Новини

Нобелівський тиждень КНУ 2026: економіка	14.10.2026
Всього : Фотографія : Премію Шведського центрального банку з економіки пам’яті Альфреда Нобеля у 2026 році присуджено Роберту Голлу зі Стенфордського університету та Майклу Вудфорду з Колумбійського університету за «мікроекономічні основи макроекономічної стабілізації». Дослідження лавреатів пояснюють, як рішення бізнесу і домогосподарств визначають економічні коливання та ефективність державної політики. «Цьогорічні лавреати з економічних наук Роберт Е. Голл та Майкл Вудфорд розробили нові макроекономічні моделі, які значно покращили нашу здатність впроваджувати ефективну політику стабілізації. На основі цих моделей своєчасні заходи фіскальної та монетарної політики можуть зменшити піки та спади економіки», – йдеться в пресрелізі на сайті Премії. Значення цих робіт для України й економічної освіти пояснює Андрій Длігач, доктор економічних наук, професор кафедри маркетингу і бізнес-адміністрування Економічного факультету КНУ імені Тараса Шевченка. *Від рішень домогосподарства до економіки країни* В економічній кризі сім’ї можуть відкладати покупки, а підприємства – інвестиційні проєкти, запуск нових продуктів, найм. Для України ці рішення особливо важливі через воєнні ризики та невизначеність. Держава намагається підтримати активність бюджетними та кредитними програмами (наприклад, «Зроблено в Україні», «Власна справа», «5-7-9», «Національний кешбек», «єОселя»). Однак ефективність такої політики залежить від того, як домогосподарства і компанії оцінюють майбутнє. «Сім’я вирішує, скільки витратити сьогодні, зважаючи на перспективи заробітків. Бізнес інвестує, оцінюючи майбутній попит, доступність і вартість фінансування. Дослідження Голла та Вудфорда допомагають зрозуміти, як із цих рішень складається ефект економічної політики», – пояснює Андрій Длігач. У статті Stochastic Implications of the Life Cycle-Permanent Income Hypothesis 1978 року Голл вивів перевірювані наслідки раціонального планування споживання. За певних припущень доступна інформація про майбутні доходи вже врахована в поточних рішеннях домогосподарства, а перегляд споживання пов’язаний із реакцією на новини. Відомий результат про «випадкове блукання» не означає, що люди купують хаотично чи імпульсивно: у цій моделі, за зазначених припущень, зміну споживання неможливо передбачити на основі вже доступної інформації (стаття Голла 1978 року). Емпіричні результати оригінальної статті були неоднозначними, а подальші дослідження уточнювали модель. Відмінності між домогосподарствами, обмежені заощадження й недоступність кредиту мають значення для їхніх витрат. Праця Голла та Фредеріка Мішкіна 1982 року показала, що для частини домогосподарств споживання тісніше пов’язане з поточним доходом, ніж передбачає проста модель його згладжування. Це підкреслює необхідність враховувати відмінності між сім’ями та можливі обмеження доступу до фінансування (Hall, Mishkin 1982, NBER). У роботі 1988 року Голл не знайшов переконливих доказів значної готовності споживачів переносити споживання в часі у відповідь на зміну очікуваної реальної процентної ставки. Цей результат показує, чому силу окремих каналів монетарної політики потрібно перевіряти емпірично. Пізніше Голл досліджував, як негнучкість зарплат може посилювати коливання найму та зайнятості і чому зайнятість відновлюється повільніше, ніж падає (2005). «Для України це важливий урок у розробленні допомоги домогосподарствам. Наші дослідження показують, що мультиплікативний ефект програми „єОселя“ значно сильніший, ніж у „Національного кешбеку“. Праці Голла дають теоретичну основу для аналізу того, як доходи й очікування впливають на рішення домогосподарств. Кешбек може змінювати поточний вибір товарів, але ефект виявляється несталим, тобто не відбуваються системні поведінкові зміни. Пільгова іпотека робить доступним придбання житла, стимулює розвиток всього ланцюга і пов?язаних галузей. Для оцінювання програм важливий додатковий результат на гривню бюджетних витрат. Логіка Голла підказує: витрати сьогодні залежать від очікуваних майбутніх доходів. Інвестиції в освіту, здоров’я, якість життя та умови для роботи підвищують саме ці очікування, а разом із ними – продуктивність. Якщо люди вважають ці перспективи надійними та мають можливість фінансувати поточні витрати, це може підтримувати попит уже сьогодні. Водночас домогосподарствам без заощаджень потрібна своєчасна адресна допомога. Тому підтримку поточних потреб необхідно поєднувати зі створенням тривалих можливостей працювати, навчатися й заробляти, а також із підтримкою фізичного і ментального здоров’я та актуальності компетентностей», – зазначає професор Андрій Длігач. *Чому майбутня ставка