Новини

Всього : Фотографія :

У Швеції розпочалося вручення Нобелівської премії за 2025 рік. 6 жовтня Комітет оголосив лавреатів у галузі фізіології та медицини – Мері Е. Брунков, Фреду Рамсделлу і Шимону Сакагучі. Вчені розділять премію «за фундаментальні відкриття, пов'язані з периферичною імунною толерантністю».

«Їхні відкриття мали вирішальне значення для нашого розуміння того, як функціонує імунна система і чому не всі ми хворіємо на серйозні автоімунні захворювання», – сказав голова Нобелівського комітету Олле Кемпе. Робота цього тріо науковців стала поштовхом для досліджень у галузі периферичної толерантності, що допомогло розробити методи лікування онкохвороб та автоімунних захворювань.

Про рішення Нобелівського комітету, про відкриття мікроРНК і його значення для людства говоримо з експертками ННЦ «Інститут біології та медицини» Київського національного університету імені Тараса Шевченка у спеціальній рубриці «Нобелівський тиждень КНУ»:

«І знову імунологічна толерантність!», – наголошує Юлія Швець, доцентка кафедри біомедицини.

Науковиця стверджує, що імунологічна толерантність є одним з найскладніших для вивчення і розуміння явищ імунітету. Це, по суті, відсутність відповіді на певні антигени, з якими імунна система ознайомлена і за певних інших обставин могла б розвивати до них реакції, які спрямовані на їхнє видалення з організму. Проте за толерантності, імунна система розвиває такі реакції, які проявляються як відсутність імунної відповіді. Найяскравішим прикладом імунологічної толерантності є відсутність реакції з власними антигенами організму. Порушення механізмів імунологічної толерантності ведуть до розвитку одних з найбільш загрозливих для життя і погано контрольованих медикаментами захворювань – автоімунних патологій. Отже, імунна система відрізняє «своє» від «чужого». Один з найвідоміших імунологів світу, австралійський вчений Френк Бернет колись сказав: «Головна проблема імунології – це те, як імунна система відрізняє своє і чуже, решта – лише технічні деталі».

Рівно 65 років тому, у 1960 році Френк Бернет та британський вчений Пітер Медавар були нагороджені Нобелівською премією за відкриття явища набутої імунологічної толерантності. Саме тоді, завдяки низці експериментів, було доведено існування власне самого феномену імунологічної толерантності,  а також, що його можна індукувати штучно, якщо вплинути на імунну систему під час ембріонального розвитку тварин.

Нині Нобелівську премію присуджено японському вченому Шимону Сакагучі та американським дослідникам Мері Брунков і Фреду Рамсделлу, які зробили низку відкриттів у галузі фундаментальних механізмів периферичної імунологічної толерантності. Шімон Сакагучі ще у 1995 році довів існування особливої популяції Т-клітин і супресорними функціями, які отримали назву регуляторних Т-клітин (Трег). А Мері Брунков і Фред Рамсделл у 2001 році представили докази того, що при певних аутоімунних патологіях у мишей (лінії Scurfy) та людей (IPEX, immune dysregulation, polyendocrinopathy and entereropathy, X-linked) порушена функція фактору транскрипції FoxP3, який необхідний саме для розвитку Трег.

Юлія Швець впевнена, що розуміння механізмів імунологічної толерантності надалі дозволить нам не тільки доповнити знання в галузі фундаментальної імунології, а й здійснити прорив у медицині щодо лікування автоімунних, алергічних та запальних захворювань, покращити ефективність трансплантації органів і тканин, розвивати імунотерапію онкологічних патологій.

«Фундаментальне та прикладне значення механізму формування і підтримання периферичної толерантності, розшифрованого цьогорічними лавреатами Нобелівської премії, важко переоцінити», – наголошує Лариса Сківка, завідувачка кафедри мікробіології та імунології. Це відкриття набуває ще більшої ваги з огляду на великий обсяг нових даних, накопичених від часу виявлення цього феномену.

Функції регуляторних Т-клітин виходять далеко за межі контролю периферичної автоімунної агресії – вони мають ключове значення як у репродуктивній імунології, так і в онкоімунології.

Зокрема, саме регуляторні Т-клітини є основним чинником підтримання партнер-специфічної толерантності під час вагітності, що забезпечує фізіологічний перебіг гестації та успішну реалізацію репродуктивної функції. Порушення механізмів диференціювання цих клітин у процесі формування фізіологічної імунної відповіді на батьківські алоантигени у формі толерантності пов’язане з патологією репродукції та безпліддям.

Не менш важливою, хоча й негативною, є роль регуляторних Т-клітин у процесах протипухлинного нагляду. Вони сприяють росту пухлин, пригнічуючи протипухлинну імунну відповідь за допомогою різних механізмів – зокрема шляхом вивільнення імуносупресивних цитокінів (інтерлейкін-10, трансформівний фактор росту β), поглинання життєво необхідних факторів росту (інтерлейкін-2), а також виснаження триптофану, необхідного ефекторним Т-клітинам, що знищують пухлинні клітини.

Визначення частки регуляторних Т-клітин як у периферичній крові онкохворого, так і в складі пухлинної тканини, має важливе значення для прогнозування перебігу захворювання та оцінки ефективності лікування, зокрема імунотерапії раку.

Лариса Сківка розповідає, що такі дослідження протягом багатьох років проводяться випускниками-імунологами кафедри мікробіології та імунології ННЦ «Інститут біології та медицини» КНУ імені Тараса Шевченка в науково-дослідній лабораторії експериментальної онкології Національного інституту раку: завідувачкою лабораторії, доктором біологічних наук, професоркою Наталею Храновською та старшим науковим співробітником, кандидатом біологічних наук Олександром Горбачем. Саме частка регуляторних Т-клітин у пухлинній тканині та периферичній крові використовується ними як один із ключових маркерів для оцінки ефективності застосування протипухлинних вакцин на основі дендритних клітин в імунотерапії раку.

Нобелівський тиждень у КНУ – це серія коментарів КНУ-експертів про цьогорічні премії з фізіології та медицини, фізики, хімії, літератури, миру та економіки.

За матеріалами ННЦ «Інститут біології та медицини»

Ілюстрації: Олена Лисак, Центр комунікацій КНУ; Нобелівський комітет

Центр комунікацій