Новини

Всього : Фотографія :

Триденні дискусії об’єднали учасників І Міжнародної школи комунікацій «Як збирати історії про війну». 12 – 14 вересня 2023 року її провели Київський національний університет імені Тараса Шевченка та Університет імені Марії Кюрі-Склодовської в Любліні за ініціативи Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова. Захід відбувався у форматі телемоста. Основна частина учасників Школи зібралася в Головному корпусі КНУ, а також в Університеті Любліна. Онлайн-підключення спікерів відбувалося також з Лондона, Нью-Йорка й Вашингтона.

Основним завданням Школи, за словами модератора заходу професора КНУ Сергія Даниленка, було фахово, на основі історичної науки, психології, соціології та комунікативістики, з урахуванням міжнародного досвіду застосувати інструментарій усної історії до фіксації трагічних подій сьогодення в Україні. «Це особлива місія нашого покоління: зберегти для нащадків пам’ять, об’єктивні дані, зафіксувати документально суть російсько-української війни», – наголосив модератор. 

З напутнім словом до учасників школи звернулися ректор КНУ Володимир Бугров, ректор Університету Марії Кюрі-Склодовської у Любліні Радослав Добровольський, проректорка з міжнародного співробітництва КНУ Ксенія Смирнова та проректорка КНУ зі зв’язків з громадськістю Олена Добржанська, директор Інституту міжнародних відносин Люблінського університету Марек Пєтрась та директорка з комунікацій System Capital Management, членкиня Наглядової ради Фонду Ріната Ахметова Наталія Ємченко.

Пані Наталія Ємченко презентувала присутнім створений з ініціативи Фонду гайд «Як збирати історії про війну». Методологічна ідея гайду – створити спільні засади, його практична ідея – зробити ці засади дуже зрозумілими й практично корисними для всіх, хто буде ними користуватися.

Один зі співавторів гайду – Тарас Пшеничний, заступник декана Історичного факультету, розповів про сучасні методології фіксації усної історії й архівування зібраного матеріалу.

Агата Татаренко (Інститут Центральної Європи в Любліні) розповіла про те, як формувалася пам’ять про війну в країнах Центральної та Східної Європи.

Заступниця директора «Укрінформу» Марина Сингаївська презентувала проєкт свого агентства з усної історії – збірку «Рік великої війни очима Укрінформу».

До дискусії також долучився британський журналіст Пітер Померанцев, який розповів про закордонні медіа у час війни. Він, зокрема, зазначив:

«Велике відкриття цієї війни у тому, що люди (особливо на глобальному заході) не хочуть чути правду і знати правду, вони її уникають. Правда більше не веде автоматично до правосуддя і справедливості. Правда більше не є срібною кулею проти глобального зла. Немає запиту на правду, але є запит на справедливість. Тож ми маємо об’єднати зусилля журналістів (збирачів) та юристів (правозахисників), створити виробництво не лише правди, а й мікс правди й правосуддя».

Другий день роботи Школи розпочався із занурення у світ соціології: про принципи добору інформантів для інтерв’ю розповіли представниці Факультету соціології КНУ Алла Петренко-Лисак та Ольга Безрукова.

Естафету продовжила польська сторона: Валентин Балюк та Якуб Ольховський з Люблінського університету говорили про російські наративи під час війни, історичний сторітелінг і польський досвід у ньому. Представниця Центру «Брама Гродзька-Театр НН» Віолетта Вейман познайомила учасників з авторською програмою Центру з усної історії.

День завершила велелюдна лекція (онлайн-трансляція зі США) професора кафедри української історії Гарвардського університету Сергія Плохія «Як писати та як подавати російсько-українську війну суспільству». Науковець світового масштабу поділився власним досвідом написання історії цієї війни. «Брутальний світ ХХ століття, на жаль,  поки що повернувся, – відзначив Сергій Плохій. – Ми поки не знаємо, яким буде новий світ. Але точно знаємо, що це залежить від результатів російсько-української війни. Ми перебуваємо на самих початках чогось зовсім нового й незнаного – і в цьому наша відповідальність».

Завершальний день роботи школи розпочався з лекції психолога Олександра Білоуса (КНУ) «Психологічні аспекти збору та розуміння життєвих історій». Спікер говорив  прості й зрозумілі, здавалося б, усім відомі речі, але у формі настільки захопливій, що аудиторія слухала не відриваючись.

Про те, як результативно протидіяти пропаганді та дезінформації, розповіла представниця  Університету Марії Кюрі-Склодовської Агнешка Демчук. Про війну та пам’ять усної історії в ефірі «Польського радіо» говорила його редакторка Чеслава Боровік.

Впродовж усіх днів роботи Школи учасники жваво обмінювалися думками, а на завершення її роботи презентували свої мікродоповіді, виконані на базі знань та навичок, отриманих під час роботи в командах.

Плідні та насичені дні роботи І Міжнародної школи комунікацій завершилися урочистим моментом вручення сертифікатів учасників.

Центр комунікацій