впливає на сьогоднішні рішення* У монографії Interest and Prices 2003 року Вудфорд систематизував теоретичні основи монетарної політики через процентні ставки, очікування та негнучкість цін. У цій конструкції поведінка споживачів і рішення компаній про ціни пов’язані з реакцією центрального банку (відкритий перший розділ монографії). Вудфорд став одним із головних архітекторів сучасної новокейнсіанської макроекономіки: він поєднав рішення домогосподарств і компаній, очікування та негнучкість цін у цілісну теоретичну систему, яка пояснює, як монетарна політика може стабілізувати економіку. Світова фінансова криза 2008-2009 років показала межі для звичайного зниження ставок як інструменту впливу на ділову активність. У грудні 2008 року ФРС встановила діапазон 0-0,25%. Теорія Вудфорда пояснює, чому очікування щодо майбутніх рішень Центральних банків (ЦБ) залишаються способом впливу на сьогоднішній попит навіть тоді, коли подальше зниження ставки обмежене. Проте саме повідомлення ЦБ не гарантує зростання витрат. Люди можуть сприйняти низькі майбутні ставки як сигнал слабкої економіки. Для бізнесу це також має зрозумілий зміст: нова виробнича лінія чи новий продукт/бренд працюватимуть багато років, тому рішення про інвестування залежить від майбутніх умов фінансування й попиту. Сьогоднішня ставка важлива, але підприємець також оцінює її можливі зміни. Вудфорд показує, чому корисніше пояснювати правило реакції – принципи майбутніх рішень, – ніж обіцяти конкретне значення ставки до певної дати. Повідомлення має допомогти людям зрозуміти, за яких умов політика зміниться. В Україні вже є практика публікації прогнозу облікової ставки: НБУ почав публікувати такий прогноз у липні 2019 року. Наступне запитання – наскільки зрозумілі припущення прогнозу для підприємця, який планує інвестицію, та чи допомагають пояснення розібратися у причинах перегляду. На думку Андрія Длігача, подібний підхід корисний і для бюджетної та регуляторної політики. Якщо держава змінює податок чи принципи бронювання персоналу, підприємцю потрібні пояснення мети, строків і перехідних умов. Якщо держава запускає програму підтримки – потрібні зрозумілі критерії доступу та мінімум дискреції. Тоді компанія може закласти рішення держави у своє сценарне планування. Передбачуваність допускає зміни. Новий воєнний чи економічний шок може вимагати змін до державної економічної політики. Питання в тому, чи зрозуміло, які обставини спричинили перегляд і як він пов’язаний із попередньо оголошеними завданнями та принципами. *Що дослідження означають для українського відновлення* «Для підприємця важливе розуміння того, як держава реагуватиме на нові обставини. Передбачувані процедури перегляду ставок податків, зрозумілі умови програм підтримки та послідовна комунікація НБУ допомагають планувати інвестиції та розвиток. Довіру забезпечує відповідність пояснень реальним діям», – наголошує Андрій Длігач. Водночас для України необхідно розрізняти слабкий попит і втрату виробничої спроможності. Завод, якому бракує замовлень, і завод без електроенергії потребують різних заходів підтримки. Монетарна політика має враховувати валютний ринок і зовнішнє фінансування, а відновлення – забезпечувати доступ до енергії, фінансів, логістики та людського капіталу із потрібними компетентностями. Нові роботи Вудфорда також досліджують межі обробки інформації. В огляді Behavioral Signatures of Cognitive Noise (Опреа, Вудфорд, для Annual Review of Economics), підготовленому з Раяном Опреа, автори пояснюють, як неточність внутрішніх уявлень впливає на вибір. Це сучасне продовження досліджень, яке слід відрізняти від фундаментальних робіт, відзначених премією. «У новіших дослідженнях Вудфорд приділяє більше уваги обмеженій раціональності. Це місток до поведінкової економіки», – додає Андрій Длігач. Для економічної освіти цьогорічна премія є нагодою поєднати вивчення моделей із перевіркою їхніх припущень. Студенти можуть порівнювати наслідки однакової допомоги для різних типів домогосподарств, аналізувати повідомлення центробанків та будувати сценарії інвестицій за різних ставок і ризиків. Андрій Длігач рекомендує студентам і всім, хто цікавиться економічною політикою, почати з популярного обґрунтування Нобелівського комітету, далі прочитати статтю Голла 1978 року та лекцію Вудфорда Fedspeak. Для поглибленого вивчення монетарної теорії корисна монографія Interest and Prices, а для знайомства з сучасними дослідженнями – огляд Опреа та Вудфорда. Нобелівський тиждень у КНУ – це серія коментарів КНУ-експертів про цьогорічні премії з фізіології або медицини, фізики, хімії, літератури, миру та економіки. Ілюстрації: Олена Лисак, Центр комунікацій КНУ; Нобелівський комітет Центр комунікацій

