Новини

Всього : Фотографія :

Близько півсотні слухачів взяли участь у круглому столі «Право на освіту. Освітнє право України», який відбувся у КНУ імені Тараса Шевченка 25 жовтня у змішаному форматі.

Учасники круглого столу представляли освітянські спільноти з різних куточків України. Таку обширну географію можна пояснити дискусійністю проблеми, винесеної на обговорення. Як за нинішніх воєнних умов забезпечити якість освітнього процесу? І на якому правовому полі можна будувати суспільство знань?

Таке коло питань окреслив у вступному слові модератор зустрічі Євген Герасименко, заступник директора з науково-педагогічної роботи (міжнародні зв’язки) ННІ права КНУ.

Із аналізом стану української системи освіти виступив президент «Європейської асоціації освітнього права та політики» професор Ян Де Груф (Бельгія). Міжнародний експерт, який свою академічну й професійну кар’єру присвятив освітній політиці, вважає, що право на освіту вимагає гарантій влади.

Свою тезу пан професор підкріплював історією реформування освітньої системи в Україні, яке на початках ставило амбітні цілі, однак завжди «гальмувало» на етапах впровадження прогресивних законів. Тим часом зміни, яких потребує освіта, повинні стосуватися як урядових рішень, так і трансформації інституцій, переконаний експерт.

«Якою є роль і функція держави в освіті? Я маю чітке бачення: держава не повинна бути власником освіти, але мусить сприяти залученню громадянського суспільства й освітньої спільноти. Тобто завдання держави – створювати спільноту співвласників освіти. Держава має керувати, але трохи на відстані», – сказав Ян Де Груф.

Про те, що обставини війни негативно впливають на освіту та призводять до порушення права на її здобуття, говорив Петро Стецюк, екссуддя Конституційного суду, радник із правових питань Українського центру економічних і політичних досліджень імені Олександра Разумкова.

Так, за результатами соціологічного опитування, проведеного Центром Разумкова в лютому-березні 2023 року, 74,5% українців наголосили на зниженні якості освіти або неможливості отримати освітні послуги через повітряні тривоги або відключення електроенергії. Однак труднощі, спричинені російською агресією, не повинні призупиняти державотворення, серцевиною якого є конституційний розвиток. Нова Конституція мусить містити великий освітній сегмент із новим формулюванням статей щодо права на освіту, вважає Петро Стецюк.

«В України нині є один варіант – реалізація державного курсу на вступ до ЄС і НАТО. Відповідно все наше законодавство нам потрібно створити «за образом і подобою» того, яке існує в Європейському Союзі. Це стосується і закону про освіту. Не химерні роздуми, а докорінні реальні зміни», – переконаний правник.

Проблеми, які стоять перед приватними закладами освіти, висвітлив у своєму виступі проректор з юридичних питань та міжнародних зв’язків Європейського університету Максим Тимошенко.

«Сьогоднішній захід важливий уже тим, що ми піднімаємо проблеми, пов’язані з реалізацією права на освіту. Озвучення цих проблем є кроком до їх вирішення, – підсумувала дискусію проректорка з науково-педагогічної роботи (міжнародне співробітництво) КНУ Ксенія Смирнова. – Наш Університет йде рука в руку з європейською університетською спільнотою. Ми спільно визначаємо тенденції розвитку освітнього права, розробляємо нові стандарти через впровадження сучасних освітніх програм і технологій. Це служить підґрунтям для подальшої законодавчої діяльності органів влади».

Наприкінці круглого столу ректор КНУ Володимир Бугров вручив професору Яну Де Груфу сувенір на пам’ять про візит до провідного українського Університету.

Центр комунікацій