Новини

Всього : Фотографія :

Питання правових викликів та стратегії протидії релігійній політиці рф у гібридній війні, деструктивної діяльності РПЦ та її сателітів в Україні й за кордоном обговорили на Міжнародній науково-практичній конференції «Релігійна політика рф як зброя гібридної війни: напрями реалізації та механізми протидії», що відбулася у Головному навчальному корпусі КНУ імені Тараса Шевченка.

Організаторами конференції виступили Науково-дослідний інститут українознавства КНУ імені Тараса Шевченка у партнерстві з Офісом Генерального прокурора, Відділенням релігієзнавства Інституту філософії імені Г. С. Сковороди НАН України, Національним музеєм Голодомору-геноциду за підтримки Ради церков України, Державної служби України з етнополітики та свободи совісті та низки інших інституцій.

З вітальним словом до учасників звернувся ректор КНУ Володимир Бугров. Він наголосив на важливій ролі науковців у вивченні впливу релігії на гібридну війну росії проти України. «Переконаний, що сьогоднішня дискусія сприятиме пошуку дієвих рішень для подолання викликів, які стоять перед українським інтелектуальним середовищем і владою. Ми маємо працювати разом, щоб знайти ефективні механізми протидії. Бажаю плідної дискусії та натхненного спілкування», – зазначив він.

Програма конференції включала чотири панельні дискусії:

• правові виклики та стратегії протидії релігійній політиці рф у гібридній війні;
• діяльність РПЦ за кордоном: мережа церков як центри поширення російської пропаганди та деструктивної роботи;
• деструктивна діяльність РПЦ та її сателітів в Україні;
• неправославні конфесії рф у фарватері доктрини «руского міра»: причини, мотиви, наслідки.

У конференції взяли участь представники державних органів, релігійних громад, наукових установ, громадських об’єднань, асоціацій та ЗМІ. До обговорення долучилися й іноземні експерти – як науковці-дослідники, так і представники міжнародних організацій. Серед них – ексспівробітник Світового банку та уряду Канади Юрій Луценко, представник ОБСЄ Девід Пігет, ветеран збройних конфліктів Владислав Малай та інші. Вони поділилися цікавими кейсами щодо підривної діяльності російської церкви, замаскованих стратегій її впливу на окремі спільноти з метою їх дестабілізації.

Фахівці наголосили, що таких випадків у країнах ЄС стає дедалі більше. Особливо важливо, що деструктивна агентурна роль РПЦ як за кордоном, так і в Україні усвідомлюється іноземними колегами, які давно й предметно досліджують це питання.

Учасники конференції обговорили не лише масштаби проблеми та її загрозливі наслідки, а й шляхи вирішення – зокрема, юридичні та політичні механізми протидії російській пропаганді. Окремо розглядалися питання психіатричної експертизи, формування критичного мислення у суспільстві, розробки ефективної інформаційної стратегії тощо.

За словами організаторів, обговорення має перетворитися на практичні кроки у двох стратегічних напрямах:

• Удосконалення законодавства та процесуальної сфери, забезпечення громадського контролю за дотриманням норм чинного законодавства й виконанням судових рішень.
• Широке інформування суспільства про деструктивну роль РПЦ та систематичне доведення фактів її підривної діяльності до відома європейських партнерів і громадськості.

За матеріалами Науково-дослідного інституту українознавства

Центр комунікацій