Новини

Всього : Фотографія :

Спільне звернення Нобелівських лауреатів щодо встановлення справедливого миру вперше було озвучене під час симпозіуму «100 років квантової науки», що відбувся в КНУ імені Тараса Шевченка у рамках офіційного візиту до України Нобелівських лавреатів з фізики Сержа Ароша та Ференца Крауса 3–5 березня 2025 року.

Почесні гості симпозіуму оприлюднили відозву, в якій закликали уряди країн ЄС та Великої сімки передати підсанкційні російські активи на відновлення нашої країни. «Мета – завершити війну, встановити справедливий мир і забезпечити Україні майбутнє для наступних поколінь. Ми підтримуємо цю справу своїми голосами», – йдеться у зверненні.

У межах симпозіуму «100 років квантової науки» 4 березня Серж Арош та Ференц Краус прочитали лекції перед студентами та науковцями, які опановують чи досліджують фізичні науки.

«Зустрітися з одними із найвидатніших учених сучасності – це унікальна можливість, – сказав на відкритті заходу ректор КНУ Володимир Бугров. – На жаль, ця зустріч відбувається в умовах війни, яка забрала життя багатьох наших викладачів і студентів. Ми втратили талановитих людей. Попри все Шевченків університет підтримує наукові дослідження та пишається успіхами своїх вихованців. Ми віримо, що наука є рушійною силою розвитку цивілізації. Сьогодні Україна переживає скрутні часи, але саме знання, інновації та сила духу допомагають нам рухатися вперед».

Присутній на церемонії відкриття симпозіуму заступник Міністра освіти і науки України Дмитро Курбатов теж підкреслив, що природничі науки надзвичайно важливі для розбудови успішної країни, і подякував високоповажним гостям за мужність відвідати Україну в такий складний для неї час.    

Серж Арош: «Велика честь висловити вам свою підтримку та солідарність. Ви захищаєте свою свободу, але водночас і свободу Європи, ті цінності Просвітництва, які були проголошені в XVII та XVIII століттях вченими й філософами, – свободу думки, самовираження, критичного розуму. Дуже боляче бачити, що ці цінності зараз у небезпеці, що вкотре потрібно боротися з фанатизмом і мракобіссям. Ми, європейці, відчуваємо себе разом із вами за цих обставин. На мене справило неабияке враження, що, незважаючи на всі проблеми, ви віддані поширенню знань. Це основа нашої цивілізації. Окрім того, ваші дослідження є важливими для захисту країни».

Професор Арош – лавреат Нобелівської премії з фізики 2012 року (спільно з Девідом Вайнлендом). Очолює кафедру квантової фізики в «Колеж де Франс» (Collège de France) у Франції.

У КНУ Серж Арош виступив із лекцією «Корисність непотрібної науки: приклад квантової фізики» – це історія про те, що часто технічним досягненням передують фундаментальні дослідження, які спочатку лежать у площині «чистої науки», але згодом отримують корисне застосування.

Ференц Краус – лавреат Нобелівської премії з фізики 2023 року (спільно з П’єром Агостіні та Анн Л’Юйє). Очолює Інститут квантової оптики Макса Планка (Max-Planck-Institut für Quantenoptik) у Німеччині. Активно підтримує Україну. Грошову винагороду від Нобелівської премії пожертвував на підтримку українців, постраждалих від війни. Після 2022 року заснував ініціативу Science4People, яка допомагає українським школярам та студентам здобувати знання за кордоном.

Професор Краус прочитав лекцію на тему «Від запису субатомних рухів до дослідження здоров’я людини» – про використання можливостей атосекундної фізики для виявлення на ранніх стадіях різних захворювань, зокрема онкологічних.

«Надзвичайно важливо бути тут, серед такої кількості героїв. Ви всі герої. Кожен із вас у цій авдиторії є героєм. Ви високоосвічені, і вам легко було б виїхати за кордон. Однак ви залишились тут і день за днем виконуєте свою роботу: навчаєтеся, опановуєте знання, щоб зробити світ кращим. Я вважаю нашим обов’язком зробити все, щоб підтримати ваших молодих вчених, наукову спільноту й країну загалом», – Ференц Краус.

Пан Краус зачитав спільне звернення майже 130 Нобелівських лауреатів у різних номінаціях щодо передачі підсанкційних російських державних активів для відновлення України та виплати їй компенсації.

«Ми зворушені й щиро вдячні вам, – сказала проректорка з міжнародного співробітництва КНУ і модераторка заходу Ксенія Смирнова. – Це ще один приклад тієї дієвої науки, про яку ви розповіли у лекціях». Також проректорка звернулася до представників молодої ґенерації науковців: «Саме ви – покоління майбутнього, і вам вирішувати, які навички використовувати та які нововведення впроваджувати. Сьогодні з вами поділилися цінним досвідом, тож використовуйте свої знання як зброю!»

