Новини

FORUM EFBM 4.0: як українській економіці вистояти, адаптуватися та створити умови для сталого розвитку	13.10.2026
Всього : Фотографія : На Економічному факультеті КНУ імені Тараса Шевченка завершився традиційний FORUM EFBM, що урочисто відкрився 6 жовтня і тривав чотири дні. Економічна стійкість, адаптація бізнесу до воєнних викликів, дефіцит людського капіталу, трансформація ринку праці та роль держави й університетів у формуванні майбутнього країни – такими були ключові теми цьогорічного Форуму «Resilience & Sustainability». Загалом у межах Форуму було проведено 7 панельних дискусій, 4 міжнародні конференції, 3 дослідницькі секції, 4 круглих столи та інші активності. Форум об’єднав 35 спікерів панельних дискусій та понад 3800 учасників офлайн і онлайн з України, Великої Британії, Австрії, Німеччини, Італії, Данії, Данії, Йорданії, Франції, Латвії, Швеції, Китаю та інших країн, ставши масштабним майданчиком для відкритого діалогу. Упродовж 6–9 жовтня учасники дискутували навколо головного питання: що сьогодні означає бути стійкою економікою та як перетворити здатність вистояти на здатність розвиватися? Дефіцит людського капіталу та безпекові ризики є критичними викликами, що визначають економічну стійкість нині й впливатимуть на неї у майбутньому. Про це говорили учасники першої, традиційної урядової панелі *«Управління нестабільною економікою». В обговоренні взяли участь Міністр аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький, заступник Міністра економіки та довкілля України Олександр Циборт, заступниця Міністра цифрової трансформації України Наталя Денікеєва, заступник голови Національного банку України Володимир Лепушинський, заступник директора Бюро економічної безпеки України Юрій Бєлоусов. Модерував дискусію ведучий Суспільного мовлення Денис Денисенко. Володимир Лепушинський* констатував, що українська економіка вже п’ятий рік «тримає удар» в умовах екзистенційних безпекових ризиків. Найголовніше – зберегти стійкість валютного ринку і загалом макрофінансову стабільність. Про ще один виклик для української економіки – втрату людського капіталу – говорила заступниця Міністра цифрової трансформації України Наталя Денікеєва: «Росія нікуди не зникне з карти світу, тому ми маємо враховувати це в нашій економічній політиці. Але найцінніший наш капітал – це люди, і ми його втрачаємо. Люди гинуть, виїжджають за кордон. І найстрашніше, що виїжджає багато саме молодих людей – школярів, студентів, молодих підприємців. Завод, міст чи склад ми відбудуємо. Це питання грошей і часу. А от відновити людський капітал, якщо ми його втратимо, буде дуже складно». Урядовці відзначили, що в умовах нестабільності довіра між партнерами стає стратегічним фактором. Бізнесу потрібні працівники, здатні адаптуватися до нових умов, а державі – рішення, які дозволять залучати до економічного життя різні групи населення. Цей підсумок ліг в основу теми другої панельної дискусії «Хто підтримує тих, хто створює?». Учасники обговорили роль держави, банків, міжнародних фінансових організацій і донорських програм у створенні сприятливих умов для розвитку малого й середнього бізнесу. «Ми повинні сформувати стимули, щоб молодь лишалася в Україні й розуміла, що тут і бізнес створити можна, і наймана праця – це престижно. Також ми якнайшвидше маємо зрозуміти, що у нас країна ветеранів. Маємо зробити так, щоб кожен ветеран отримав потрібні навички», – підкреслив директор департаменту корпоративної соціальної відповідальності ПрАТ «МХП» Павло Мороз. Про нові бізнес-стратегії, корпоративне управління та соціальну відповідальність бізнесу говорили під час панельної дискусії «Від ESG до реального впливу». «Саме командна робота дає змогу виконувати плани та досягати сталого результату», – наголосила Вікторія Кайлюк, CEO TERRA FOOD, і розповіла, до яких запроваджень вдавалася компанія, щоб утримати позиції та залишатися конкурентоспроможною: зміна внутрішніх каналів постачання та експортних маршрутів, інвестування у власну енергоефективність тощо. Однією з ключових тем першого дня стала роль закладів вищої освіти як центрів підготовки майбутніх підприємців і формування підприємницької культури. Панельну дискусію «Освіта та майбутнє кадрового потенціалу» модерував проректор КНУ Андрій Гожик. Учасники обговорили співпрацю з роботодавцями, співвідношення академічної освіти й професійних навичок, автономію університетів. Університет повинен менше переймалися скілами, а насамперед дати молоді гарну і якісну освіту, переконана директорка Інституту демографії та соціальних досліджень імені М. В. Птухи НАН України Елла Лібанова: «Я розрізняю поняття «людський розвиток» і «навички». Людський розвиток – це не про ринок праці, а про майбутнє країни». Цю тезу розділяє голова Вченої ради КНУ Валерій Копійка: «Звичайно, ми повинні враховувати побажання і потреби роботодавців, для яких, власне, готуємо кадри. Але підлаштовуватися під кожного роботодавця ми не можемо. Тому що задача класичного університету – підготувати фахівця з широким і багатостороннім світоглядом, який вміє мислити логічно та критично. Оця наша класичність, методологічність є, на перший погляд, неповороткою. Та водночас в ній наша стабільність і впевненість». Заступник Міністра освіти і науки України Микола Трофименко наголосив на важливості університетської автономії та розвитку сильних академічних спільнот: «Головне – не заважати університетам, сприяти їх автономії, впроваджувати різні методи управління. Наше завдання – зробити сильних ще сильнішими і підсилити слабших. Міністерство залучає для цього ресурси». Дискусії на другий день Форуму EFBM «Resilience and sustainability» відбулися у змішаному форматі – наживо та онлайн. Першу панель «Стійкість як стратегія» модерувала з Одеси голова правління Банку «Південний» Алла Ванецьянц. Представники бізнесу говорили про трансформацію бізнес-моделей, цифровізацію, а також ділилися стратегіями стійкості своїх компаній: релокацію виробничих потужностей, диверсифікацію виробництва, розширення асортименту, оновлення техніки тощо. «70% техніки, яка працює на ліквідації наслідків ворожих обстрілів, нашого виробництва, – розповів власник заводу «Пожмашина», голова федерації роботодавців Чернігівщини Олег Аверьянов. – Головним замовником такої продукції є держава, та навіть це не гарантує стабільності, бо наразі в держави немає довгострокового планування закупівлі техніки». Якщо фінансові ресурси можна залучити через кредити, то десь «позичити» на пільгових умовах кваліфікованого фахівця просто неможливо. Саме тому варто інвестувати в освіту, розвивати нові моделі співпраці університетів і бізнесу, дуальне навчання, стажування, менторство та спільні освітні проєкти. Про трансформацію економічної освіти говорили під час панелі «Плекаємо таланти разом». Учасники дискусії – представники бізнесу розповіли про освітні ініціативи від своїх компаній. Зокрема, понад три роки тому Акціонерним Банком «Південний» було створено «Academic Hub Pivdenny» – освітній проєкт на базі Економічного факультету КНУ. За цей час понад 1000 студентів пройшли навчання, і найкращі з них отримували стипендії. Сертифікований курс від Банку «Південний» став вибірковою дисципліною. «Я розумію, що молодий спеціаліст, якого ми беремо на роботу, не буде знати всього. Але нині є потреба не у вузьких фахівцях, а в людях, які можуть швидко адаптуватися до змін», – зауважив віце-президент асоціації інвестиційних професіоналів CFA Society Ukraine та CEO компанії Vartis Роман Анзін. Карколомну трансформацію ринку праці, кадровий дефіцит, формування нових компетентностей, пов’язаних із застосуванням штучного інтелекту, обговорювали під час останньої панелі «Навички для економіки ШІ». Адже резильєнтність – це здатність не лише вистояти, а рухатися вперед у найскладніших умовах. Цифровізація бізнесу сьогодні є необхідністю, яка допомагає підприємцям бути гнучкішими та ефективнішими, а ШІ витіснить з ринку праці тільки тих, хто не зможе ним керувати. Тому применшувати роль людського інтелекту й креативності не варто. У межах Форуму було також проведено воркшоп EU4DEFA 5.0 «ЄС для розвитку цифрової, екологічної та фінансової обізнаності громадян». FORUM EFBM 4.0 «Resilience & Sustainability» став простором для широкого діалогу – професійного та орієнтованого на пошук практичних рішень. Фото Центру комунікацій КНУ та організаторів Форуму Центр комунікацій

