Новини

У КНУ вшанували жертв Другої світової війни та сучасних полеглих захисників України	22.06.2026
Всього : Фотографія : Спільнота КНУ імені Тараса Шевченка вшанувала пам’ять жертв Другої світової війни та воїнів, які загинули у боротьбі з російською агресією, в Ботанічному саду імені академіка Олександра Фоміна та біля меморіального простору «Місце тиші» 22 червня. У День скорботи і вшанування пам’яті жертв війни в Україні учасники заходу провели хвилину мовчання та поклали квіти до університетських меморіальних об’єктів. Дві війни – одна трагедія Учасники заходу поклали квіти до розташованих у Ботанічному саду імені академіка Олександра Фоміна меморіальних об’єктів університету – скульптурної композиції «Навала», присвяченої студентам, аспірантам, викладачам і працівникам КДУ імені Тараса Шевченка, які загинули під час оборони Києва у 1941 році, меморіальної скульптури «Стіч» на честь студента ННІ філології Ігоря Воєводіна, який загинув у російсько-українській війні, а також до меморіального простору «Місце тиші», де вшановано пам’ять студентів і курсантів, полеглих у боротьбі за незалежність України. Для Шевченкового університету дата 22 червня має особливе значення. Саме цього дня 1941 року розпочався найкривавіший для українського народу період Другої світової війни – німецько-радянська війна. У боротьбі проти нацизму взяли участь понад шість мільйонів українців у лавах Червоної армії та понад сто тисяч воїнів Української повстанської армії. Тоді студенти та викладачі КДУ імені Тараса Шевченка одними з перших стали до лав оборонців Києва, і багато з них не повернулися з бою Жива пам'ять поколінь До університетської спільноти звернулася проректорка з наукової роботи КНУ імені Тараса Шевченка Оксана Жилінська. Вона наголосила, що трагедія війни для українців залишається живою пам’яттю кількох поколінь. «Це дні, які ми переживаємо з особливим болем. Це дні нашого власного досвіду і досвіду поколінь наших батьків, дітей війни, наших дідів і прадідів, які захистили собою пів світу від нацизму, від того страхіття, яким стало ХХ століття», – зазначила Оксана Жилінська. Проректорка провела чіткі паралелі між двома трагічними датами, що змінили долю України та всього світу: 22 червня та 24 лютого: «22 червня о четвертій ранку і 24 лютого о четвертій ранку – у різні роки та різні століття – стали подіями, які змінили життя мільйонів людей. Для студентів Шевченкового університету 22 червня є особливим днем ще й тому, що вони стали захисниками Києва. Навколо нас не просто ботанічний сад. Під час відступу тут залишився госпіталь просто неба. Ті, хто міг рухатися, залишили місто, а важкопоранених до ранку розібрали по домівках кияни», – нагадала історичні факти Оксана Жилінська. Від Людмили Павличенко до Анастасії Мар’янчук Оксана Жилінська також згадала одну з найвідоміших представниць КНУ – легендарну снайперку Другої світової війни Людмилу Павличенко. Саме її слова, виголошені під час виступу в Чикаго наприкінці 1942 року – «Джентльмени, мені 25 років. На фронті я знищила більш як 300 фашистів. Чи не здається вам, що ви занадто довго ховаєтеся за моєю спиною?» – стали символом незламності у боротьбі з нацизмом. Проводячи паралелі між поколіннями захисників України, проректорка наголосила, що сьогодні університетська спільнота так само вшановує своїх студентів і студенток, які віддали життя у війні проти російської агресії. «Ми згадуємо тих, хто захищав Україну тоді, і тих, хто захищає її сьогодні. Наших студентів і студенток, які віддали найдорожче – своє життя. Вони вже ніколи не приведуть до університету своїх дітей, але назавжди залишаться частиною нашої університетської родини та нашої пам’яті», – зазначила вона. Імена тих студенів і курсантів, які загинули у російсько-українській війні увічнені у Віртуальному меморіалі «Герої не вмирають» та меморіальних просторах Університету. Сила народного спротиву Заступник голови Ради ветеранів КНУ В’ячеслав Мордвінцев підкреслив, що історичний досвід доводить: народ, який об’єднується для захисту своєї держави, здатний перемогти навіть найсильнішого ворога. «Коли народ включається в боротьбу, держава перемагає. Так було, коли нацистська Німеччина розпочала війну. Так буде і зараз у протистоянні з росією», – наголосив В’ячеслав Мордвінцев. Він нагадав про величезну ціну, яку Україна заплатила під час Другої світової війни. «Наш народ заплатив надзвичайно високу данину – мільйони загиблих військових і цивільних, мільйони людей були вивезені на примусові роботи. На плечі тих, хто вижив, лягла відбудова країни. Сьогодні ми переживаємо схожі випробування. Наша земля знову поливається кров’ю співвітчизників, часто найкращих представників молодого покоління. Але перемога буде за нами», – сказав заступник голови Ради Ветеранів КНУ. Єдність заради майбутнього Пам'ятний захід у КНУ імені Тараса Шевченка став черговим свідченням того, що університетська родина міцно береже пам'ять про своїх героїв усіх часів. Символічне поєднання історичного минулого та нинішньої визвольної боротьби – від подвигів оборонців 1941 року до незламності сучасних бійців – демонструє незламний дух шевченківців та віру в невідворотну перемогу України над будь-яким загарбником. Центр комунікацій

У КНУ вшанували жертв Другої світової війни та сучасних полеглих захисників України

22.06.2026

Всього : Фотографія :

Спільнота КНУ імені Тараса Шевченка вшанувала пам’ять жертв Другої світової війни та воїнів, які загинули у боротьбі з російською агресією, в Ботанічному саду імені академіка Олександра Фоміна та біля меморіального простору «Місце тиші» 22 червня. У День скорботи і вшанування пам’яті жертв війни в Україні учасники заходу провели хвилину мовчання та поклали квіти до університетських меморіальних об’єктів.

