Новини

Всього : Фотографія :

КНУ імені Тараса Шевченка став майданчиком для виїзного засідання Президії Ради проректорів з наукової роботи при МОН, що відбулося 23 березня.

Після тривалого спілкування переважно онлайн колеги зібралися, щоб «наживо» поділитися кращими практиками наукових досліджень відповідно до тих пріоритетних напрямів інноваційної діяльності, які сформовані сучасними викликами.

Засідання на правах господаря відкрив ректор КНУ Володимир Бугров. Він висловив сподівання, що безпосередній обмін думками сприятиме узгодженню позицій, бо ж головним призначенням Ради проректорів якраз і є віддзеркалення точки зору наукової університетської спільноти.

«Рік повномасштабної війни змушує щоразу повертатися до питання: як вдалося пропрацювати весь цей час? Адже потрібно було змінювати всі звичні матриці. Наш Університет не просто втримав баланс, а може пишатися новими напрацюваннями», – сказав у вступному слові Володимир Бугров.  

За словами ректора, найбільшою проблемою з науковими дослідженнями є не так відсутність коштів («бо їх ніде в світі немає»), як розосередження зусиль МОН, Верховної Ради, закладів вищої освіти, Академії наук. І коли виникає питання про те, які напрями розвитку науки й техніки мусять бути зараз пріоритетними, то додавання слів «оборонний» або «гуманітарний» не є на нього відповіддю. Потрібно провести серйозну роботу, щоб визначити, що насправді є важливим, що – мілким, а що – просто видимістю. 

«Ми маємо достатню базу, яка допомагає виконувати освітні, науково-дослідницькі завдання. Але наша стратегічна задумка – рухатися вперед. І вже сьогодні планувати взаємодію освіти, науки, інноваційних викликів і всіх тих, хто співпрацює в цій екосистемі», – зазначив Володимир Бугров, презентуючи поважному зібранню ідею створення дослідницького центру КНУ BiomedScienceHub.

Цей новий центр, який стане сучасним інноваційним простором для молодих науковців, опиратиметься на кадрові бази ННІ високих технологій, ННЦ «Інститут біології та медицини», факультету радіофізики, електроніки та комп’ютерних систем, Університетської клініки, інших підрозділів КНУ. Планується, що BiomedScienceHub забезпечить цілісний цикл – від прийому на навчання до формування умов для експериментаторів і новаторів, включно зі стартапами, залученням грантів, інвестицій тощо. Проєкт уже пройшов громадське обговорення, схвалений МОН, Мінекономіки і наразі фінансується коштами спонсорських організацій.

За словами Володимира Бугрова, в таких інноваційних стратегіях, як і в інших науково-освітніх проєктах, держава мусить виступати однією зі сторін, встановлюючи чіткі правила. Проте постійне реформування МОН не може не позначатися на діяльності університетів.

Присутній на засіданні заступник Міністра МОН Олексій Шкуратов погодився з необхідністю гармонійнішої взаємодії й, своєю чергою, хотів почути думку членів Ради проректорів щодо проведення Конкурсу наукових досліджень і розробок молодих учених, який у 2022 році відбувся за новим Положенням. Які недоліки й пробіли побачили проректори в організації Конкурсу, які варіанти удосконалення можуть запропонувати?

Найбільшим каменем спотикання був і залишається принцип фінансування проєктів. За словами Олексія Шкуратова, вперше було апробовано варіант розподілу грошей між проєктами високого рівня, які набрали 75 і вище балів, а не між галузевими секторами. Загалом було профінансовано 153 проєкти з поданих 691-го на суму 140 млн грн, що вдвічі менше порівняно з попереднім Конкурсом. У результаті за кількістю профінансованих проєктів першість отримала секція аграрних наук.

Члени Президії Ради проректорів висловили свої зауваження і бачення. До прикладу, звучала пропозиція виділяти фіксовані кошти на секції точних наук, бо якщо не підтримати дослідників у цих галузях, можна втратити наукові школи.

Так обговорення знову повернулося до висхідної точки: питання про те, які напрями розвитку науки є сьогодні пріоритетними. Як пояснив присутній на засіданні Валерій Колюх, голова підкомітету Комітету ВР з питань науки та інновацій, нещодавно було просто продовжено термін дії пріоритетних напрямів, визначених відповідними законами ще до всіх потрясінь, які докорінно змінили запити українського суспільства. Тобто в старих законах просто змінили рік на «2023». Але інакше неможливо було б профінансувати наукові дослідження і науково-технічні розробки, розпочаті у попередні роки.

Кожен університет має власний досвід виходу з цього замкненого кола. Проректори та проректорки презентували досягнення своїх закладів, адже інноваційна діяльність в умовах кризи – це не тільки прорив, а й поступ.

Так, Володимир Павліков, проректор Національного аерокосмічного університету ім. М.Є. Жуковського «Харківський авіаційний інститут», розповів про організацію наукової діяльності в умовах руйнації наукової інфраструктури. 

Валентина Якубів, перша проректорка Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, представила кращі практики розвитку студентської наукової роботи.

Віталій Пасічник, проректор Національного технічного університету «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», презентував Всеукраїнську інноваційну екосистему «Sikorsky Challenge Ukraine».

Іван Демидов, проректор Національного університету «Львівська політехніка», поділився досвідом реалізації базового фінансування і стартапу діяльності.

Ірина Задорожна, проректорка Тернопільського національного педагогчного університету, представила досвід впровадження власних інноваційних енергоощадних технологій у виробництво.

Юрій Данько, проректор Сумського національного аграрного університету, розповів про досвід використання земельних угідь для реалізації наукових проєктів. 

Олеся Ващук, голова Ради молодих вчених вчених при МОН, відзвітувала про структуру, завдання і проєкти РМВ.

Після презентаційної частини відбулися обговорення на рівні робочих груп за участю представників профільних департаментів МОН.  

Обмін досвідом продовжився під час огляду колекцій тропічних та субтропічних рослин і деревних рослин університетського Ботанічного саду імені акад. О. В. Фоміна, які є національним надбанням України.

Загалом засідання Президії Ради проректорів з наукової роботи стало зустріччю однодумців, які розуміють спільні проблеми, усвідомлюють виклики, що постали перед системою вищої освіти, і готові докладати зусиль, аби їхні університети залишалися в тренді навіть за умов воєнного часу.

«Два останні роки роз’єднали нас, але ми переконуємося, що потрібно спілкуватися наживо, за невимушеними розмовами, обмінюючись ідеями, – сказав Голова Ради проректорів Володимир Павліков. – Ми вдячні КНУ імені Тараса Шевченка за надану можливість зустрітися.  Це не просто Університет, це історична територія. Тут серйозна освіта, наука та інновації. Ми хочемо увібрати в себе часточку цього непереможного духу». 

Центр комунікацій