FORUM EFBM 4.0: як українській економіці вистояти, адаптуватися та створити умови для сталого розвитку

13.10.2026

Всього : Фотографія :

На Економічному факультеті КНУ імені Тараса Шевченка завершився традиційний FORUM EFBM, що урочисто відкрився 6 жовтня і тривав чотири дні.

Економічна стійкість, адаптація бізнесу до воєнних викликів, дефіцит людського капіталу, трансформація ринку праці та роль держави й університетів у формуванні майбутнього країни – такими були ключові теми цьогорічного Форуму «Resilience & Sustainability».

Загалом у межах Форуму було проведено 7 панельних дискусій, 4 міжнародні конференції, 3 дослідницькі секції, 4 круглих столи та інші активності.

Форум об’єднав 35 спікерів панельних дискусій та понад 3800 учасників офлайн і онлайн з України, Великої Британії, Австрії, Німеччини, Італії, Данії, Данії, Йорданії, Франції, Латвії, Швеції, Китаю та інших країн, ставши масштабним майданчиком для відкритого діалогу.

Упродовж 6–9 жовтня учасники дискутували навколо головного питання: що сьогодні означає бути стійкою економікою та як перетворити здатність вистояти на здатність розвиватися?

Дефіцит людського капіталу та безпекові ризики є критичними викликами, що визначають економічну стійкість нині й впливатимуть на неї у майбутньому.

Про це говорили учасники першої, традиційної урядової панелі «Управління нестабільною економікою». В обговоренні взяли участь Міністр аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький, заступник Міністра економіки та довкілля України Олександр Циборт, заступниця Міністра цифрової трансформації України Наталя Денікеєва, заступник голови Національного банку України Володимир Лепушинський, заступник директора Бюро економічної безпеки України Юрій Бєлоусов. Модерував дискусію ведучий Суспільного мовлення Денис Денисенко.

Володимир Лепушинський констатував, що українська економіка вже п’ятий рік «тримає удар» в умовах екзистенційних безпекових ризиків. Найголовніше – зберегти стійкість валютного ринку і загалом макрофінансову стабільність.

Про ще один виклик для української економіки – втрату людського капіталу – говорила заступниця Міністра цифрової трансформації України Наталя Денікеєва: «Росія нікуди не зникне з карти світу, тому ми маємо враховувати це в нашій економічній політиці. Але найцінніший наш капітал – це люди, і ми його втрачаємо. Люди гинуть, виїжджають за кордон. І найстрашніше, що виїжджає багато саме молодих людей – школярів, студентів, молодих підприємців. Завод, міст чи склад ми відбудуємо. Це питання грошей і часу. А от відновити людський капітал, якщо ми його втратимо, буде дуже складно».

Урядовці відзначили, що в умовах нестабільності довіра між партнерами стає стратегічним фактором. Бізнесу потрібні працівники, здатні адаптуватися до нових умов, а державі – рішення, які дозволять залучати до економічного життя різні групи населення.

Цей підсумок ліг в основу теми другої панельної дискусії «Хто підтримує тих, хто створює?». Учасники обговорили роль держави, банків, міжнародних фінансових організацій і донорських програм у створенні сприятливих умов для розвитку малого й середнього бізнесу.

«Ми повинні сформувати стимули, щоб молодь лишалася в Україні й розуміла, що тут і бізнес створити можна, і наймана праця – це престижно. Також ми якнайшвидше маємо зрозуміти, що у нас країна ветеранів. Маємо зробити так, щоб кожен ветеран отримав потрібні навички», – підкреслив директор департаменту корпоративної соціальної відповідальності ПрАТ «МХП» Павло Мороз.

Про нові бізнес-стратегії, корпоративне управління та соціальну відповідальність бізнесу говорили під час панельної дискусії «Від ESG до реального впливу». «Саме командна робота дає змогу виконувати плани та досягати сталого результату», – наголосила Вікторія Кайлюк, CEO TERRA FOOD, і розповіла, до яких запроваджень вдавалася компанія, щоб утримати позиції та залишатися конкурентоспроможною: зміна внутрішніх каналів постачання та експортних маршрутів, інвестування у власну енергоефективність тощо.

Однією з ключових тем першого дня стала роль закладів вищої освіти як центрів підготовки майбутніх підприємців і формування підприємницької культури. Панельну дискусію «Освіта та майбутнє кадрового потенціалу» модерував проректор КНУ Андрій Гожик. Учасники обговорили співпрацю з роботодавцями, співвідношення академічної освіти й професійних навичок, автономію університетів.

