Новини

Всього : Фотографія :

Наші астрономи інтегрувалися у світовий дослідницький простір задовго до того, як це стало мейнстримом. У цьому переконалися відвідувачі спеціальної локації КНУ EXPO – Astro Hub, що зібрала потенційних вступників – майбутніх дослідників зоряного неба, захоплених астрономією студентів та відомих науковців.

Астрономічні спостереження в Київському університеті святого Володимира розпочалися ще в позаминулому сторіччі. «Сьогодні в Україні святкують День науки, тож ми з цієї нагоди здійснимо віртуальну мандрівку до славетної університетської обсерваторії, яка цьогоріч відзначила свої 180», – закликала заглибитись в історію науки заступниця керівника Центру комунікацій КНУ та модераторка локації Леся Сакаль-Лісніченко.

Обсерваторію офіційно відкрили 7 лютого 1845 року. Тепер це не просто один із провідних наукових центрів країни, а й пам'ятка національного значення, внесена також до попереднього переліку Світової спадщини ЮНЕСКО. Про історію її появи та діяльність видатних українських астрономів розповів директор обсерваторії Володимир Єфіменко.

Цікаво, що спочатку башта обсерваторії мала вивищуватись над Червоним корпусом, проте зрештою важку конструкцію вирішили розташувати на окремій будівлі, спроєктованій архітектором Вікентієм Беретті. Власне, вона й визначила назву вулиці Обсерваторної, що нині знаходиться у центрі  Києва.

«Перший директор обсерваторії Василь Федоров з високою точністю визначив її географічні координати, а в 1845 році – координати так званого Київського меридіана, – нагадав Володимир Єфіменко. – Від 1939 року, коли директором став Сергій Всехсвятський, розпочинаються астрофізичні дослідження». Між іншим, саме Всехсвятський передбачив існування кілець Юпітера, що згодом підтвердилося під час польотів американських космічних апаратів.

Дослідники, які в різні часи працювали в університетській обсерваторії, зробили вагомий внесок у світову науку. Основні напрямки наукових досліджень на сучасному етапі – позагалактична астрономія, загальна теорія відносності та космологія; фізика Сонця, сонячно-земні зв’язки; астрометричні дослідження, астрофізика високих енергій, пошук зв’язків між оптичним та високо енергетичним випромінюванням; фізика та динаміка малих тіл Сонячної системи.

Відвідувачі Astro Hub КНУ ЕХРО мали змогу насолодитися «музикою космосу» – послухати, як звучить комета. Саме в обсерваторії КНУ «вирахували» цю загадкову небесну мешканку! Її назвали іменами першовідкривачів – на той час молодого українського вченого Клима Чурюмова та його аспірантки – Світлани Герасименко. Пізніше на поверхню комети Чурюмова-Герасименко вперше в історії людства (!) здійснив посадку зонд, доставлений космічним апаратом європейського космічного агенства «Rosetta». На створення такого апарату вченим знадобилося 20 років, а працювали над проєктом щонайменше дві тисячі фахівців. Словом, наші астрономи ще тоді успішно інтегрувалися у європейський і світовий науково-дослідний простір! 

«Між іншим, саме з подачі Чурюмова назву нашого університету – „Кнушевія” – отримала відкрита 1989 року мала планета (астероїд 4868)», – розповів Володимир Єфіменко.

Сьогодні дослідники використовують ще й віртуальні лабораторії, тож мають доступ до даних спостережень із багатьох супутників. Нині КНУ бере участь у багатьох міжнародних проєктах, – зокрема, у CTA (Cherenkov Telescope Array). Це проєкт побудови системи наземних телескопів нового покоління для реєстрації гама-випромінювання дуже високої енергії. Появу такої «відкритої обсерваторії» очікує вся астрофізична спільнота.

У КНУ створено «повний цикл підготовки астрономів, від ліцею до аспірантури», про що розповів відвідувачам Astro Hub КНУ ЕХРО учитель астрономії Українського фізико-математичного ліцею КНУ, асистент кафедри астрономії та фізики космосу Фізичного факультету КНУ, науковий керівник команди України на міжнародних олімпіадах з астрономії та астрофізики Андрій Сімон. З наступного року астрономію в Українському фізико-математичному ліцеї вивчатимуть з 8 класу, а не з 9-го, як нині. Водночас у звичайних школах «наука про зорі й планети» з'являється у розкладі лише в 11 класі.

Ліцеїсти ще зі шкільної лави беруть участь у серйозних наукових дослідженнях і мають доступ до професійного обладнання. Про власний шлях пізнання законів Всесвіту відвідувачам Astro Hub КНУ ЕХРО розповів бронзовий призер ІІ Міжнародної молодіжної олімпіади з астрономії і астрофізики учень УФМЛ Андрій Коросько.

Доцент кафедри астрономії та фізики космосу Фізичного факультету КНУ Анатолій Тугай запросив у містичну подорож у просторі й часі під час своєї лекції «Захоплива фізика: кротові нори, чорні діри». Про роботу сучасних дослідників зоряного неба розповіла молодша наукова співробітниця обсерваторії КНУ Альона Мозгова.

Наприкінці відвідувачі просто засипали Анатолія Тугая та Альону Мозгову запитаннями: «А куди подівся Плутон?», «А що буде із Сонцем?», «То куди веде кротова нора?». Щоб осягнути відповіді, доводилося напружувати всю свою фантазію, а іноді – підключати на допомогу пошукові сервіси у телефоні…

Астрономія – наука для естетів і романтиків, проте брати участь у спостереженнях зоряного неба може кожен аматор, – за умови, що має відповідне обладнання. З такого зауваження почав свою розповідь третьокурсник факультету РЕКС КНУ астрофотограф Ільдар Ібатуллін. Він вміє сфотографувати Місяць так, що його кадри репостять у НАСА, розміщують та обговорюють у відомих світових медіа! 

Хлопець охоче ділився секретами своєї майстерності та із задоволенням роздавав автографи на листівці зі своїми містичними світлинами. На звороті Ільдар написав коротке земне побажання, близьке й зрозуміле кожному українцю – «Зичу миру!».

Центр комунікацій