Новини

Всього : Фотографія :

Одним із зобов’язань, які стоять перед Україною на шляху до європейської інтеграції, є необхідність законодавчого унормування регульованих професій відповідно до вимог Євроспілки. Про вже набутий досвід України в цьому напрямі, а також про подальші кроки йшлося під час круглого столу, що відбувся в КНУ імені Тараса Шевченка 29 березня.

Українці з нетерпінням очікують на вступ України до ЄС, особливо після отримання країною статусу кандидата на членство. Однак вітчизняне законодавство не завжди відповідає стандартам країн Євроспілки. Це, зокрема, стосується і питання регульованих професій, займатися якими можна лише на підставі спеціальних положень щодо володіння певною професійною кваліфікацією.

Євроспілка регулює кілька сотень професій, для яких встановлюються стандарти підготовки й кваліфікації. Йдеться про створення умов для трудової мобільності фахівців у межах країн-членів ЄС. Єврокомісія веде Базу даних регульованих професій, що містить відповідну інформацію щодо кожної країни.

«Питання регульованих професій останнім часом все гостріше набуває міжнародного виміру. Ми постійно стикаємося з моментами, пов’язаними з набуттям здобувачами освіти конкретних професійних кваліфікацій», – сказав у вступному слові ректор КНУ Володимир Бугров.

Тим часом в українському законодавстві досі не закріплений термін «регульовані професії», хоча два роки тому Міністерство освіти та науки запустило пробний камінь: затвердило перелік із 28 спеціальностей, здобуття освіти з яких необхідне для доступу до таких професій.

У країнах ЄС визначена різна кількість регульованих професій. Так, у Польщі таких – 352, у Франції – 254, у Німеччині – 164, у Литві – 87. Як зауважив один із модераторів круглого столу, голова Національного агентства кваліфікацій Юрій Баланюк, «ми можемо чекати, поки нам підкажуть, що зробити, або ж самі визначимо власні правила гри, які б відповідали вимогам Євроспілки». Адже створення структурованої системи визначення професійних кваліфікацій за регульованими професіями є умовою в частині євроінтеграції України, і «ми зобов’язані будемо її виконати».

На думку заступниці міністра економіки Тетяни Бережної, плануючи майбутню відбудову України, вже зараз потрібно подбати про забезпечення умов, у яких люди проявлятимуть свої компетенції та вміння. «Людський капітал, безпека, євроінтеграція – це те, що приведе нас до успіху. Законодавче закріплення терміну «регульовані професії» необхідне насамперед для забезпечення якісної підготовки працівників за тими професіями, які мають виняткове значення для суспільства і держави. Сподіваюся, ми покладемо початок модернізації трудових вимог на ринку праці відповідно до світових стандартів», – сказала заступниця міністра економіки.

Андрій Вітренко, перший заступник міністра освіти та науки, розповів про завдання, які стоять перед МОН у подоланні невідповідності між відсутністю законодавчої бази щодо особливостей підготовки фахівців за регульованими професіями і підходом до цього процесу на практиці. Зокрема, на часі узгодження української термінології в сфері освіти та професій із тією, що прийнята в країнах ЄС, визнання відповідних професійних кваліфікацій тощо.

Учасники круглого столу, серед яких були представники міністерств та інших державних інституцій, дотичних до ринку праці, обговорили політику ЄС у сфері регулювання професій на прикладах окремих країн.

Так, Тетяна Семигіна, докторка політичних наук, професорка, членкиня НАК, зауважила, що немає єдиної моделі, яку Україна могла б взяти за зразок.

«Та якщо ми говоримо про загальноєвропейські вимоги, то вони зводяться до уніфікованих стандартів освіти, прозорих процедур присвоєння професійних кваліфікацій за регульованими професіями і такий самий процес визнання кваліфікацій за професіями, здобутими в інших країнах. Звісно, вся інформація про перелік регульованих професій, регуляторів тощо мусить бути у вільному доступі. Єврокомісія вимагає вносити такі дані в загальну базу», – розповіла Тетяна Семигіна. За її словами, Україна має певний досвід у регулюванні професій, тепер його потрібно «вмонтувати» в загальноєвропейську систему.

Зокрема, якщо до регульованих професій майже в усіх країнах віднесено юридичні, то свої пропозиції з огляду на напрацювання у правовій сфері висловила Наталія Кузнєцова, віцепрезидентка Національної академії правових наук України, дійсна членкиня (академік) НАПрН України:

«Безумовно, на рівні законодавства повинні бути загальні підходи до регульованих професій. Але хто їх має визначати? На мою думку, якщо це державне регулювання, то «єдине вікно» має створювати держава. А ось логістику до цього «вікна» потрібно нам продумати. Тому що в юристів одні специфіки, в медиків – свої, в енергетиків будуть геть інші. То ж якому органу виконавчої влади делегувати це право донести інформацію до рівня уряду? Ми зробили перші кроки, але наразі це головна проблема: ми мусимо визначитися, що саме регулювати і в який спосіб, поставити перед собою сукупність запитань, на які треба дати ствердну або заперечну відповідь».

«Ми маємо сформувати свою національну модель, але відповідно до жорстких вимог ЄС», – підсумував роботу круглого столу Юрій Баланюк.

Центр комунікацій