Університет повинен менше переймалися скілами, а насамперед дати молоді гарну і якісну освіту, переконана директорка Інституту демографії та соціальних досліджень імені М. В. Птухи НАН України Елла Лібанова: «Я розрізняю поняття «людський розвиток» і «навички». Людський розвиток – це не про ринок праці, а про майбутнє країни».

Цю тезу розділяє голова Вченої ради КНУ Валерій Копійка: «Звичайно, ми повинні враховувати побажання і потреби роботодавців, для яких, власне, готуємо кадри. Але підлаштовуватися під кожного роботодавця ми не можемо. Тому що задача класичного університету – підготувати фахівця з широким і багатостороннім світоглядом, який вміє мислити логічно та критично. Оця наша класичність, методологічність є, на перший погляд, неповороткою. Та водночас в ній наша стабільність і впевненість».

Заступник Міністра освіти і науки України Микола Трофименко наголосив на важливості університетської автономії та розвитку сильних академічних спільнот: «Головне – не заважати університетам, сприяти їх автономії, впроваджувати різні методи управління. Наше завдання – зробити сильних ще сильнішими і підсилити слабших. Міністерство залучає для цього ресурси».

Дискусії на другий день Форуму EFBM «Resilience and sustainability» відбулися у змішаному форматі – наживо та онлайн. Першу панель «Стійкість як стратегія» модерувала з Одеси голова правління Банку «Південний» Алла Ванецьянц. Представники бізнесу говорили про трансформацію бізнес-моделей, цифровізацію, а також ділилися стратегіями стійкості своїх компаній: релокацію виробничих потужностей, диверсифікацію виробництва, розширення асортименту, оновлення техніки тощо.

«70% техніки, яка працює на ліквідації наслідків ворожих обстрілів, нашого виробництва, – розповів власник заводу «Пожмашина», голова федерації роботодавців Чернігівщини Олег Аверьянов. – Головним замовником такої продукції є держава, та навіть це не гарантує стабільності, бо наразі в держави немає довгострокового планування закупівлі техніки».

Якщо фінансові ресурси можна залучити через кредити, то десь «позичити» на пільгових умовах кваліфікованого фахівця просто неможливо. Саме тому варто інвестувати в освіту, розвивати нові моделі співпраці університетів і бізнесу, дуальне навчання, стажування, менторство та спільні освітні проєкти. Про трансформацію економічної освіти говорили під час панелі «Плекаємо таланти разом».

Учасники дискусії – представники бізнесу розповіли про освітні ініціативи від своїх компаній. Зокрема, понад три роки тому Акціонерним Банком «Південний» було створено «Academic Hub Pivdenny» – освітній проєкт на базі Економічного факультету КНУ. За цей час понад 1000 студентів пройшли навчання, і найкращі з них отримували стипендії. Сертифікований курс від Банку «Південний» став вибірковою дисципліною.

«Я розумію, що молодий спеціаліст, якого ми беремо на роботу, не буде знати всього. Але нині є потреба не у вузьких фахівцях, а в людях, які можуть швидко адаптуватися до змін», – зауважив віце-президент асоціації інвестиційних професіоналів CFA Society Ukraine та CEO компанії Vartis Роман Анзін.

Карколомну трансформацію ринку праці, кадровий дефіцит, формування нових компетентностей, пов’язаних із застосуванням штучного інтелекту, обговорювали під час останньої панелі «Навички для економіки ШІ». Адже резильєнтність – це здатність не лише вистояти, а рухатися вперед у найскладніших умовах. Цифровізація бізнесу сьогодні є необхідністю, яка допомагає підприємцям бути гнучкішими та ефективнішими, а ШІ витіснить з ринку праці тільки тих, хто не зможе ним керувати. Тому применшувати роль людського інтелекту й креативності не варто.

У межах Форуму було також проведено воркшоп EU4DEFA 5.0 «ЄС для розвитку цифрової, екологічної та фінансової обізнаності громадян». FORUM EFBM 4.0 «Resilience & Sustainability» став простором для широкого діалогу – професійного та орієнтованого на пошук практичних рішень.

Фото Центру комунікацій КНУ та організаторів Форуму

Центр комунікацій