Нобелівський тиждень КНУ 2026: економіка

14.10.2026

Всього : Фотографія :

Премію Шведського центрального банку з економіки пам’яті Альфреда Нобеля у 2026 році присуджено Роберту Голлу зі Стенфордського університету та Майклу Вудфорду з Колумбійського університету за «мікроекономічні основи макроекономічної стабілізації». Дослідження лавреатів пояснюють, як рішення бізнесу і домогосподарств визначають економічні коливання та ефективність державної політики.

«Цьогорічні лавреати з економічних наук Роберт Е. Голл та Майкл Вудфорд розробили нові макроекономічні моделі, які значно покращили нашу здатність впроваджувати ефективну політику стабілізації. На основі цих моделей своєчасні заходи фіскальної та монетарної політики можуть зменшити піки та спади економіки», – йдеться в пресрелізі на сайті Премії.

Значення цих робіт для України й економічної освіти пояснює Андрій Длігач, доктор економічних наук, професор кафедри маркетингу і бізнес-адміністрування Економічного факультету КНУ імені Тараса Шевченка.

Від рішень домогосподарства до економіки країни

В економічній кризі сім’ї можуть відкладати покупки, а підприємства – інвестиційні проєкти, запуск нових продуктів, найм. Для України ці рішення особливо важливі через воєнні ризики та невизначеність. Держава намагається підтримати активність бюджетними та кредитними програмами (наприклад, «Зроблено в Україні», «Власна справа», «5-7-9», «Національний кешбек», «єОселя»). Однак ефективність такої політики залежить від того, як домогосподарства і компанії оцінюють майбутнє.

«Сім’я вирішує, скільки витратити сьогодні, зважаючи на перспективи заробітків. Бізнес інвестує, оцінюючи майбутній попит, доступність і вартість фінансування. Дослідження Голла та Вудфорда допомагають зрозуміти, як із цих рішень складається ефект економічної політики», – пояснює Андрій Длігач.

