Новини

Всього : Фотографія :

Понад 100 учасників із 19 країн долучилися до 27-го Симпозіуму з фотоніки та оптики (SPO 2026), який Шевченків університет провів онлайн 2–6 листопада. У 20 сесіях науковці представили 107 доповідей і постерів.

Симпозіум організувала кафедра оптики фізичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка. До програми увійшли п’ять тематичних воркшопів та конференція з оптики й високотехнологічного матеріалознавства. Відкриваючи SPO 2026, декан фізичного факультету, професор Сергій Кондратенко наголосив, що в умовах війни важливо зберігати можливість для українських науковців представляти свої результати й обговорювати їх із колегами з інших країн. За його словами, для молодих дослідників симпозіум є нагодою почути фахові відгуки на свої роботи, а на воркшопах – дізнатися, які експерименти можна провести на сучасних лазерних, синхротронних і нейтронних установках.

До обговорень долучилися дослідники зі Швейцарії, Франції, Німеччини, Польщі, Чехії, Литви, Швеції, Індії та Марокко. Україну представляли, зокрема, науковці КНУ, Київського академічного університету, Інституту фізики напівпровідників імені В. Є. Лашкарьова та Інституту фізики НАН України, Харківського фізико-технічного інституту й Національного університету «Запорізька політехніка». Свої результати представили й молоді дослідники Шевченкового університету.

Перший воркшоп, з ультрашвидких явищ, присвятили процесам, що відбуваються за частки пікосекунди або кілька пікосекунд. Томас Пезерій з Інституту фізики Ренна (Франція) показав, як лазером збуджувати потужні акустичні хвилі й за їх допомогою досліджувати механічну реакцію матеріалу без пошкодження зразка. Лукаш Надворнік із Карлового університету в Празі (Чехія) розповів, як надкороткі магнонні імпульси можна використовувати для перенесення спіну.

На воркшопі з сучасних лазерних технологій та їх застосувань ішлося про те, як генерувати, підсилювати й стискати світлові імпульси. Федеріко Фурч із Рурського університету в Бохумі (Німеччина) представив метод оптичного параметричного підсилення імпульсів, а Тамаш Надь з Інституту Макса Борна в Берліні (Німеччина) – методи їх додаткового стискання. До пленарної програми також долучилися Ондржей Горт із чеського центру ELI Beamlines і Корд Арнольд із Лундського університету (Швеція).

Окремий день відвели третьому воркшопу Української синхротронної та нейтронної спільноти (USyNC), який відкрив професор Олександр Кордюк. Учасники обговорили, як досліджувати електронну будову матеріалів, що можна виміряти за допомогою нейтронів і як науковцям отримати доступ до міжнародних експериментальних установок. Люк Паттей зі швейцарського Інституту Пауля Шеррера представив SwissFELplus – проєкт розвитку рентгенівського лазера на вільних електронах для ультрашвидких експериментів. Його колега Данило Бабич розповів про підготовку до запуску MAVKA – експериментальної лінії, яку створюють для українських дослідників у центрі SOLARIS у Кракові. Вона дасть змогу досліджувати хімічний склад і структуру матеріалів на ділянках завбільшки в кілька мікрометрів.

Воркшоп з лазерної обробки матеріалів поєднав дослідження з різними практичними завданнями. Міндаугас Гедвілас із Центру фізичних наук і технологій у Вільнюсі пояснив, як підвищити ефективність видалення матеріалу з поверхні металу ультракороткими імпульсами. Владислав Джаган із Фізичного факультету КНУ показав, як параметри лазерної обробки впливають на структуру графену, утвореного на поверхні полімерної плівки.

На воркшопі зі сталих матеріалів і технологій для оптоелектроніки та сенсорів обговорили гібридні перовскіти, тонкі плівки та напівпровідники на основі поширених у природі елементів. Ілля Гуральський із Хімічного факультету КНУ навів приклад того, як хімічний склад визначає колір світіння матеріалу. В одній із досліджених серій перовскітів зі збільшенням вмісту брому максимум світіння змістився з 445 до 504 нанометрів.

Основну конференцію з оптики й високотехнологічного матеріалознавства 6 листопада відкрила завідувачка кафедри оптики КНУ Катерина Яблочкова. Учасники представили дослідження з лазерної спектроскопії та магнітооптики, обговорили властивості функціональної кераміки, скла, композитів і наноструктур. Зокрема, Катерина Теребіленко з Хімічного факультету КНУ розповіла, як, змінюючи склад розплаву, можна вирощувати світні кристали безпосередньо в склі.

Конференцію завершили три постерні сесії. 35 робіт представили у форматі чотирихвилинних виступів. Поряд із дослідженнями напівпровідників, скла й композитів у програмі були роботи з біооптики – зокрема про визначення вмісту триптофану в плазмі крові пацієнтів із раком ротоглотки. Такий діапазон тем показав, як оптичні методи працюють у різних галузях – від аналізу структури матеріалів до дослідження біологічних зразків.

Упродовж п’яти днів українські науковці представляли свої дослідження міжнародній аудиторії й разом із закордонними колегами обговорювали, які експерименти стануть можливими завдяки новим лазерним і синхротронним установкам. Провівши 27-й SPO, Шевченків університет продовжив традицію, яку зберігає і в роки війни, – збирати в Україні міжнародну спільноту дослідників фотоніки й оптики.

За матеріалами Фізичного факультету

Центр комунікацій