом роботи над науковими дослідженнями та участі у програмах обміну. Всі вони зауважили на важливості міжнародного досвіду та перспективах, які очікують українських науковців у спільній роботі з європейськими колегами. За результатами обговорення Міністр освіти і науки Сергій Шкарлет попросив молодих вчених розробити план подальших дій за цими напрямами.

На завершення ректор КНУ Володимир Бугров подякував гостям за візит і як згадку про час, в якому нам доводиться працювати, подарував німецьким колегам шматочки російської ракети, яка влучила у середмістя Києва 10 жовтня 2022 року і завдала значних ушкоджень будівлям Університету.

Відео: Ельдар Якушин

Центр комунікацій