У статті Stochastic Implications of the Life Cycle-Permanent Income Hypothesis 1978 року Голл вивів перевірювані наслідки раціонального планування споживання. За певних припущень доступна інформація про майбутні доходи вже врахована в поточних рішеннях домогосподарства, а перегляд споживання пов’язаний із реакцією на новини. Відомий результат про «випадкове блукання» не означає, що люди купують хаотично чи імпульсивно: у цій моделі, за зазначених припущень, зміну споживання неможливо передбачити на основі вже доступної інформації (стаття Голла 1978 року).

Емпіричні результати оригінальної статті були неоднозначними, а подальші дослідження уточнювали модель. Відмінності між домогосподарствами, обмежені заощадження й недоступність кредиту мають значення для їхніх витрат. Праця Голла та Фредеріка Мішкіна 1982 року показала, що для частини домогосподарств споживання тісніше пов’язане з поточним доходом, ніж передбачає проста модель його згладжування. Це підкреслює необхідність враховувати відмінності між сім’ями та можливі обмеження доступу до фінансування (Hall, Mishkin 1982, NBER).

У роботі 1988 року Голл не знайшов переконливих доказів значної готовності споживачів переносити споживання в часі у відповідь на зміну очікуваної реальної процентної ставки. Цей результат показує, чому силу окремих каналів монетарної політики потрібно перевіряти емпірично. Пізніше Голл досліджував, як негнучкість зарплат може посилювати коливання найму та зайнятості і чому зайнятість відновлюється повільніше, ніж падає (2005).

«Для України це важливий урок у розробленні допомоги домогосподарствам. Наші дослідження показують, що мультиплікативний ефект програми „єОселя“ значно сильніший, ніж у „Національного кешбеку“. Праці Голла дають теоретичну основу для аналізу того, як доходи й очікування впливають на рішення домогосподарств. Кешбек може змінювати поточний вибір товарів, але ефект виявляється несталим, тобто не відбуваються системні поведінкові зміни. Пільгова іпотека робить доступним придбання житла, стимулює розвиток всього ланцюга і пов?язаних галузей. Для оцінювання програм важливий додатковий результат на гривню бюджетних витрат.

Логіка Голла підказує: витрати сьогодні залежать від очікуваних майбутніх доходів. Інвестиції в освіту, здоров’я, якість життя та умови для роботи підвищують саме ці очікування, а разом із ними – продуктивність. Якщо люди вважають ці перспективи надійними та мають можливість фінансувати поточні витрати, це може підтримувати попит уже сьогодні. Водночас домогосподарствам без заощаджень потрібна своєчасна адресна допомога. Тому підтримку поточних потреб необхідно поєднувати зі створенням тривалих можливостей працювати, навчатися й заробляти, а також із підтримкою фізичного і ментального здоров’я та актуальності компетентностей», – зазначає професор Андрій Длігач.

Чому майбутня ставка впливає на сьогоднішні рішення

У монографії Interest and Prices 2003 року Вудфорд систематизував теоретичні основи монетарної політики через процентні ставки, очікування та негнучкість цін. У цій конструкції поведінка споживачів і рішення компаній про ціни пов’язані з реакцією центрального банку (відкритий перший розділ монографії).

Вудфорд став одним із головних архітекторів сучасної новокейнсіанської макроекономіки: він поєднав рішення домогосподарств і компаній, очікування та негнучкість цін у цілісну теоретичну систему, яка пояснює, як монетарна політика може стабілізувати економіку.

Світова фінансова криза 2008-2009 років показала межі для звичайного зниження ставок як інструменту впливу на ділову активність. У грудні 2008 року ФРС встановила діапазон 0-0,25%. Теорія Вудфорда пояснює, чому очікування щодо майбутніх рішень Центральних банків (ЦБ) залишаються способом впливу на сьогоднішній попит навіть тоді, коли подальше зниження ставки обмежене.