Дві війни – одна трагедія

Учасники заходу поклали квіти до розташованих у Ботанічному саду імені академіка Олександра Фоміна меморіальних об’єктів університету – скульптурної композиції «Навала», присвяченої студентам, аспірантам, викладачам і працівникам КДУ імені Тараса Шевченка, які загинули під час оборони Києва у 1941 році, меморіальної скульптури «Стіч» на честь студента ННІ філології Ігоря Воєводіна, який загинув у російсько-українській війні, а також до меморіального простору «Місце тиші», де вшановано пам’ять студентів і курсантів, полеглих у боротьбі за незалежність України.

Для Шевченкового університету дата 22 червня має особливе значення. Саме цього дня 1941 року розпочався найкривавіший для українського народу період Другої світової війни – німецько-радянська війна. У боротьбі проти нацизму взяли участь понад шість мільйонів українців у лавах Червоної армії та понад сто тисяч воїнів Української повстанської армії. Тоді студенти та викладачі КДУ імені Тараса Шевченка одними з перших стали до лав оборонців Києва, і багато з них не повернулися з бою

Жива пам'ять поколінь

До університетської спільноти звернулася проректорка з наукової роботи КНУ імені Тараса Шевченка Оксана Жилінська. Вона наголосила, що трагедія війни для українців залишається живою пам’яттю кількох поколінь.

«Це дні, які ми переживаємо з особливим болем. Це дні нашого власного досвіду і досвіду поколінь наших батьків, дітей війни, наших дідів і прадідів, які захистили собою пів світу від нацизму, від того страхіття, яким стало ХХ століття», – зазначила Оксана Жилінська. Проректорка провела чіткі паралелі між двома трагічними датами, що змінили долю України та всього світу: 22 червня та 24 лютого: «22 червня о четвертій ранку і 24 лютого о четвертій ранку – у різні роки та різні століття – стали подіями, які змінили життя мільйонів людей. Для студентів Шевченкового університету 22 червня є особливим днем ще й тому, що вони стали захисниками Києва. Навколо нас не просто ботанічний сад. Під час відступу тут залишився госпіталь просто неба. Ті, хто міг рухатися, залишили місто, а важкопоранених до ранку розібрали по домівках кияни», – нагадала історичні факти Оксана Жилінська.

Від Людмили Павличенко до Анастасії Мар’янчук

Оксана Жилінська також згадала одну з найвідоміших представниць КНУ – легендарну снайперку Другої світової війни Людмилу Павличенко. Саме її слова, виголошені під час виступу в Чикаго наприкінці 1942 року – «Джентльмени, мені 25 років. На фронті я знищила більш як 300 фашистів. Чи не здається вам, що ви занадто довго ховаєтеся за моєю спиною?» – стали символом незламності у боротьбі з нацизмом.

Проводячи паралелі між поколіннями захисників України, проректорка наголосила, що сьогодні університетська спільнота так само вшановує своїх студентів і студенток, які віддали життя у війні проти російської агресії.

«Ми згадуємо тих, хто захищав Україну тоді, і тих, хто захищає її сьогодні. Наших студентів і студенток, які віддали найдорожче – своє життя. Вони вже ніколи не приведуть до університету своїх дітей, але назавжди залишаться частиною нашої університетської родини та нашої пам’яті», – зазначила вона.

Імена тих студенів і курсантів, які загинули у російсько-українській війні увічнені у Віртуальному меморіалі «Герої не вмирають» та меморіальних просторах Університету.

Сила народного спротиву

Заступник голови Ради ветеранів КНУ В’ячеслав Мордвінцев підкреслив, що історичний досвід доводить: народ, який об’єднується для захисту своєї держави, здатний перемогти навіть найсильнішого ворога.

«Коли народ включається в боротьбу, держава перемагає. Так було, коли нацистська Німеччина розпочала війну. Так буде і зараз у протистоянні з росією», – наголосив В’ячеслав Мордвінцев. Він нагадав про величезну ціну, яку Україна заплатила під час Другої світової війни. «Наш народ заплатив надзвичайно високу данину – мільйони загиблих військових і цивільних, мільйони людей були вивезені на примусові роботи. На плечі тих, хто вижив, лягла відбудова країни. Сьогодні ми переживаємо схожі випробування. Наша земля знову поливається кров’ю співвітчизників, часто найкращих представників молодого покоління. Але перемога буде за нами», – сказав заступник голови Ради Ветеранів КНУ.

Єдність заради майбутнього

Пам'ятний захід у КНУ імені Тараса Шевченка став черговим свідченням того, що університетська родина міцно береже пам'ять про своїх героїв усіх часів. Символічне поєднання історичного минулого та нинішньої визвольної боротьби – від подвигів оборонців 1941 року до незламності сучасних бійців – демонструє незламний дух шевченківців та віру в невідворотну перемогу України над будь-яким загарбником.

Центр комунікацій