Новини

Всього : Фотографія :

Триває Нобелівський тиждень КНУ. 

Нобелівську премію з літератури 2026 отримала канадська письменниця, поетка та філологиня Енн Карсон. Як зазначається в офіційній заяві Нобелівського комітету, Енн Карсон відзначили за її сміливу та винахідливу творчість, яка в грайливому діалозі з класичною традицією створила нові форми для сучасної літератури.

Упродовж усього свого професійного життя Енн Карсон успішно поєднує художній пошук у поезії з науковою викладацькою діяльністю та глибинними класичними перекладами в університетах Північної Америки. Практично весь літературний доробок канадської авторки сформований на перетині тонкої філологічної завороженості словом та поетичного прагнення відкривати нові смисли й формальні виміри.

Що про таке рішення комітету каже наша експертка з Навчально-наукового інституту філології КНУ – Лілія Мірошниченко, докторка філологічних наук, професорка, завідувачка кафедри зарубіжної літератури ННІФ?

Професорка Мірошниченко зауважує, що висновок нобелівського комітету об’єднав одразу декілька іпостасей досвідченої Карсон: поетеси, есеїстки, дослідниці класичної літератури, перекладачки та викладачки вищої школи.

Інтерес Карсон до античного світу виник у неї ще в шкільні роки, коли вивчала давньгрецьку та латину. Класична мова і література стали її вибором спершу університетської освітньої програми, згодом наукових досліджень, а за якийсь час перекладацької діяльності. Серед перекладів Карсон – поезія Сапфо, трагедії Есхіла, Софокла й Еврипіда. Відзначають притаманну її перекладам інтерпретаційну манеру. Багато років Карсон співпрацює з театральними й оперними режисерами, тож у її творчих перекладах звучать класичні зразки давньогрецької драматургії на відомих сценах.

Як авторка вона дебютувала ще у 1980-х. Есей «Ерос гірко-солодкий», продовжуючи тему її дисертаційної роботи, знайомить читача з давньогрецькою концепцією Ероса. Натепер Карсон має близько двох десятків книжок у своєму доробку і багато пошановувачів по всьому світу.

Творчість цьогорічної нобеліантки вирізняють пошуки нових жанрових форм. Діалог культур, світоглядів, практик багато в чому визначають її художній метод. Карсон витворює уявні світи, в яких відбуваються несподівані «зустрічі» знакових постатей Давньої Греції та сучасної епохи: поетів Сімоніда з Кеоса і Пауля Целана («Економіка невтраченого», 1999), історика Фукідіда і письменниці-модерністки Вірджинії Вулф або поетес Сапфо й Емілі Дікінсон («Люди у вільний час», 2000). У дивовижних і, здавалося б, парадоксальних перехрестях епох, текстів, слів Енн Карсон віднаходить пошукувану нею свободу для експерименту, а читач – інтелектуальну насолоду. Її твори пропонують яскраву авторську візію людських колізій і переживань, які, з одного боку, постають незмінними у часі, з іншого – відчутно марковані контекстами історичної доби.

Про кохання, втрату та міру її подолання, про становлення йдеться, зокрема, у найвідомішому творі Карсон – «Автобіографії червоного: романі у віршах» (Autobiography of Red: A Novel in Verse, 1998). Роман написаний вільним віршом. Поема давньогрецького поета VI століття Стесіхора стає визначальним інтертекстом у цьому творчому експерименті. Далекий у часі поет Стесіхор розповідає історію крилатого велетня Геріона – персонажа відомого міфу про десятий подвиг Геракла, якого давньогрецький герой врешті вбиває, аби викрасти в нього корів. У творчій інтерпретації сучасної авторки Геріон більше не велетень і його не треба долати. Натомість він ніжний, відданий, люблячий «герой», а його історія життя перетворюється на не класичний сюжет класичного роману виховання. Причому ця історія настільки припала до душі читачам, що її авторка продовжила захопливий і так само проникливий життєпис у романі 2013 року.

Художнє новаторство нобеліантки 2026 року, майстерне переосмислення нею традиції, осучаснення класичних сюжетів та образів в поезії та есеїстиці і раніше були високо оцінені та відзначені престижними літературними преміями – Ланнана (1996), Пушкарта (1997), поетичними преміями Т.С. Еліота (2001), Гріффіна (2001, 2014) та іншими.

Як слушно зауважує, Лілія Мірошниченко, «про Енн Карсон дотепер мало знали в Україні. Знайомство широкого загалу з її самобутньою творчістю лише розпочинається».

Наостанок експертка КНУ підсумовує: «Цьогорічний вибір Шведської академії, відзначаючи діалог традиції і сучасності, цим вкотре засвідчив невичерпність багатої культури античної доби як джерела творчості сучасних митців, як ресурсу креативності у часи кризи. У роки російсько-української війни античний міф, антична образність стали для українців тією зрозумілою для світу „мовою”, якою ми вдало комунікуємо сенси нашої боротьби, нашу силу і нашу нездоланність».

Нобелівський тиждень у КНУ – це серія коментарів КНУ-експертів про цьогорічні премії з фізіології або медицини, фізики, хімії, літератури, миру та економіки.

Ілюстрації: Олена Лисак, Центр комунікацій КНУ; Нобелівський комітет

Центр комунікацій