Проте саме повідомлення ЦБ не гарантує зростання витрат. Люди можуть сприйняти низькі майбутні ставки як сигнал слабкої економіки. Для бізнесу це також має зрозумілий зміст: нова виробнича лінія чи новий продукт/бренд працюватимуть багато років, тому рішення про інвестування залежить від майбутніх умов фінансування й попиту. Сьогоднішня ставка важлива, але підприємець також оцінює її можливі зміни.

Вудфорд показує, чому корисніше пояснювати правило реакції – принципи майбутніх рішень, – ніж обіцяти конкретне значення ставки до певної дати. Повідомлення має допомогти людям зрозуміти, за яких умов політика зміниться.

В Україні вже є практика публікації прогнозу облікової ставки: НБУ почав публікувати такий прогноз у липні 2019 року. Наступне запитання – наскільки зрозумілі припущення прогнозу для підприємця, який планує інвестицію, та чи допомагають пояснення розібратися у причинах перегляду.

На думку Андрія Длігача, подібний підхід корисний і для бюджетної та регуляторної політики. Якщо держава змінює податок чи принципи бронювання персоналу, підприємцю потрібні пояснення мети, строків і перехідних умов. Якщо держава запускає програму підтримки – потрібні зрозумілі критерії доступу та мінімум дискреції. Тоді компанія може закласти рішення держави у своє сценарне планування.

Передбачуваність допускає зміни. Новий воєнний чи економічний шок може вимагати змін до державної економічної політики. Питання в тому, чи зрозуміло, які обставини спричинили перегляд і як він пов’язаний із попередньо оголошеними завданнями та принципами.

Що дослідження означають для українського відновлення

«Для підприємця важливе розуміння того, як держава реагуватиме на нові обставини. Передбачувані процедури перегляду ставок податків, зрозумілі умови програм підтримки та послідовна комунікація НБУ допомагають планувати інвестиції та розвиток. Довіру забезпечує відповідність пояснень реальним діям», – наголошує Андрій Длігач.

Водночас для України необхідно розрізняти слабкий попит і втрату виробничої спроможності. Завод, якому бракує замовлень, і завод без електроенергії потребують різних заходів підтримки. Монетарна політика має враховувати валютний ринок і зовнішнє фінансування, а відновлення – забезпечувати доступ до енергії, фінансів, логістики та людського капіталу із потрібними компетентностями.

Нові роботи Вудфорда також досліджують межі обробки інформації. В огляді Behavioral Signatures of Cognitive Noise (Опреа, Вудфорд, для Annual Review of Economics), підготовленому з Раяном Опреа, автори пояснюють, як неточність внутрішніх уявлень впливає на вибір. Це сучасне продовження досліджень, яке слід відрізняти від фундаментальних робіт, відзначених премією. «У новіших дослідженнях Вудфорд приділяє більше уваги обмеженій раціональності. Це місток до поведінкової економіки», – додає Андрій Длігач.

Для економічної освіти цьогорічна премія є нагодою поєднати вивчення моделей із перевіркою їхніх припущень. Студенти можуть порівнювати наслідки однакової допомоги для різних типів домогосподарств, аналізувати повідомлення центробанків та будувати сценарії інвестицій за різних ставок і ризиків.

Андрій Длігач рекомендує студентам і всім, хто цікавиться економічною політикою, почати з популярного обґрунтування Нобелівського комітету, далі прочитати статтю Голла 1978 року та лекцію Вудфорда Fedspeak. Для поглибленого вивчення монетарної теорії корисна монографія Interest and Prices, а для знайомства з сучасними дослідженнями – огляд Опреа та Вудфорда.

Нобелівський тиждень у КНУ – це серія коментарів КНУ-експертів про цьогорічні премії з фізіології або медицини, фізики, хімії, літератури, миру та економіки.

Ілюстрації: Олена Лисак, Центр комунікацій КНУ; Нобелівський комітет

Центр комунікацій