Новини

Всього : Фотографія :

Уперше за історію Всеукраїнського студентського конкурсу із застосування Європейської конвенції з прав людини та практики Європейського суду з прав людини в національному судочинстві «Європейське право прав людини – вдома» перемогу здобула команда Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Студентки Навчально-наукового інституту міжнародних відносин КНУ продемонстрували високий рівень юридичної підготовки, вміння переконливо аргументувати свою позицію та застосовувати європейські стандарти захисту прав людини в українському правовому полі.

Третій рік поспіль конкурс об’єднує студентів-правників із різних куточків України, даючи їм можливість не лише перевірити свої знання, а й випробувати себе в ролі учасників справжнього судового процесу. Адже його головна ідея закладена вже в назві: європейське право прав людини має працювати не тільки у Страсбурзі, де розташований Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ), а передусім в Україні – у національних судах, де люди щодня шукають захисту своїх прав.

«Мета конкурсу – підготувати фахівців, які працюватимуть у межах національної судової системи України, до застосування міжнародного права, зокрема Європейської конвенції з прав людини та практики ЄСПЛ, саме в національному правопорядку», – наголошує голова Організаційного комітету конкурсу, доцентка ННІМВ Ольга Поєдинок. За її словами, ініціатива народилася з потреби готувати українських правників до викликів, які постають перед ними у професійній діяльності.

Цьогоріч на конкурс зареєструвалися 20 команд із різних регіонів України. За результатами відбіркового етапу вісім найкращих отримали запрошення до Києва на очну частину змагань, яка поєднала інтенсивну навчальну програму та судові дебати (муткорт). Серед учасників очного етапу були команди Харківського національного університету внутрішніх справ, Пенітенціарної академії України, Одеської морської академії, юридичного інституту Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана, Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, КНУ імені Тараса Шевченка, Національної академії Служби Безпеки України. Різноманітність представлених правничих шкіл засвідчила широкий інтерес до європейських стандартів захисту прав людини та їх практичного застосування в Україні.

 Право, яке починається вдома

Організатори конкурсу  –  КНУ імені Тараса Шевченка, Вища школа адвокатури Національної асоціації адвокатів України, три проєкти Ради Європи, проєкт Програми підтримки ОБСЄ для України, Верховний Суд та Благодійний фонд «Право на захист» за підтримки Агентства ООН у справах біженців.

Особливістю конкурсу є його практична спрямованість. Учасники працюють із вигаданою справою, що стосується ймовірних порушень прав людини, гарантованих Європейською конвенцією. Водночас моделюється не розгляд справи в ЄСПЛ, а провадження в українському адміністративному суді першої інстанції. Команди мають застосувати норми національного законодавства, положення Конвенції та відповідну практику Європейського суду, обґрунтувавши власну правову позицію.

Цьогорічна справа стосувалася захисту прав біженців. Як зауважила представниця Благодійного фонду «Право на захист» Софія Кордонець, для її організації особливо важливо працювати зі студентством і привертати увагу майбутніх правників до проблем, із якими фонд стикається у своїй правозахисній діяльності, зокрема захисту біженців, осіб без громадянства та внутрішньо переміщених осіб.

«Держава, яка знає ціну втраченого дому, не має права погано поводитися з тими, хто шукає у неї захисту», – з такими словами звернувся до учасників тренінгу секретар Великої Палати Верховного Суду Сергій Погрібний. Він звернув увагу на особливе значення слова «дім» у назві конкурсу, провівши паралель із шевченківським «В своїй хаті своя й правда». Адже для України, де мільйони людей через війну втратили домівки, питання захисту тих, хто шукає прихистку, має особливу вагу.

Від знаних правників – до майбутніх колег

Очні дні конкурсу розпочалися з навчального тренінгу за участю авторитетних представників української та міжнародної правничої спільноти. Своїм досвідом зі студентами ділилися суддя ЄСПЛ від України Микола Гнатовський, судді Верховного Суду Альберт Єзеров та Євгеній Краснощоков, керівник Апарату Верховного Суду Расім Бабанли, представники Ради Європи та Благодійного фонду «Право на захист».

У центрі уваги були місце Європейської конвенції та практики ЄСПЛ у національній правовій системі, особливості їх застосування в адміністративному й цивільному судочинстві, правовий статус біженців і шукачів захисту. Окрему увагу приділили роботі механізму консультативних висновків ЄСПЛ відповідно до Протоколу № 16 до Конвенції. Зокрема, учасники дискутували про історичне перше звернення Верховного Суду до ЄСПЛ із запитом щодо того, чи може монастирська келія вважатися житлом у розумінні статті 8 Конвенції.

Суддя ЄСПЛ Микола Гнатовський пояснив майбутнім правникам один із фундаментальних принципів європейської системи захисту прав людини – субсидіарність. Його суть полягає в тому, що першочергова відповідальність за дотримання прав людини лежить на державі та її національних судах, тоді як ЄСПЛ виконує допоміжну роль. Тому так важливо, щоб Конвенція безпосередньо застосовувалася в українському судочинстві.

