Новини

 

Українсько-німецький діалог: університети в авангарді освітнього та наукового партнерства

10.04.2025

Про поглиблення двосторонньої співпраці між Німеччиною та українськими університетами в галузях освіти, науки та культури йшлося під час зустрічі представників українських закладів вищої освіти з заступником генерального директора з питань культури та суспільства МЗС Німеччини Штефаном Ресселем. Захід відбувся 9 квітня.

 

Перший проректор КНУ імені Тараса Шевченка Володимир Ільченко привітав німецьку делегацію у Головному корпусі Університету та представив учасників української сторони. Від Шевченкового університету взяли участь: Ганна Толстанова, проректорка з наукової роботи; Ігор Комаров, директор Інституту високих технологій, стипендіат Фонду Александера фон Гумбольдта, лавреат Премії Георга Форстера (2015); Роман Петюр, начальник відділу міжнародних зв’язків; Світлана Баннікова, корпорація «Науковий парк Київський університет імені Тараса Шевченка», Інформаційний центр Фонду Александера фон Гумбольдта.

Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» представляв Сергій Стіренко, проректор з наукової роботи; Київську школу економіки – Костянтин Кириченко, проректор з міжнародного співробітництва.

Штефан Рессель очолив делегацію у складі Юлії Лютер, представниці Відділу культурних та інформаційних зв’язків; Оксани Швайки, координаторка програм DAAD в Україні та співробітників Посольства Німеччини в Україні: Михайла Лещенка, радника з питань науки, Діани Яблонської та Софії Федорак з відділу культури, Олександра Ковальчука, перекладача.

Обговорення було зосереджено на проблемах збереження та розвитку освіти й науки України та можливих шляхах співпраці через міжнародні культурні ініціативи, на ролі закладів освіти у повоєнній відбудові України.

Пан Рессель подякував за можливість відвідати Університет, висловив підтримку освітянам та науковцям, які в надскладних умовах продовжують працювати, а також готовність поглиблювати співпрацю. «Українці роблять важливу справу не лише для себе, але й для усіх нас, тому ми готові допомагати й всіляко сприяти», – наголосив Штефан Рессель.

Володимир Ільченко подякував гостям за візит та підтримку освіти й науки України у такий складний для нас час. «КНУ є партнером понад 30 німецьких університетів і навчальних закладів. Німеччина, безумовно, є важливим та дієвим партнером для нашого Університету», – відзначив перший проректор. – Наша співпраця з німецькими університетами включає: академічні обміни, двосторонні та багатосторонні проєкти в освіті та наукових дослідженнях. Німецькі університети також надають гуманітарну допомогу у вигляді оргтехніки».

Проректор Ільченко сформулював основні виклики та шляхи їх подолання для Університету нині. Серед ключових завдань –  підтримка й розвиток міжнародної співпраці в галузі освіти й науки. Проректор переконаний, що чим більше університет інтегрований у міжнародний освітній простір, тим більше можливостей отримують наші студенти, викладачі та дослідники. Також одним із важливих інструментів такої інтеграції є реалізація програм подвійних дипломів, зокрема з німецькими партнерами. Крім того, в КНУ зацікавлені в міжнародній акредитації англомовних програм, що може включати створення спільних освітніх курсів із німецькими університетами.

У контексті євроінтеграційного курсу України актуальним є підготовка фахівців з публічного управління, які володітимуть знаннями з права ЄС, економіки, управління проєктами тощо. Тому, за словами Володимира Ільченка, Університет прагне залучити міжнародну підтримку для навчання таких фахівців і забезпечення їх практичним досвідом у європейському контексті.

Також Університет прагне відновити діяльність Офісу Фонду імені Гумбольдта, який раніше функціонував у нашому закладі.

«Наша головна місія сьогодні – зберегти університет як інституцію, де студенти, викладачі та науковці, що залишаються в Україні, мають усі можливості сучасного освітнього середовища, а ті, хто перебуває за кордоном, відчувають мотивацію та перспективу повернення», – підсумував Ільченко.

Про важливість відновлення роботи в КНУ Офісу Фонду імені Олександра Гумбольдта говорив Ігор Комаров як той, хто свого часу отримував стипендію Фонду й для кого це стало потужним інструментом для продовження наукового шляху в Україні. «Така підтримка важлива, адже це сигнал, що твоя робота важлива, твоя країна потребує тебе, навіть у найскладніші часи, – зауважує професор. – Сьогодні ми переживаємо період глибоких трансформацій, сповнений викликів і змін. Українські університети як ніколи потребують досвідчених дослідників – тих, хто здобув знання й навички за кордоном і готовий вкладати їх у майбутнє науки вдома. Наш університет щодня бореться за те, щоб створити гідні умови для таких учених. Ми прагнемо, щоб кожен, хто повертається в Україну після стажування чи досліджень у партнерських закладах, мав можливість не просто продовжити свою наукову діяльність, а відчувати, що він тут справді потрібен».

Проректорка КНУ з наукової роботи Ганна Толстанова зосередилася на проблематиці збереження та розвитку наукового потенціалу України в умовах війни, зокрема через активну українсько-німецьку співпрацю в освітній і дослідницькій сферах. Проректорка зауважила, що німецькі партнери відіграють провідну роль у спільних проєктах та публікаціях, тому підтримка академічної співпраці з Німеччиною є для КНУ пріоритетом.

Ганна Толстанова також повідомила про роботу над створення інформаційного центру DAAD у Науковій бібліотеці КНУ.

Університет усвідомлює свою відповідальність перед майбутнім людства, тому активно бере участь у наукових дослідженнях – зокрема за підтримки уряду Німеччини. Так за словами Толстанової, Університет зацікавлений у спільних дослідницьких проєктах у сферах, де Україна має унікальний досвід, зокрема:

  • психологія та ментальне здоров’я,
  • управління кризовими ситуаціями,
  • екологічні наслідки війни,
  • соціальна та інституційна стійкість,
  • воєнна готовність (цифрове адміністрування, кібербезпека, військові технології, децентралізовані енергетичні та системи життєзабезпечення).

Ці ініціативи можуть реалізовуватись у рамках поточного конкурсу BMBF на підтримку німецько-українських досліджень для сталого відновлення, а також шляхом створення Міжнародних аспірантських шкіл, що сприятиме розвитку молодих науковців та довготривалим партнерствам.

Також для КНУ інтерес становить німецький досвід реформування наукового сектору, зокрема у напрямі тісної співпраці з приватним сектором і розвитку інноваційного підприємництва на базі університетів. 

Начальник відділу міжнародних зв’язків Роман Петюр акцентував на ще двох перспективних можливостях співпраці. Йдеться про розвиток україністики та українських студій в університетах Німеччини, що могло б фахово задовольнити інтерес до української історії, мови та культури для кращого розуміння української компоненту європейського культурного ландшафту. Інший напрям – це співпраця в межах Альянсів європейських університетів, зокрема йдеться про EUniWell, асоційованим членом якого є КНУ та німецькі університети Кельна й Констанца. Попри ряд перешкод, пов’язаних з неповним членством України в програмі Еразмус +, наш університет готовий до інтенсифікації співпраці за цим напрямом.

Інтереси своїх ЗВО та можливості співпраці запропонували представники Київської політехніки й Київської школи економіки.

Сторони обмінялися важливим розумінням сучасного стану співробітництва та визначили перспективні напрями його інтенсифікації. Наприкінці зустрічі Володимир Ільченко вручив Штефану Ресселю пам’ятні подарунки.

Центр комунікацій

Information and Computer Centre of University

© All rights reserved 1995-2025