Новини

Формування культури якості освіти: КНУ об’єднує та консолідує	21.11.2023
Всього : Фотографія : ІІІ Міжнародна науково-практична конференція «Розбудова внутрішніх систем забезпечення якості у ЗВО України: кваліфікації, оцінювання та культура якості» відбулася на базі Київського національного університету імені Тараса Шевченка 16-17 листопада. Співорганізаторами виступили Міністерство освіти і науки України, Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти, Національне агентство кваліфікацій, Національний Еразмус+ офіс в Україні, Інститут вищої освіти НАПН України та Альянс українських університетів. Метою щорічного науково-практичного форуму, ініційованого та заснованого Шевченковим університетом, є зібрання провідних вітчизняних експертів та фахівців із європейських країн для обміну досвідом у галузі якості вищої освіти. У вітальному слові ректор КНУ Володимир Бугров підкреслив, що конференція, яка відбувається в Університеті вже втретє, є майданчиком для представлення широкого спектра заходів у напрямі забезпечення якості освіти. «Щороку тут актуалізується перелік тем, з’являються нові учасники, зокрема з-поміж наших зарубіжних партнерів, які у своїх виступах діляться досвідом і дають свіже бачення проблеми. Загалом в українській системі вищої освіти є правильний вихід за межі звичної парадигми і пошук нових форм діяльності з огляду на реалії», – сказав Володимир Бугров, побажавши учасникам конференції плідної праці. Програма дводенної конференції передбачала тематичні дискусії у межах чотирьох панелей: Панель 1. Критерії оцінювання освітніх програм: огляд університетів. Панель 2. Академічна мобільність викладачів та якість освітнього процесу (освітніх програм). Панель 3. Репутація університетів як чинник забезпечення якості освіти: чи потрібен національний рейтинг? Панель 4. Інноваційні тенденції в освітній діяльності ЗВО: micro-credential, digitalization, virtualization. Спікером першої панельної дискусії виступив Голова Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти Андрій Бутенко. Очільник Нацагентства говорив про баланс між контрольними і рекомендаційними елементами в акредитаційній експертизі. Спікер навів приклади досвіду європейських агентств у виборі своєї унікальної траєкторії пошуку такого балансу. «Я заявляю, що ми настійливо працюємо над тим, щоб посилити нашу рекомендаційну функцію, щоб рекомендації Нацагентства були зважені, збалансовані й законні», – запевнив промовець. Андрій Бутенко дав відповіді на питання, які найбільше цікавили учасників конференції, зокрема щодо відповідності критеріїв оцінювання умовам часу та перспектив створення незалежних агентств з акредитації освітніх програм в Україні. «Вибудувати систему якості освіти є загальнонаціональною проблемою. Але найголовніше – вибудувати культуру якості. І хоча це взаємопов’язані речі, культура формуватиметься значно довше. Потужні університети, такі як КНУ імені Тараса Шевченка, мусять мати лідируючу місію і бути провідниками у формуванні цієї культури», – сказав Андрій Бутенко. Дві наступні доповіді дали практичний погляд на заявлену проблему. Зокрема, презентація «Оцінка успішності освітніх програм: проблемні питання» (ректор КНУ Володимир Бугров, проректор з науково-педагогічної роботи КНУ Андрій Гожик) проілюструвала досвід Київського національного університету імені Тараса Шевченка у власній системі оцінювання освітніх програм і складнощі на цьому шляху. Проректор з навчальної роботи НТУ «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» Анатолій Мельниченко проаналізував ризики необ’єктивності в оцінюванні освітніх програм і шляхи їх уникнення. І на завершення цієї тематичної панелі проректорка головного офісу Кельнського університету Беатрікс Буссе розповіла, як їхній заклад досягнув того рівня забезпечення якості своїх освітніх програм, що отримав сертифікат відповідної урядової агенції на право самостійно здійснювати акредитацію. Тож пані Буссе вказала, до чого прагнути українським університетам. Водночас доповідачка наголосила на проблемах, спільних як для України, так і для країн зі сталими традиціями вищої освіти. Наприклад, велика кількість освітніх програм, якість яких складно забезпечувати одночасно. У межах другої панелі проректорка з науково-педагогічної роботи (міжнародне