Новини

Всього : Фотографія :

Днями на базі Історичного факультету КНУ імені Тараса Шевченка відбувся навчальний тренінг із захисту культурної спадщини у структурі цивільно-військового співробітництва Збройних Сил України. Захід об’єднав експертів із різних сфер – від археології до права, щоб обговорити питання збереження історичних пам’яток в умовах воєнного стану.

Начальник Центрального управління цивільно-військового співробітництва Генштабу ЗСУ полковник Олександр Кутков у своєму вступному слові зазначив, що створення підрозділу із захисту культурної спадщини обговорювалося понад п’ять років, і лише наприкінці 2024 року його вдалося заснувати. Водночас усі посади наразі залишаються вакантними: «Цей курс не лише дає можливість здобути необхідні знання, а й допомагає визначити потенційних кандидатів для комплектування підрозділу. За результатами навчання та тестування буде складений рейтинг, і найкращі зможуть увійти до складу новоствореного підрозділу, щоб першими виконувати завдання в зоні бойових дій».

Ректор КНУ Володимир Бугров, вітаючи учасників, наголосив на символічності місця проведення події – Червоного корпусу Університету, який постраждав від ворожого обстрілу у жовтні 2022 року. «Культурна спадщина має кілька вимірів: культурний, економічний і правовий, – зазначив він. – Згадаймо справу щодо повернення скіфського золота, у якій активну роль відіграли наші правники, зокрема професор Анатолій Довгерт. Суд у Нідерландах керувався не емоціями, а суто правовими аргументами. Адже емпатія минає, і допомога не приходить сама собою. Ми маємо говорити про культуру в її різних аспектах і формувати системний підхід».

Ольга Пахомова, начальниця відділу обліку пам’яток Департаменту пам’яткоохоронної діяльності Міністерства культури та стратегічних комунікацій України, зазначила: «Ми тут не лише для отримання знань, а й для обміну думками, досвідом, для синергії. Культурна спадщина має не тільки правове та економічне значення, а й світоглядне. Щотижня ми бачимо зруйновані церкви та пам’ятки, що свідчить про те, що ворог вважає їх стратегічними об’єктами».

Вона також підкреслила, що культурний суверенітет є частиною стратегічних цілей Президента України та важливим елементом політики ідентичності й безпеки. «Ми вдячні міжнародним партнерам, які готові долучитися та перейняти наш унікальний і, на жаль, специфічний, але важливий для всього світу досвід».

Культурна спадщина України є фізичним доказом нашої історії, а отже, й існування нас як унікальної європейської нації. Захищати її допомагають найкращі правники країни. Заступник начальника Департаменту протидії злочинам, вчиненим в умовах збройного конфлікту, Офісу Генерального прокурора Тарас Семків зауважив: «Ця робота давно потребувала спеціалізації в ЗСУ. Від 2022 року зареєстровано понад 155 тисяч воєнних злочинів, і значна частина з них спрямована саме на об’єкти культурної спадщини – від викрадення музейних експонатів до незаконних розкопок».

Саме тому в Офісі Генпрокурора було створено окремий підрозділ для захисту культурної спадщини. Це новий крок, продиктований реаліями сьогодення.

Війна завдала значних втрат археологічній спадщині України. Вітчизняні археологи без вагань стали на її захист ще з 2014 року. «Головне слово сьогодні – нарешті! – не приховує своїх емоцій директор Інституту археології НАНУ Віктор Чабай. – Нарешті ми створюємо цей підрозділ. Інститут з 2014 року веде моніторинг руйнувань, і ми зафіксували знищення сотень пам’яток. Уже зараз ми тісно співпрацюємо з Генеральною прокуратурою. Однак нам бракувало армійського підрозділу, який матиме доступ до тих місць, куди цивільним заборонено, і візьме на себе ініціативу як у зонах бойових дій, так і в районах будівництва фортифікаційних споруд, які є одним із головних чинників руйнування археологічної спадщини».

На відміну від інших видів культурної спадщини, археологічні пам’ятки часто непомітні неозброєним оком. Їх дослідження та збереження потребують особливих навичок. «Усі наші співробітники, які присутні сьогодні, мають найвищу кваліфікацію в галузі археології», – запевнив Віктор Чабай.

Генеральний директор Національного музею Революції Гідності Ігор Пошивайло зазначив, що армії країн НАТО давно мають подібні підрозділи. Прототип такого підрозділу у Франції, наприклад, з’явився ще в часи Першої світової війни. «Нинішня війна – це не лише боротьба за території, політичні чи економічні інтереси, це війна за нашу історичну пам’ять і культурну самобутність, – переконаний Ігор Пошивайло. – Ворог усвідомлює значення культурної спадщини, тому агресія проти неї є частиною його стратегії. А для нас створення цього підрозділу – не просто практичний крок. Це демонстрація всьому світу, що Україна – цивілізована держава, яка дотримується міжнародного права та піклується про свою спадщину навіть у найскладніші часи».

Протягом тренінгу було розглянуто низку важливих тем. Учасники дізналися про охорону культурної спадщини у контексті міжнародного гуманітарного права, познайомилися з методами моніторингу археологічних пам’яток під час війни. Іван Биков (ГО «Український центр збереження пам’яток культурної спадщини») окреслив типологію архітектурних пам’яток та їх охорону. Василь Яцишин (Офіс Генерального прокурора) пояснив, як документуються воєнні злочини, пов’язані з руйнуванням культурних об’єктів Також говорили про сучасні технології у сфері збереження культурної спадщини. Євген Синиця (КНУ імені Тараса Шевченка) розповів про методику археологічних досліджень та консервацію пам’яток. Ольга Манігда та Артем Борисов (Інститут археології НАН України) презентували можливості супутникових технологій для моніторингу пам’яток. Юрій Полідович (Національний музей історії України) зосередив увагу на проблемах збереження та евакуації музейних колекцій. Ольга Сало (Національний музей Революції Гідності) пояснила алгоритм документування пошкодженої культурної спадщини, а Олександра Іванова (Науково-дослідна лабораторія «Архаїка») провела практичний курс із цифрового захисту історичних об’єктів.

Фінальний день тренінгу включав тестування та співбесіди з учасниками, після чого були підбиті підсумки курсу. За словами організаторів, подібні заходи є вкрай необхідними, адже вони допомагають інтегрувати найкращі світові практики у сферу захисту культурної спадщини України.

Центр комунікацій