Новини

Всього : Фотографія :

Як зрозуміти, що людина, яка звикла жити під загрозою, потребує допомоги? Що може зробити університет для студентів, які почуваються самотніми? І як говорити про гострі розбіжності в суспільстві, якому важливо зберігати єдність? Ці питання обговорювали 30–31 жовтня 2026 року на Факультеті психології Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

XI Міжнародну науково-практичну конференцію «Психологія у вимірах війни і миру: проблеми, досвід, перспективи» організувала кафедра соціальної психології разом з українськими та міжнародними науковими й освітніми партнерами. До розмови долучилися дослідники, військові психологи та фахівці, які надають психологічну допомогу.

Люди вчаться жити й працювати в умовах тривалої загрози. Але що відбувається з людиною в процесі такого пристосування і як вчасно помітити психологічні труднощі? Про це на пленарному засіданні говорив директор Інституту психології імені Г. С. Костюка НАПН України Олег Кокун. У його доповіді йшлося про можливі наслідки адаптації до тривалого воєнного стресу та важливість їх раннього виявлення.

Одну з таких тем розглянули на прикладі студентського життя. Професор Василь Осьодло, полковник і учасник бойових дій, представив дослідження самотності та психологічного благополуччя студентів під час війни. Із цією темою перегукувалося питання, яке порушив професор Василь Лефтеров – як організувати підтримку психічного здоров’я в самому освітньому середовищі.

Про те, що для цього потрібно знати й уміти психологові, говорив професор Університету Короля Данила Віктор Москалець. Він зосередився на тому, як фахівець осмислює ситуацію людини й обирає спосіб допомоги. Завідувач кафедри психології Державного торговельно-економічного університету Сергій Миронець розглянув це питання в ширшій перспективі – як психічне здоров’я людей впливає на здатність суспільства відновлюватися після війни.

Окремо на конференції говорили про психологічну підготовку військовослужбовців, підтримку під час служби й відновлення після пережитого. Генерал-майор запасу, викладач Американського університету Києва Владислав Клочков наголосив, що в цих питаннях дослідникам і військовим психологам варто тісніше співпрацювати. За його словами, український досвід такої роботи може стати основою для міжнародної професійної співпраці.

До обговорення також долучилися представники Збройних Сил України, Національної гвардії України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій та Управління державної охорони України. Вони привнесли в розмову досвід роботи з особовим складом – підготовки до виконання завдань, підтримки під час служби та відновлення.

Про те, як Університет може зробити досвід військових видимим для ширшої аудиторії, говорила проректорка з наукової роботи КНУ Оксана Жилінська. Як приклад вона навела газету «Шлях воїна», яку видає Факультет психології. Проректорка також наголосила на важливості міжнародної співпраці й практичного застосування досліджень.

Тему співпраці продовжив декан Факультету психології Іван Данилюк. Він говорив про те, чому під час війни важливо розвивати психологічні дослідження й об’єднувати зусилля науковців із різних установ. У цій співпраці декан вбачає і відповідальність перед суспільством – дослідження мають допомагати краще зрозуміти, що переживають люди під час війни та якої підтримки вони потребують.

Війна змінює і те, що люди вважають важливим, і те, як вони осмислюють спільний досвід. Перший бік цих змін розглянув заступник директора Інституту соціології НАН України Сергій Дембіцький, який говорив про цінності українського суспільства. Другий – почесний директор Інституту соціальної та політичної психології НАПН України Микола Слюсаревський. Його доповідь стосувалася того, як тривала війна змінює спільні для суспільства образи, символи й уявлення.

Тема суспільної довіри дістала продовження за круглим столом «Психологія долання незгод у суспільстві, яке потребує єдності». Учасники обговорювали, як вести діалог, коли погляди різняться, і що допомагає зберігати довіру в розмові про гострі суперечності.

Міжнародні доповіді додали до програми два різні сюжети. Професор Вільного університету Амстердама, почесний професор КНУ Кіліан Ваву (Kilian Wawoe) представив WarCation – освітню ініціативу на підтримку українських студентів-психологів у Нідерландах. Професорка філософії Міланського університету Клотільда Калабі (Clotilde Calabi) запропонувала поглянути на війну крізь етичне питання – де проходить межа допустимого, коли доводиться захищатися від загрози.

Далі у п’яти секціях учасники продовжили розмову про психологічні наслідки війни, підтримку й відновлення, суспільну згуртованість і повоєнну реінтеграцію. На майстер-класах ці теми набули практичного виміру – учасники працювали з прийомами самодопомоги, психологічної підтримки та етичного спілкування. Так розмова про довіру й відновлення повернулася до повсякденних ситуацій, у яких ці навички потрібні вже зараз.

Від студентської самотності до відновлення військових – за різними темами конференції стояло спільне питання про те, як допомогти людині після пережитого знову відчути, що вона може впливати на власне життя й планувати майбутнє.

За матеріалами Факультету психології

Центр комунікацій