співробітництво) КНУ Ксенія Смирнова доповіла про пріоритетні напрями мобільності: виклики, ризики і перспективи. «Останнім часом найбільші виклики академічної мобільності стосуються переважання односторонньої мобільності. Упродовж минулого року мобільність в КНУ зросла, особливо на випускних курсах бакалаврату. Це великі загрози для надання наступного рівня вищої освіти в нашому Університеті. Тому пріоритетний напрям – це відновлення й інтенсифікація вхідної мобільності», – наголосила проректорка. Представниці Національного Еразмус+ офісу в Україні Світлана Шитікова та Жаннета Таланова у своїй доповіді показали, як співпраця з європейськими університетами та галузевими інституціями може бути корисною для зростання професійних якостей викладачів і, відповідно, забезпечення якості освіти. Для України відкриті практично всі можливості, підкреслили доповідачки. Під час третьої панелі конференції радник ректора Сумського державного університету Анатолій Васильєв говорив про міжнародні й національні рейтинги як мотиваційний чинник забезпечення якості освіти. Голова комітету з питань сталого розвитку Федерації роботодавців України Олена Колесникова розповіла, які показники національного рейтингу ЗВО є важливими для бізнесу. Заступник голови Національного агентства із забезпечення якості освіти Іван Назаров присвятив доповідь критеріям оцінки, які розробляє НАЗЯВО стосовно університетів і освітніх програм. Як зауважив модератор конференції проректор КНУ Андрій Гожик, за кількістю поданих тез, пропозицій і виступів найбільше зацікавлення викликала тема четвертої панелі. Спікерами на ній виступили член Національного агентства кваліфікацій Юрій Рашкевич, старший експерт із систем кваліфікацій у Європейському Фонді Освіти (ЄФО) Анатолій Гармаш. Виступ ректора НТУ «Дніпровська політехніка» Олександра Азюковського продемонстрував присутнім різноманіття цифрових і віртуальних освітніх продуктів, які спроможні розробляти і пропонувати університети України не просто в умовах воєнного стану, а перебуваючи в зоні постійних ракетних обстрілів. Упродовж другого дня в роботі конференції також взяли участь іноземні доповідачі. Тему репутаційних чинників висвітлювали: Елізабет Гедд, голова Міжнародної мережі товариств управління дослідженнями (INORMS), віцеголова Коаліції з просування оцінки досліджень (CoARA); Мауріціо Тіра, член правління Європейської асоціації університетів (EUA); Аса Екберг, керівник відділу підтримки стратегії освіти Лундського університету. Так, на думку Елізабет Гедд, сектору вищої освіти настав час ретельно подумати про вплив глобальних рейтингів університетів. «Студенти обирають навчання у закладах з високим рейтингом. Це своєю чергою впливає на фінансову стабільність університетів і спонукає деякі навчальні заклади шукати будь-які засоби, щоб піднятися в рейтингу. Інституції, які скаржаться на цю ситуацію, часто звинувачують в ухилянні від відповідальності. Однак, я вважаю, що більш доречним є питання: перед ким мають бути підзвітні заклади? Саме університети мають відповідати за рейтинги. Хто найбільше виграє від існування університетських рейтингів? Тут відповідь однозначна: переможцями є самі університетські рейтинги», – сказала промовиця і поділилася порадами, що можуть зробити заклади вищої освіти. Про micro-credentials (документи на підтвердження набуття певних компетентностей), які практикуються в університетському альянсі EUniWell, розповів у межах четвертої панелі Нікколо Дель Буоно, керівник багатьох успішних проєктів, фінансованих Європейською комісією. Загалом до роботи конференції долучився 171 учасник. Було заслухано 16 доповідей щодо забезпечення якості освіти у ЗВО від фахівців з України, а також іноземних доповідачів з Великобританії, Італії, Німеччини та Швеції. За результатами конференції заплановано публікацію електронного наукового збірника. Збірник, записи виступів та презентації доповідачів незабаром буде розміщено на сайті конференції. Київський національний університет імені Тараса Шевченка та Відділ забезпечення якості освіти висловлюють щиру подяку всім, хто взяв участь у роботі конференції, а також доповідачам, які знайшли час та можливість поділитися власним досвідом і професійними знаннями щодо розбудови внутрішніх систем забезпечення якості. Центр комунікацій

