Новини

Всього : Фотографія :

Забезпечення рівних можливостей для жінок і чоловіків в академічному середовищі є важливим кроком до подолання гендерних розривів у суспільстві та протидії антигендерним тенденціям. Цим питанням була присвячена експертна дискусія «Гендерний вимір прав і свобод: глобальна та локальна гендерна політика», що об’єднала представників 15 університетів України та Польщі. Захід, організований у змішаному форматі, відбувся в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка з нагоди Міжнародного дня боротьби за права жінок.

Організаторами заходу стали КНУ імені Тараса Шевченка та Університет імені Адама Міцкевича в Познані. До обговорення долучилися українські та польські експерти з гендерної проблематики, викладачі й науковці закладів вищої освіти, керівники профільних громадських організацій та представники виконавчої влади. Спеціальною гостею дискусії стала Урядова уповноважена з питань гендерної політики, докторка юридичних наук, професорка Катерина Левченко, яка взяла участь в обговоренні онлайн.

«Попри негативні глобальні тенденції, університети мають залишатися тим майданчиком, де формуються й утверджуються демократичні цінності, – зазначив ректор КНУ Володимир Бугров. – Якщо бачимо кризу інститутів, маємо говорити про стійкість процедур».

Учасники круглого столу обговорили виклики, що постали перед Україною, яка відстоює незалежність у боротьбі з агресором. Одним із таких викликів є руйнація єдності західного світу та зростання популістських настроїв, які загрожують демократичним інститутам. На цьому тлі посилюються антигендерні тренди, яким складно протистояти на локальному рівні.

«Гендерну політику варто розглядати як важливу складову національної безпеки», – наголосила Катерина Левченко. Вона також підкреслила, що співпраця між офісом Урядової уповноваженої з гендерної політики та КНУ сприятиме проведенню наукових досліджень у цій сфері та підготовці фахівців. Одним із перспективних напрямів, що потребує законодавчих змін, вона назвала запровадження обов’язкової базової (строкової) служби для чоловіків і жінок.

 «Забезпечення гендерної рівності в освітній та науковій сферах є одним із засадничих принципів діяльності Шевченкового університету», – зазначила ініціаторка та модераторка круглого столу, проректорка зі зв’язків з громадськістю КНУ Олена Добржанська.

Перший раунд дискусії – «Сучасна гендерна політика та антигендерні тренди» – відкрила засновниця ГО «Дівчата», кандидатка соціологічних наук Юлія Спориш. Вона навела дані про вплив антигендерної політики на жіночі організації в Україні, зазначивши, що припинення підтримки з боку США програм рівності вже в лютому 2025 року призвело до фінансових труднощів для 98% українських жіночих організацій.

Про загрози антигендерних трендів говорила і доцентка кафедри політології КНУ Інна Тукаленко. Вона наголосила, що університети мають брати на себе відповідальність за формування ліберальних цінностей, а уряди – провадити людиноорієнтовану економічну політику з гендерною складовою.

У другому раунді дискусії експертки з Університету імені Адама Міцкевича – докторка Малгожата Колодзейчак, професорки Ельжбета Лесєвич і Наталія Клейдиш – представили досвід забезпечення гендерної рівності у польських університетах.

Про гендерну політику в українській освіті загалом та в КНУ зокрема розповіла керівниця Навчальної лабораторії «Центр гендерної освіти», доцентка Ольга Іващенко. Вона представила перші напрацювання лабораторії щодо гендерного профілю Університету.

За її словами, у листопаді 2024 року жінки становили 64% працівників КНУ. Також 59% викладацького складу – це жінки, але лише 32% серед завідувачів кафедр. Доповідачка відзначила, що Економічний факультет, Механіко-математичний факультет, Факультет комп’ютерних наук та кібернетики, Факультет соціології; Інститут права, Інститут публічного управління та адміністрування, Інститут післядипломної освіти очолюють жінки. Водночас у керівництві університету досягнуто гендерного паритету: 5 проректорок і 4 проректори.

КНУ активно розвиває гендерні студії, зокрема, на факультетах соціології та психології,  філософському та географічному факультетах в інститутах журналістики й права.  Ще у 2019 році на факультеті соціології відкрили першу в Україні магістерську програму з гендерних студій. У 2023 році Вчена рада КНУ ухвалила Стратегію забезпечення гендерної рівності, яку університет реалізує нині.

Учасники круглого столу домовилися ухвалити підсумковий документ з рекомендаціями щодо протидії глобальним антигендерним трендам. Наприкінці заходу Олена Добржанська вручила учасникам сертифікати та подякувала організаторам і спікерам. Вона також повідомила, що круглий стіл із гендерної проблематики стане щорічною традицією КНУ.

Нагадаємо, що дискусія стала продовженням обговорення, започаткованого на Першому круглому столі, що відбувся в лютому у м. Слубіце (Польща). Окрім організаторів, до заходу долучилися представники Волинського регіонального центру підвищення кваліфікації, Дніпровської академії неперервної освіти, Житомирського державного університету імені Івана Франка, Запорізького національного університету, Луцького національного технічного університету, Національної академії Служби безпеки України, Національного технічного університету України «КПІ імені Ігоря Сікорського», Національного університету «Чернігівська політехніка», Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя,  Одеського державного університету внутрішніх справ, Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка, Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини, Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича. 

Центр комунікацій КНУ