Новини

Всього : Фотографія :

 У КНУ імені Тараса Шевченка відбулася лекція Посла Швейцарії в Україні Фелікса Бауманна на тему нейтралітету, гуманітарного лідерства та відбудови України. Захід пройшов у форматі #KNUDiplomacyTalks і зібрав понад сотню представників академічної спільноти.

Візит Посла розпочався зі зустрічі з ректором Володимиром Бугровим, під час якої сторони підтвердили тісну співпрацю між КНУ та Посольством Швейцарії. Ректор подякував панові Послові за постійну підтримку академічних ініціатив і згоду виступити перед студентами в межах формату #KNUDiplomacyTalks.

Представляючи почесного гостя, проректорка з міжнародного співробітництва Ксенія Смирнова наголосила на значній підтримці України Швейцарією та багаторічній співпраці Університету з Посольством, а також на особистій участі пана Бауманна у важливих для КНУ подіях. Зокрема, проректорка згадала спільний проєкт «Шевченко єднає», у межах якого Посол дуже натхненно прочитав вірш Тараса Шевченка «Садок вишневий коло хати» трьома національними мовами Швейцарії – німецькою, французькою та італійською (відео).

«Нейтралітет – це не байдужість»

Розпочинаючи виступ, Фелікс Бауманн пригадав своє перше знайомство з університетом: «Коли я розпочав роботу в Україні – це було майже два з половиною роки тому, – я вперше відвідав Інститут міжнародних відносин і журналістики. Тоді частину вікон у будівлі було вибито російським дроном. Швейцарія підтримала їх відновлення, і мені випала честь бути присутнім під час цього моменту».

Посол представив студентам швейцарський досвід політичного нейтралітету, гуманітарного лідерства та стратегічного бачення післявоєнного відновлення. Він підкреслив, що нейтралітет Швейцарії має глибокі історичні й правові засади, але не означає дистанціювання від моралі чи права: «Нейтралітет не є байдужістю. Це принцип, що ґрунтується на повазі до міжнародного права і послідовному захисті гуманітарних цінностей».

Гуманітарна підтримка України

У другій частині виступу Посол розповів про гуманітарну політику Швейцарії під час війни – від допомоги громадам до підтримки освітніх і соціальних ініціатив. Він наголосив, що ключовим принципом є локалізація допомоги: підтримка українських партнерів на місцях, розвиток волонтерських спільнот, підсилення інституцій.

Серед прикладів – відновлення чернігівської школи з укриттям і сонячними панелями, підтримка кар’єрних хабів і реформ у сфері освіти.

Дипломатична присутність і економічна стійкість

Посол зазначив, що український напрям став одним із найважливіших для Швейцарії – нині Посольство у Києві є найбільшим швейцарським дипломатичним представництвом у світі. «Ми намагаємося підтримувати контакт не лише з урядом, а й зі студентами, бізнесом, громадянським суспільством. І всі швейцарські компанії залишилися в Україні, продовжуючи працювати навіть у час війни», – підкреслив дипломат.

 Сесія запитань-відповідей

У завершальній частині відбулася жвава дискусія зі студентами, під час якої обговорювалися питання політичного нейтралітету, європейської безпеки та гуманітарної політики.

На запитання про ставлення Швейцарії до українських біженців Посол зазначив: «Спершу ми думали, що війна не триватиме довго, і люди природно повернуться додому. Потім зрозуміли, що треба інтегрувати їх – особливо дітей – у школи, у суспільство».

Він пояснив, що тепер акцент робиться на професійній інтеграції українців: «Україна сказала нам: допоможіть інтегрувати наших людей у ринок праці, бо інакше вони повернуться без навичок і стануть тягарем для держави. Тож навчайте їх – робіть їх сильними».

Відповідаючи на питання про політичні настрої, дипломат наголосив: «Підтримка України у Швейцарії залишається стабільною. У нас немає політичних сил, які відкрито виступали б на боці Росії».

Студентів цікавила тема багатомовності Швейцарії. Розмірковуючи про унікальність швейцарської державної моделі, Бауманн підкреслив: «Ми ніколи не були нацією однієї мови чи віри. Ми – союз різних, які домовилися про спільні правила. Саме це робить державу сильною».

На запитання про нові виклики безпеки дипломат відповів: «Ми, як і більшість країн Європи, не були готові до загроз від дронів. Це новий вимір безпеки, який потребує не лише технологій, а й визначення відповідальності – хто має реагувати: армія, поліція, уряд? Український досвід тут для нас дуже цінний».

А на завершення, відповідаючи на питання про «секрет» швейцарського добробуту, він зосередився на ролі освіти: «У XIX столітті Швейцарія була дуже бідною, без природних ресурсів. Наш єдиний капітал – освіта. Ми зробили ставку на якісну професійну підготовку. 60% молодих швейцарців досі проходять дуальне навчання – поєднуючи школу й роботу. Саме освіта зробила нас тим, ким ми є».

Лекція Посла Фелікса Бауманна у КНУ стала не лише яскравим прикладом публічної дипломатії, а й уроком взаєморозуміння між двома державами, які поділяють спільні європейські цінності – свободу, право і гідність.

Центр комунікацій