Формування культури якості освіти: КНУ об’єднує та консолідує

21.11.2023

Всього : Фотографія :

ІІІ Міжнародна науково-практична конференція «Розбудова внутрішніх систем забезпечення якості у ЗВО України: кваліфікації, оцінювання та культура якості» відбулася на базі Київського національного університету імені Тараса Шевченка 16-17 листопада.

Співорганізаторами виступили Міністерство освіти і науки України, Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти, Національне агентство кваліфікацій, Національний Еразмус+ офіс в Україні, Інститут вищої освіти НАПН України та Альянс українських університетів.

Метою щорічного науково-практичного форуму, ініційованого та заснованого Шевченковим університетом, є зібрання провідних вітчизняних експертів та фахівців із європейських країн для обміну досвідом у галузі якості вищої освіти.

У вітальному слові ректор КНУ Володимир Бугров підкреслив, що конференція, яка відбувається в Університеті вже втретє, є майданчиком для представлення широкого спектра заходів у напрямі забезпечення якості освіти.

«Щороку тут актуалізується перелік тем, з’являються нові учасники, зокрема з-поміж наших зарубіжних партнерів, які у своїх виступах діляться досвідом і дають свіже бачення проблеми. Загалом в українській системі вищої освіти є правильний вихід за межі звичної парадигми і пошук нових форм діяльності з огляду на реалії», – сказав Володимир Бугров, побажавши учасникам конференції плідної праці.

Програма дводенної конференції передбачала тематичні дискусії у межах чотирьох панелей:

Панель 1. Критерії оцінювання освітніх програм: огляд університетів.
Панель 2. Академічна мобільність викладачів та якість освітнього процесу (освітніх програм).
Панель 3. Репутація університетів як чинник забезпечення якості освіти: чи потрібен національний рейтинг?
Панель 4. Інноваційні тенденції в освітній діяльності ЗВО: micro-credential, digitalization, virtualization.

Спікером першої панельної дискусії виступив Голова Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти Андрій Бутенко. Очільник Нацагентства говорив про баланс між контрольними і рекомендаційними елементами в акредитаційній експертизі. Спікер навів приклади досвіду європейських агентств у виборі своєї унікальної траєкторії пошуку такого балансу. «Я заявляю, що ми настійливо працюємо над тим, щоб посилити нашу рекомендаційну функцію, щоб рекомендації Нацагентства були зважені, збалансовані й законні», – запевнив промовець.

Андрій Бутенко дав відповіді на питання, які найбільше цікавили учасників конференції, зокрема щодо відповідності критеріїв оцінювання умовам часу та перспектив створення незалежних агентств з акредитації освітніх програм в Україні.

«Вибудувати систему якості освіти є загальнонаціональною проблемою. Але найголовніше – вибудувати культуру якості. І хоча це взаємопов’язані речі, культура формуватиметься значно довше. Потужні університети, такі як КНУ імені Тараса Шевченка, мусять мати лідируючу місію і бути провідниками у формуванні цієї культури», – сказав Андрій Бутенко.

Дві наступні доповіді дали практичний погляд на заявлену проблему. Зокрема, презентація «Оцінка успішності освітніх програм: проблемні питання» (ректор КНУ Володимир Бугров, проректор з науково-педагогічної роботи КНУ Андрій Гожик) проілюструвала досвід Київського національного університету імені Тараса Шевченка у власній системі оцінювання освітніх програм і складнощі на цьому шляху.

Проректор з навчальної роботи НТУ «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» Анатолій Мельниченко проаналізував ризики необ’єктивності в оцінюванні освітніх програм і шляхи їх уникнення.

І на завершення цієї тематичної панелі проректорка головного офісу Кельнського університету Беатрікс Буссе розповіла, як їхній заклад досягнув того рівня забезпечення якості своїх освітніх програм, що отримав сертифікат відповідної урядової агенції на право самостійно здійснювати акредитацію. Тож пані Буссе вказала, до чого прагнути українським університетам. Водночас доповідачка наголосила на проблемах, спільних як для України, так і для країн зі сталими традиціями вищої освіти. Наприклад, велика кількість освітніх програм, якість яких складно забезпечувати одночасно.

У межах другої панелі проректорка з науково-педагогічної роботи (міжнародне співробітництво) КНУ Ксенія Смирнова доповіла про пріоритетні напрями мобільності: виклики, ризики і перспективи.

