Новини

Всього : Фотографія :

Нобелівську Премію Миру цьогоріч отримала венесуельська політикиня Марія Коріна Мачадо.

Марія Коріна Мачадо – лідерка опозиції, а також засновниця і колишня президентка Венесуельської волонтерської організації Súmate.

Як зазначив Нобелівський комітет, премію присудили «за її невпинну працю з просування демократичних прав народу Венесуели та за її боротьбу за досягнення справедливого та мирного переходу від диктатури до демократії».

Мачадо отримує премію миру як один із найвидатніших прикладів мужності в Латинській Америці в останні роки.

Коментуючи рішення комітету, завідувач кафедри нової та новітньої історії зарубіжних країн Історичного факультету КНУ, професор Олег Машевський зазначив: «безперечно, зусилля венесуельської опозиції, яка вже понад два десятиліття бореться за проведення чесних демократичних виборів у своїй країні, заслуговують на глибоку повагу. За цей час змінилося декілька її лідерів, оскільки що режим Уго Чавеса, що нинішній режим його ідейного наступника – Ніколаса Мадуро, нещадно боролися із венесуельськими опозиціонерами: їх запроторювали до в’язниць, саджали під домашній арешт, позбавляли права займатися політичною діяльністю та брати участь у виборах, робили нестерпними умови проживання для них та їхніх родин, примушуючи до еміграції тощо. Тож нинішню нагороду від Нобелівського комітету слід розглядати, найперше, як колективну нагороду усій венесуельській опозиції, та ширше – усій нації, яка докладає зусиль, аби збудувати гідне майбутнє. Зрештою, сама Марія Коріна Мачадо, коментуючи свою перемогу, присвятила отриману нагороду усім венесуельцям».

Керівниця Центру латиноамериканських та іберійських студій «Casa Iberoamericana» Історичного факультету КНУ, доцентка Наталія Шевченко, наголосила, що «внесок Марії Коріни Мачадо у згуртування венесуельської опозиції є помітним. Саме вона розглядалася кандидатом від опозиції на тогорічних президентських виборах із високими шансами на перемогу, утім, режим Н. Мадуро сфабрикував судове рішення, за яким вона не змогла узяти участь у перегонах. До тих виборів була прикута серйозна увага: на кону стояла репутація і регіональних лідерів, приміром, президента Бразилії Лули да Сілви, який донедавна ще був “симпатиком” Мадуро та силою свого авторитету спонукав режим до проведення вільних демократичних виборів. На столі також лежали пропозиції від США скасувати деякі санкції проти Венесуели та її керівництва в обмін на забезпечення чесних виборів. І хоча тоді вчергове “режим” зумів встояти, попри неспроможність довести свою легітимну перемогу, саме голос Марії Мачадо не дозволив венесуельській опозиції як всередині країни, так і в еміграції зневіритися». 

На думку пані Шевченко, рішення Нобелівського комітету із присудження саме венесуельській опозиціонерці цьогорічної Премії миру ґрунтується на її активній позиції під час проведення знакових для Венесуели виборів 2024 року, які могли нарешті принести мир та спокій не тільки цій країні, але й цілому регіону, зважаючи на неприховані агресивні наміри нинішнього венесуельського режиму щодо сусідньої Гайяни та підвищену мілітаризацію завдяки «сталій дружбі» Н. Мадуро із іранським та російським режимами.

Порушуючи питання про можливість присудження Премії миру президенту США Д. Трампу, на що, очевидно, розраховував хазяїн Білого дому, Наталія Шевченко звернула увагу на дві обставини: «по-перше, премію присуджують за діяльність, що передувала нинішньому року (заявки кандидатів надсилаються до кінця січня року, в який присуджують). Виходячи із цього, Д. Трамп, який минулого року ще боровся на президентських виборах, навряд міг стати серйозним претендентом на перемогу. Щоправда, в історії присудження Премії миру був прецедент, коли у 2009 році її отримав тодішній президент США Б. Обама, який, так само як і нині Д. Трамп, того року лише розпочав свою каденцію. Тоді було взято до уваги лише його публічно озвучені наміри про мирний діалог з ісламським світом, з Латинською Америкою тощо. На жаль, самими лише розмовами досягти миру нереально, що і засвідчив початок російської агресії проти України у 2014 році та млява позиція Б. Обами щодо неї. Отож, друга обставина ґрунтується на розумінні сучасних геополітичних реалій, де за мир треба серйозно боротися, і в цьому процесі глобальне лідерство США є важливим. Премія миру ще може бути присуджена Д. Трампу, виходячи із критеріїв, які визначив Альфред Нобель».

Нобелівський тиждень у КНУ – це серія коментарів КНУ-експертів про цьогорічні премії з фізіології та медицини, фізики, хімії, літератури, миру та економіки.

Ілюстрації: Олена Лисак, Центр комунікацій КНУ; Нобелівський комітет;

особистий фотоархів Наталії Шевченко з Нобелівського музею у Стокгольмі

Центр комунікацій