Новини

 

«Мова – обличчя нації»: розмова про українську на часі

19.06.2025

У Національному інформаційному агентстві «Укрінформ» відбувся круглий стіл «Креативні і дієві методи стимулювання вживання та розвитку української мови». У дискусії взяли участь освітяни, митці, мовознавці, громадські діячі, військові.

Київський національний університет імені Тараса Шевченка був представлений потужною командою на чолі з ректором Володимиром Бугровим. У центрі розмови – тривожні симптоми мовної ситуації в Україні, яка, попри видимий поступ, потребує цілеспрямованої підтримки на всіх рівнях: державному, академічному, мистецькому й побутовому.

 

Володимир Бугров: «Рецепт у мене дуже простий – має збільшитися книговидання»

Ректор Шевченкового університету зауважив, що навіть в академічному середовищі не завжди спостерігається мовна сталість. «Я викладаю магістрам Інституту філології. Пара українською – а на перерві між собою говорять російською. “Так зручніше”, – пояснюють. Чому зручніше? Жодної раціональної відповіді. Тому рецепт у мене дуже простий: маємо збільшити українське книговидання. Особливо актуальні сучасні словники, двомовні видання – українсько-англійські, українсько-кримськотатарські. Бо навіть у філософії досі нема узгодженої термінології».

Володимир Бугров також підкреслив важливість агресивної, а не лише проактивної культурної політики України за кордоном: «Ми постійно передаємо книги до бібліотек партнерських університетів. Але цього недостатньо. Якщо ми не привеземо українські книжки – це зробить російське консульство. І на полицях стоятиме не Стус, а Прилєпін і Кузнєцов. Це питання не репутації, а виживання культури».

 

Максим Стріха: «Маємо всі добрі переклади – треба тільки пошукати»

Відомий перекладач, письменник, професор Факультету радіофізики, електроніки та комп’ютерних систем Максим Стріха звернув увагу на ще одну ланку культурного спротиву – переклад. «Я поставив крапку в українському перекладі європейського канону, переклавши “Кентерберійські оповіді” Чосера. І з 2019 року ми маємо весь канон українською. Тож, шановні театрали й освітяни, не вигадуйте велосипед! Класика вже перекладена – якісно. Просто знайдіть ці тексти й обирайте свідомо».

Професор застеріг від необдуманих рішень: «На жаль, існує неосвіченість людей, які вчора викладали російською, для яких була «велікая русская культура», а потім – «бац» українізація впала, і от «нужно по-украински» і «нужно переводить». Хоча той самий «Гамлет» має 13 чи 14 українських перекладів, є повний шекспірівський шеститомник, виданий у 1984–1986 роках, який вийшов накладом 60 тисяч примірників, і які й досі на Почайній не так важко купити. І ще одне: спеціальну літературу варто читати мовою оригіналу. Якщо це англійською – тим краще. Це ознака професіоналізму».

 

Дмитро Лінартович: «Мова з’явиться, коли ми почнемо нею ректи»

Актор, співак, поет, офіцер ЗСУ та асистент ННІ журналістики Дмитро Лінартович говорив про мову як живу тканину нації: «Ми живемо на багатющих традиціях – Шевченко, Леся, Франко, Стус. Але ці імена працюють лише тоді, коли ми з низів несемо ініціативу вгору. Мова з’явиться в шпиталях, маршрутках, на перекурах – якщо нею говорити. Не формально, а свідомо».

Лінартович розповів про власну ініціативу – «словоспів»: авторський жанр, у якому поєднує музику, текст і мовну чутливість. «Я знаю точно: мова – це обличчя нації. Якщо ти говориш нею – ти підтверджуєш свою приналежність. І саме так живе світ: мовна приналежність – це маркер гідності».

Серед стимулів вживання української мови спікери круглого столу виокремили також важливість коректного україномовного контенту для використання інструментарію штучного інтелекту, підвищення культурної освіти та інші.

Нагадаємо, що мовна позиція КНУ імені Тараса Шевченка характеризується підтримкою української мови як основної мови навчання та спілкування в Університеті, водночас визнаючи важливість вивчення та використання англійської мови в науковій та освітній сферах. У 2025 році КНУ увійшов до предметного рейтингу QS World University Rankings by Subject за напрямом «Сучасні мови», займаючи позиції в діапазоні від 301 до 350, і є єдиним представництвом України в цьому рейтингу.

За матеріалами Національного інформаційного агентства «Укрінформ»

Центр комунікацій

Information and Computer Centre of University

© All rights reserved 1995-2025