Після лекцій Серж Арош і Ференц Краус поспілкувалися зі студентами й працівниками КНУ імені Тараса Шевченка, НАНУ, Національного технічного університету «КПІ імені Ігоря Сікорського», з учнями Українського фізико-математичного ліцею КНУ.

«Приємно було спостерігати, як усі ми, фізики, любимо цю науку. Це стосується і студентів-початківців, і наших видатних гостей. Для нас це – спільний світ, у нас одні й ті самі супергерої. Ми відчуваємо свою приналежність до міжнародної наукової спільноти», – поділилася враженнями доцентка Фізичного факультету, модераторка лекційної частини заходу Катерина Яблочкова.

Разом із Нобелівськими лавреатами у симпозіумі брали участь Пер Йозефссон – головний радник Нобелівського фонду; Клодін Арош – дружина Сержа Ароша; Орсоля Ґензель-Боровіцені – дружина Нобелівського лауреата 2020 року з фізики Р. Ґензеля, професорка; Адрієнн Девід – виконавчий помічник Ференца Крауса.

На пам’ять про візит до КНУ Ксенія Смирнова передала шановним гостям сувенірні календарі зі світлинами Шевченкового університету за мирних і воєнних часів – як символ того, що Університет залишається живим і динамічним, продовжує функціонувати та розвиватися. 

Відзначимо, що симпозіум «100 років квантової науки» відбувся в багатофункціональному та надсучасному укритті Економічного факультету КНУ, оновленому в межах проєкту Freedom Space. 

Офіційний візит Нобелівських лавреатів організували Міністерство освіти і науки України та Міністерство закордонних справ України за підтримки Посольства України в Королівстві Швеція, у співпраці з Київською школою економіки. Під час візиту делегація також відвідала дитячу лікарню «Охматдит» у Києві, деокуповані райони Київщини, місто Харків.   

Центр комунікацій 

Спільне звернення Нобелівських лавреатів щодо передачі підсанкційних російських державних активів для відновлення України та виплати їй компенсації

24 лютого 2025 року незаконна агресивна війна, яку веде Російська Федерація проти України, на жаль, відзначає свою третю річницю, і розпочинається її четвертий рік. Бойові дії забрали життя десятків тисяч солдатів і поранили ще багатьох з обох сторін. Однак бойові дії також безпосередньо спрямовані проти цивільного населення України – сімей та їхніх дітей, які зазнають невимовних страждань. Тисячі цивільних осіб, зокрема дітей, були вбиті, перебувають під окупацією, ув’язнені або примусово депортовані до Росії. Руйнування цілих районів і міст, а також підступні обстріли об’єктів критичної інфраструктури, зокрема лікарень, шкіл і дитячих садків, відібрали домівки і засоби до існування у незліченної кількості людей, змусивши їх тікати. Війна Росії проти України спричинила найбільшу кризу біженців у Європі з часів Другої світової війни, коли мільйони цивільних осіб були переміщені всередині країни та за її межами. Люди та їхні сім’ї зазнали неймовірного болю, втрат і труднощів.

Після зміни влади в результаті президентських виборів у США все голосніше лунають обіцянки і заклики до переговорів і мирних угод. Може з’явитися надія на те, що ця безжальна війна може завершитися чесними мирними переговорами. Втім, навіть якщо це станеться, Україна залишиться країною, спустошеною в багатьох сферах. Загиблих не повернути, а страждання, пережиті в минулому, не виправити. Але майбутнє може і повинно бути кращим.

Відбудова України та компенсація жертвам війни потребують значних фінансових ресурсів. І хто, як не винуватець цієї незаконної війни, повинен нести відповідальність за відшкодування?

Загалом, наразі капітал Центрального банку Росії по всьому світу, за оцінками, становить 300 мільярдів євро, що були заморожені внаслідок накладення санкцій. Ця сума зберігається на рахунках по всьому світу, переважно в країнах ЄС та Великої сімки, а саме в Бельгії, Канаді, Франції, Німеччині, Італії, Японії, Сполучених Штатах та Великобританії. Ці гроші продовжують приносити додаткові мільярди доходу через відсотки. Однак самі лише відсотки не покриють оціночну вартість витрат на відновлення, що становить 486 мільярдів доларів США, а також компенсації жертвам російської війни – лише залучення основної суми в 300 мільярдів євро дозволить це зробити.

Ми, Нобелівські лавреати, які підписали це звернення, закликаємо уряди цих країн звільнити ці кошти з Центрального банку Росії для фінансування відновлення України та компенсації жертвам війни, щоб країна могла швидко відбудуватися після досягнення мирної угоди. Для цього можуть знадобитися нові нормативні акти і закони, які, зважаючи на беззаперечну надзвичайну ситуацію і грубі порушення міжнародного права, будуть доцільними, і тому необхідно буде внести такі поправки. Мета – завершити війну, встановити справедливий мир і забезпечити Україні майбутнє для наступних поколінь. Ми підтримуємо цю справу своїми голосами.

