Новини

Всього : Фотографія :

До 300-річчя Григорія Сковороди, за підтримки Міністерства культури та інформаційної політики України, у КНУ імені Тараса Шевченка презентували нові книги видавництва «Саміт-Книга» –  «Сковорода і Ми» та «Феномен Сковороди». Захід відбувся 27 квітня, у Головному корпусі Університету. 

Презентація була проведена за ініціативи ректора КНУ, професора Володимира Бугрова. Описуючи світовий масштаб особистості українського філософа, ректор пригадав, що 2022 рік був позначений 300-річчям Сковороди, а 2024 стане 300-річчям Канта. «Можемо лише уявити собі, що би було, якби Кант і Сковорода зустрілися. Це, напевно, була би тема не одного трактату. Саме тому ця зала зібрала сьогодні всіх поціновувачів філософської думки, тих, хто любить книгу, тих, хто цінує великого філософа Григорія Сковороду».

Модерував презентацію відомий український політик, письменник, громадський та культурний діяч, упорядник книги «Сковорода і Ми» випускник історичного факультету КНУ Олесь Доній.

Монографію «Феномен Григорія Сковороди і Сковородиністика на позвах часу» представляли співавтори Віталій Шевченко, філософ, музеєзнавець, релігієзнавець та Михайло Чайковський, ректор Хмельницького інституту соціальних технологій Відкритого міжнародного університету розвитку людини «Україна». У книзі репрезентовано вершинні досягнення вітчизняної, діаспорної та зарубіжної сковородиністики, яка нараховує понад два сторіччя свого існування. Її надбання рубриковані за проблемно-тематичним принципом і розглядаються в хронологічних межах початкового (1795-1861), дореволюційного (1861-1917), радянського (1917-1989) та новітнього (1990 – дотепер) періодів. Кожний з виокремлених тематичних блоків в часових рамках періоду супроводжується посиланням на відповідну бібліографію питань.

Про книгу «Сковорода і Ми» розповідала одна зі співавторок Олександра Гуменна, доцентка Національного університету «Києво-Могилянська академія», експертка з питань креативної економіки і креативного менеджменту, інноваційного розвитку підприємств та його маркетингового забезпечення. «Сковорода і Ми» – це збірка статей 40 авторів, присвячених Григорію Сковороді та осмисленню його ідейного спадку. Видання спрямоване на поширення як інформації про Григорія Сковороду, так і відповідь на виклики, що нині стоять перед Україною: необхідність єднання нації в умовах протистояння російській фашистській агресії; просування прогресивних світоглядних цінностей; уміння налагоджувати культуру діалогу; здатність формувати позитивні символи; популяризація української культури; залучення молоді до загальнокультурного українського процесу. Статті написані не лише про Г. Сковороду, а про власні переживання, про власні ідейні пошуки, про власні мрії, про «філософію свободи», «філософію серця», «філософію щастя», «філософію любові» – все те, на що надихав і надихає філософський геній Григорія Сковороди.

Науковий вимір дискусії представляли виступи Тараса Кононенка, завідувача кафедри історії філософії КНУ (про різність думок і поглядів на особу-постать-явище, яким є Григорій Сковорода в українській культурі); Лідії Гнатюк, докторки філологічних наук, професорки кафедри української мови та прикладної лінгвістики ННІ філології КНУ (про мовний феномен Григорія Сковороди в контексті староукраїнської книжної традиції); магістранток програми «Літературно-мистецька аналітика та західноєвропейська мова» Кафедра історії української літератури, теорії літератури і літтворчості, співавторок проєкту до 300-річчя Григорія Сковороди – «Розмови за токайським і пармезаном», Ілони Михніцької та Марії Питулько, які, за словами Олеся Донія, стали «стали чи не першими читачками й критикинями книг, які були представлені».

Як слушно зауважила учасниця заходу, доцентка ННІ філології КНУ, завідувачка підготовчого відділення для іноземних громадян Галина Усатенко, «такі презентації-дискусії є гідним проявом продовження інтелектуальної практики, яку впроваджував Григорій Савович Сковорода».

Центр комунікацій