«Єдиний спосіб для національних судів правильно застосовувати Конвенцію – враховувати практику ЄСПЛ», – наголосив Микола Гнатовський.

Про те, що європейське право не є чимось далеким від повсякденної юридичної практики, говорила й менеджерка проєкту Ради Європи Ірина Кушнір: «Право Ради Європи і права людини завжди починаються вдома. Сьогодні ви це спробували власноруч – не просто теоретично». Вона також наголосила, що професійне зростання правника починається ще зі студентських років і не припиняється ніколи.

Важливість таких освітніх ініціатив відзначили й представниці партнерських організацій. Менеджерка проєкту Програми підтримки ОБСЄ для України Ольга Кравченко підкреслила, що конкурс допомагає молодим фахівцям говорити спільною професійною мовою з колегами за кордоном. А представниця Вищої школи адвокатури Ольга Боровик звернула увагу на унікальну можливість студентів спілкуватися з досвідченими практиками та правниками, які формують сучасну юридичну думку.

Судові дебати: аргументи, досвід і першість

Наступного дня відбулися власне змагання. Команди представляли свої правові позиції перед суддями, відповідали на непрості запитання та відстоювали аргументи за умов, максимально наближених до реального судового засідання.

До складу суддівської колегії фінального етапу ввійшли суддя ЄСПЛ Микола Гнатовський, суддя Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Альберт Єзеров, суддя Великої Палати Верховного Суду Ольга Ступак, представниця Благодійного фонду «Право на захист» Софія Кордонець та менеджерка проєкту Ради Європи Ірина Кушнір.

Важливою умовою змагання була анонімність команд: до моменту оголошення результатів судді не знали, які університети представляють учасники. Це давало змогу оцінювати виключно якість юридичної аргументації, не зважаючи на назву закладу освіти.

Фінал виявився настільки напруженим, що дві команди-фіналістки набрали однакову кількість балів. Для визначення переможця суддям довелося провести додаткове голосування. І саме команда Навчально-наукового інституту міжнародних відносин КНУ імені Тараса Шевченка здобула історичну перемогу!

Високо оцінивши виступи фіналістів, Микола Гнатовський відзначив їхню здатність органічно поєднувати національне законодавство з практикою ЄСПЛ: «Це та вправа, якою ми тут займаємося: намагаємося практику ЄСПЛ зробити такою, щоб вона дійсно була релевантна для тих правовідносин, які розглядаються в національному суді».

Альберт Єзеров побажав учасникам зберегти здобуті знання та професійні контакти, зауваживши, що саме такі можливості допомагають будувати успішну юридичну кар'єру.

Перемога, за якою стоїть командна робота

Переможниці – студентки магістерської освітньої програми «Міжнародне право» Анна Крижанівська, Олександра Касярум та Катерина Опанасенко. До змагань їх готувала викладачка ННІ міжнародних відносин Олена Святун.

Для Анни Крижанівської цей конкурс став нагодою ще раз перевірити власні сили й досягти мети, до якої команда йшла не перший рік. Минулого року студентки також подавали заявку, однак не пройшли до усного етапу. Цьогоріч вирішили спробувати знову – і налаштувалися дійти до фіналу.

Підготовка тривала кілька тижнів. Команда регулярно зустрічалася з тренеркою онлайн, ретельно опрацьовувала письмові меморандуми та усні виступи, вивчала практику ЄСПЛ і національне законодавство. Потрібно було не лише добре знати матеріал, а й глибоко розуміти обставини справи, швидко знаходити аргументи та бути готовими до будь-яких запитань суддів.

«У вигляді симуляції судового засідання вийшло дуже чітко покращити свою аргументацію, вміння швидко адаптуватися та відповідати на запитання суддів, які змусили нас добре подумати», – розповіла Анна.

Для Олександри Касярум цей муткорт був першим, тож особливо запам’яталися азарт змагання, необхідність оперативно шукати рішення та високий рівень суперників. Водночас вона відзначила злагодженість власної команди: «Ми з дівчатами працювали як одне ціле задля однієї мети».

Катерина Опанасенко наголосила на особливій цінності можливості навчатися у знаних правників і безпосередньо спілкуватися з фахівцями, які мають колосальний досвід у сфері захисту прав людини та судової практики. Вона також відзначила ретельну організацію очного етапу, зокрема створення комфортних і безпечних умов для учасників під час повітряних тривог.

Перемога команди КНУ стала не лише вагомим особистим досягненням студенток, а й свідченням високого рівня підготовки майбутніх юристів-міжнародників  Університету. Серед нагород конкурсу – можливість пройти стажування у Верховному Суді та відвідати Європейський суд з прав людини у Страсбурзі.

А головне – учасники повертаються з досвідом, який неможливо здобути лише з підручників: умінням застосовувати право, аргументувати, чути опонента й захищати людську гідність професійними засобами. Саме з таких навичок починається правосуддя, яке справді працює вдома.

Фото Благодійного фонду «Право на захист»

Центр комунікацій