Новини

Всього : Фотографія :

Forum EFBM, заснований Економічним факультетом КНУ імені Тараса Шевченка, вчетверте зібрав представників органів державної влади, бізнесу, міжнародних організацій та академічної спільноти для обговорення ключових викликів, що постають перед економікою України. Цьогорічна тема форуму – «Резильєнтність та сталий розвиток».

Форум триває з 6 до 9 жовтня. Його програма передбачає сім панельних дискусій за участю понад 130 спікерів. До обговорень зареєструвалися майже тисяча слухачів.

«Економічний факультет Шевченкового університету завжди був місцем експертної думки, а сьогодні наше суспільство як ніколи потребує сучасних економічних рішень. Нинішній форум покликаний обговорити шлях, на якому країна не просто вистоїть, а демонструватиме прогрес і сталий розвиток. Саме на перетині науки, бізнесу та державної політики формується бачення економіки майбутнього. Кожна із цих складових важлива, та їх поєднання може стати ключем до успіху», – сказав під час урочистого відкриття т. в. о. ректора КНУ Володимир Ільченко.

У форумі беруть участь представники Кабінету Міністрів України, Національного банку України, провідних українських і міжнародних компаній, фінансових установ, університетів та експертного середовища.

«Це діалог про те, як сьогодні бізнес виживає за умов нестійкої економіки. Ми поговоримо про нові моделі партнерства між освітою, бізнесом і державою як відповідь на сучасні виклики. Бо для нас, освітян, головним завданням є виховувати молоді таланти й розвивати науку, – наголосила декан економічного факультету Анжела Ігнатюк. – Вперше в історії форуму ми зустрічаємося в укритті нашого факультету. Бажаю наступного року провести захід традиційно в авдиторії, у мирі та з вірою в успішне майбутнє України».

Панельні дискусії охоплюють сім тем: «Управління нестабільною економікою», «Хто підтримує тих, хто створює?», «Від ESG до реального впливу», «Освіта та майбутнє кадрового потенціалу», «Стійкість як стратегія», «Плекаємо таланти разом», «Навички для економіки ШІ».

Однією з ключових тем першого дня стала роль закладів вищої освіти у підготовці фахівців для української економіки. Панельну дискусію «Освіта та майбутнє кадрового потенціалу» модерував проректор КНУ Андрій Гожик. Учасники обговорили співвідношення фундаментальної освіти й професійних навичок, автономію університетів, якість освіти та співпрацю з роботодавцями..

Директорка Інституту демографії та соціальних досліджень імені М. В. Птухи НАН України Елла Лібанова: «Згідно з результатами нашого дослідження щодо ринку праці, роботодавцям потрібні люди, які вміють працювати в команді, а наймані працівники називають пріоритетним виховання в собі лідерських якостей. Ця суперечність є серйозним викликом. Я розрізняю поняття «людський розвиток» і «навички». Людський розвиток – це не про ринок праці, а про майбутнє країни. На мою думку, зараз потрібно менше переймалися скілами. Університет повинен насамперед дати молоді гарну і якісну освіту».

Заступник міністра освіти і науки України Микола Трофименко: «Для МОН України визначальною політикою у сфері вищої освіти є дотримання балансу. Головне – не заважати університетам, сприяти їх автономії, впроваджувати різні методи управління. Наше завдання – зробити сильних ще сильнішими і підсилити слабших. Міністерство залучає для цього ресурси. Наприклад, цього року ми інвестували в енергетичну стійкість ЗВО близько 1 млрд гривень. Також ми бачимо майбутнє у сильних академічних спільнотах. Звісно, навколо цих процесів має існувати довіра між університетами та державою».

Голова Вченої ради КНУ імені Тараса Шевченка Валерій Копійка: «Ще зі студентського курсу філософії я пам’ятаю закон єдності та боротьби протилежностей, що є рушійною силою будь-якого прогресу. Я бачу розвиток Університету саме за таким принципом. Звичайно, ми повинні враховувати побажання і потреби роботодавців, для яких, власне, готуємо кадри. Треба максимально залучати їх до освітнього процесу. Чим краще будуть працевлаштовані наші студенти, тим вищий рейтинг і потенціал Університету Але підлаштовуватися під кожного роботодавця ми не можемо. І це правильно. І це не потрібно. Тому що задача класичного університету – підготувати фахівця з широким і багатостороннім світоглядом, який вміє мислити логічно та критично. Оця наша класичність, методологічність є, на перший погляд, неповороткою. Та водночас в ній наша стабільність і впевненість».

Голова Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти Наталія Стукало: «На сьомому році існування Агентства я можу впевнено сказати, що наша діяльність відповідає європейським стандартам. Незабаром нас включать до Європейського реєстру забезпечення якості вищої освіти. За це рішення вже проголосовано. А це значить, що ми є частиною єдиного простору освіти і розділяємо спільні цінності, критерії та оцінки».

Голова Національного агентства кваліфікацій Юрій Баланюк: «Зараз в країні є 582 професійні стандарти. Вони стали основою для формування «Класифікатора професій», який ідентифікований з міжнародною та європейською системами класифікації професій. Та чи завжди освіта буде відставати від ринку праці з точки зору актуальності, знань, навичок? Так. Це називається кваліфікаційний розрив. І єдине питання – ступінь цього розриву. Наскільки швидко ви зможете його подолати в контексті актуалізації освітніх програм? Якщо університети мають потребу розробити нові професійні стандарти, нехай залучають профільні об’єднання роботодавців і проходять процедуру, як це системно зробив КНУ, розробивши професійні стандарти для кваліфікації «економіст-міжнародник». Зараз ми володіємо унікальними рішеннями на виклики під час збройної агресії, і цей потенціал потрібно конвертувати в професії та послуги».

Ректор Київського національного університету будівництва і архітектури Олексій Дніпров: «Ми робимо акцент на штучному інтелекті, на роботизації та автоматизації, оскільки розуміємо, що без цього не може бути майбутнього нашої галузі. Хочеться більшого розуміння роботодавців, що університет – це не лише постачальник трудових кадрів і робочих рук, а база для підготовки високоосвіченого, сучасного спеціаліста. Попри це, ми активно співпрацюємо з професійними об’єднаннями та асоціаціями, вони присутні в нашій щоденній роботі».

Окрім панельних дискусій, програма Forum EFBM передбачає конференції, круглі столи, дослідницькі секції, клубні зустрічі та воркшопи.

Центр комунікацій