Новини

Всього : Фотографія :

Історію Криму та його корінного народу треба інтегрувати в історію України – на протидію поширенню російських міфів та колоніальних наративів. На цьому наголосив перший заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу Наріман Джелял під час відкритої лекції, що відбулася у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка.

Зустріч, організована кафедрою нової та новітньої історії зарубіжних країн КНУ в межах освітньої програми «Сходознавство», викликала зацікавленість не тільки майбутніх істориків, а й студентів інших спеціальностей. 

«Крим – це невіддільна частина України, і я переконаний, що історію Криму саме через призму історії кримськотатарського народу як автохтонного етносу потрібно досліджувати і вивчати, і там ще багато білих плям, які треба „зафарбовувати”», – наголосив у вступному слові на початку зустрічі асистент кафедри нової та новітньої історії зарубіжних країн КНУ Віталій Люлька.

Наріман Джелял зізнався, що колись сам викладав у школі історію і звернувся до студентів із закликом сформувати сучасний погляд на наше минуле, що сприятиме консолідації суспільства.

«Вже є багато, хоча все ще недостатньо, наукових робіт щодо історії кримських татар, щодо взаємодії українців і кримських татар. Але головний фокус, на мій погляд, має бути на шкільній освіті. Ми маємо внести в підручники такі корективи, щоб вже у школі маленькі діти засвоювали, що в нас дуже багато спільного, – акцентував Наріман Джелял. – Як у нас викладали історію дітям? Існували українські землі, далі якась уявна межа, а там – дике поле… Насправді було дуже багато взаємин, і це відбилося в мові, культурі, побуті, одязі. І ми знаємо представників кримськотатарського етносу, які були представниками козацької старшини».

Наріман Джелял зазначив, що кримські татари є частиною української політичної нації та прагнуть реалізовувати свої політичні права як корінного народу в межах Української держави.

Він нагадав, що абсолютна більшість кримських татар у 2014 році не підтримала російську анексію Криму та не брала участі у так званому референдумі й проведених окупаційною владою фейкових місцевих виборах. Найактивніших з них піддають жорстким репресіям, які посилилися з початком повномасштабного вторгнення.

«Є офіційні підрахунки. Серед 218 політв’язнів Криму 132 – це кримські татари. Хоча маємо розуміти, що насправді цифри більші», – повідомив Наріман Джелял у відповідь на запитання учасників зустрічі. Через свою громадянську та політичну діяльність першому заступнику голови Меджлісу довелося майже 3 роки провести в ув’язненні за сфабрикованою окупантами справою, й лише у червні цього року його повернули до України за обміном.

Під час війни чимало проукраїнськи налаштованих громадян – і українців, і кримських татар – були змушені виїхати за кордон і ми маємо боротися за їхнє повернення. «Це державний інтерес, бо поїхало дуже багато кваліфікованих досвідчених людей. Це кадровий ресурс держави, і ми не можемо просто так його подарувати, – зазначив Наріман Джелял. – Європейці із задоволенням інтегрують наших біженців у власні суспільства. Для кримських татар і для мене це особистий біль, тому що кримських татар і так мало. В аналогічній ситуації ми вже опинялися після 1783 року (після приєднання півострова до Російської імперії – уточн. Центру комунікацій), коли велика частина нашого народу виїхала і сформувала історичні діаспори – в Туреччині та деяких інших країнах».

Російська пропаганда робить свою справу, тож одним із найбільших викликів для України після звільнення Криму буде «ментальна деокупація». На переконання Нарімана Джеляла, головну роль тут відіграватимуть освіта і медіа.

Центр комунікацій