У партнерстві підписали: 

лавреати Нобелівської премії миру: Лех Валенса (1983), Оскар Санчез (1987), Карлуш Белу (1996), Джоді Вільямс (1997), Ширін Ебаді (2003), Лейма Гбові (2011) та Олександра Матвійчук (2022);

лавреати Нобелівської премії з літератури: Ельфріде Єлінек (2004), Патрік Модіано (2014), Герта Мюллер (2009), Орхан Памук (2006) та Воле Шоїнка (1986);

лавреати Нобелівської премії з економіки: Дарон Аджемоглу (2024), Пітер Даймонд (2010), сер Олівер Гарт (2016), Джеймс Гекман (2000), Саймон Джонсон (2024), Фінн Кідланд (2004), Ерік Мескін (2007), Роджер Маєрсон (2007), Едмунд Фелпс (2006), Крістофер Піссарідес (2010), Елвін Рот (2012), Вернон Сміт (2002) та Джозеф Стігліц (2001); 

лавреати Нобелівської премії з хімії: Пітер Егр (2003), Муні Бавенді (2023), Емманюель Шарпантьє (2020), Аарон Чехановер (2004), Елайс Джеймс Корі (1990), Йоганн Дайзенгофер (1988), Дженніфер Дудна (2020), Ґерхард Ертль (2007), Бернард Ферінга (2016), Йоахім Франк (2017), Алан Гігер (2017), Річард Гендерсон (2017), Роалд Гоффман (1981), Роберт Губер (1988), Браян Кобилка (2012), Роджер Корнберг (2006), Ян Лі (1986), Роберт Лефковіц (2012), Жан-Марі Лен (1987), Майкл Левітт (2013), Беньямін Ліст (2021), Родерік Маккінон (2003), Девід Макміллан (2021), Мортен Мелдал (2022), Пол Модрич (2015), Вільям Мернер (2014), Джон Полані (1986), Венкатраман Рамакрішнан (2009), Жан-П’єр Соваж (2016), Річард Шрок (2005), сер Стенлі Віттінгем (2019) та Ада Йонат (2009); 

лавреати Нобелівської премії з фізіології або медицини: Гарві Альтер (2020), Віктор Амброс (2024), Девід Балтімор (1975), Майкл Бішоп (1989), Вільям Кемпбелл (2015), Маріо Капеккі (2007), Пітер Догерті (1996), Керол Грейдер (2009), Джеффрі Коннол Голл (2017), Жуль Гоффманн (2011), Роберт Горвіц (2002), сер Майкл Гоутен (2020), Тім Гант (2001), Луїс Ігнарро (1998), Ерік Кендел (2000), Баррі Маршалл (2005), Крейг Мелло (2006), Едвард Мозер (2014), Мей-Брітт Мозер (2014), Крістіана Нюсляйн-Фольгард (1995), Джон О’Кіф (2014), Ардем Патапутян (2021), Стенлі Прузінер (1997), сер Пітер Реткліфф (2019), Чарльз Райс (2020), сер Річард Робертс (1993), Майкл Росбаш (2017), Берт Закман (1991), Ренді Шекман (2013), Грег Семенза (2019), Філліп Шарп (1993), Джек Шостак (2009), Сусуму Тонеґава (1987), Гарольд Вармус (1989), Дрю Вайсман (2023), Ерік Вішаус (1995) та Торстен Візел (1981);

лауреати Нобелівської премії з фізики: П’єр Агостіні (2023), Амано Хіроші (2014), Алан Аспе (2022), Беррі Кларк Беріш (2017), Ґеорґ Беднорц (1987), Герд Бінніг (1986), Стівен Чу (1997), Франсуа Англер (2013), Альбер Ферт (2007), Джером Фрідман (1990), Райнгард Ґенцель (2020), Шелдон Ґлешоу (1979), Девід Гросс (2004), Серж Арош (2012), Джеффрі Гінтон (2024), Герард т'Гофт (1999), Браян Джозефсон (1973), Кадзіта Такаакі (2015), Вольфганг Кеттерле (2001), Ференц Краус (2023), Анн Л’Юйє (2023), Джон Мазер (2006), Мішель Майор (2019), Жерар Муру (2018), Джеймс Піблс (2019), Роджер Пенроуз (2020), Вільям Філліпс (1997), Девід Політцер (2004), Донна Стрікленд (2018), Джозеф Тейлор молодший (1993), Кіп Стівен Торн (2017), Деніел Цуї (1998), Райнер Вайс (2017), Роберт Вудро Вільсон (1978) та Девід Вайнленд (2012).