«Останнім часом найбільші виклики академічної мобільності стосуються переважання односторонньої мобільності. Упродовж минулого року мобільність в КНУ зросла, особливо на випускних курсах бакалаврату. Це великі загрози для надання наступного рівня вищої освіти в нашому Університеті. Тому пріоритетний напрям – це відновлення й інтенсифікація вхідної мобільності», – наголосила проректорка.

Представниці Національного Еразмус+ офісу в Україні Світлана Шитікова та Жаннета Таланова у своїй доповіді показали, як співпраця з європейськими університетами та галузевими інституціями може бути корисною для зростання професійних якостей викладачів і, відповідно, забезпечення якості освіти. Для України відкриті практично всі можливості, підкреслили доповідачки.

Під час третьої панелі конференції радник ректора Сумського державного університету Анатолій Васильєв говорив про міжнародні й національні рейтинги як мотиваційний чинник забезпечення якості освіти. Голова комітету з питань сталого розвитку Федерації роботодавців України Олена Колесникова розповіла, які показники національного рейтингу ЗВО є важливими для бізнесу. Заступник голови Національного агентства із забезпечення якості освіти Іван Назаров присвятив доповідь критеріям оцінки, які розробляє НАЗЯВО стосовно університетів і освітніх програм.

Як зауважив модератор конференції проректор КНУ Андрій Гожик, за кількістю поданих тез, пропозицій і виступів найбільше зацікавлення викликала тема четвертої панелі. Спікерами на ній виступили член Національного агентства кваліфікацій Юрій Рашкевич, старший експерт із систем кваліфікацій у Європейському Фонді Освіти (ЄФО) Анатолій Гармаш.

Виступ ректора НТУ «Дніпровська політехніка» Олександра Азюковського продемонстрував присутнім різноманіття цифрових і віртуальних освітніх продуктів, які спроможні розробляти і пропонувати університети України не просто в умовах воєнного стану, а перебуваючи в зоні постійних ракетних обстрілів.

Упродовж другого дня в роботі конференції також взяли участь іноземні доповідачі. Тему репутаційних чинників висвітлювали: Елізабет Гедд, голова Міжнародної мережі товариств управління дослідженнями (INORMS), віцеголова Коаліції з просування оцінки досліджень (CoARA); Мауріціо Тіра, член правління Європейської асоціації університетів (EUA); Аса Екберг, керівник відділу підтримки стратегії освіти Лундського університету.

Так, на думку Елізабет Гедд, сектору вищої освіти настав час ретельно подумати про вплив глобальних рейтингів університетів. «Студенти обирають навчання у закладах з високим рейтингом. Це своєю чергою впливає на фінансову стабільність університетів і спонукає деякі навчальні заклади шукати будь-які засоби, щоб піднятися в рейтингу. Інституції, які скаржаться на цю ситуацію, часто звинувачують в ухилянні від відповідальності. Однак, я вважаю, що більш доречним є питання: перед ким мають бути підзвітні заклади? Саме університети мають відповідати за рейтинги. Хто найбільше виграє від існування університетських рейтингів? Тут відповідь однозначна: переможцями є самі університетські рейтинги», – сказала промовиця і поділилася порадами, що можуть зробити заклади вищої освіти.

Про micro-credentials (документи на підтвердження набуття певних компетентностей), які практикуються в університетському альянсі EUniWell, розповів у межах четвертої панелі Нікколо Дель Буоно, керівник багатьох успішних проєктів, фінансованих Європейською комісією.

Загалом до роботи конференції долучився 171 учасник. Було заслухано 16 доповідей щодо забезпечення якості освіти у ЗВО від фахівців з України, а також іноземних доповідачів з Великобританії, Італії, Німеччини та Швеції.

За результатами конференції заплановано публікацію електронного наукового збірника. Збірник, записи виступів та презентації доповідачів незабаром буде розміщено на сайті конференції.

Київський національний університет імені Тараса Шевченка та Відділ забезпечення якості освіти висловлюють щиру подяку всім, хто взяв участь у роботі конференції, а також доповідачам, які знайшли час та можливість поділитися власним досвідом і професійними знаннями щодо розбудови внутрішніх систем забезпечення якості.

Центр комунікацій