Новини

Пам’ятний знак журналістам і дипломатам, які у 1932–1933 роках повідомляли світові правду про Голодомор-геноцид в Україні, відкрили у Києві на території ННІ журналістики та ННІ міжнародних відносин КНУ імені Тараса Шевченка.

Монумент – це кам’яна стела з викарбуваними іменами 22 журналістів і дипломатів із Великої Британії, США, Франції, Німеччини, Польщі, Австрії, Чехословаччини та Італії, які всупереч замовчуванню радянського режиму розповідали світові про масовий голод і злочини проти українського народу.

Серед викарбуваних на пам’ятному знаку імен – французька журналістка Сюзан Бартіон, австрійський дипломат Ніколау Бассехес, французький журналіст Робер де Боплан, чеський науковець і публіцист Ольгерт Іполіт Бочковський, німецький журналіст Карл Вальтер, американський журналіст Вайтінг Вільямс, британський журналіст Гарет Джонс, німецький дипломат Андор Генке, королівський консул Італії в Харкові Серджо Ґраденіґо, польський дипломат Ян Каршо-Сєдлевський, польський журналіст Пйотр Курніцький, український громадський діяч Дмитро Левицький, британський журналіст Малкольм Маггерідж, французький журналіст П’єр ван Пассен, поляки: громадська діячка Мілена Рудницька, публіцист Зиновій Пеленський, журналіст Станіслав Сосницький, американський журналіст Вільям Стоунмен, британський журналіст Стівен Свіфт, американський журналіст Вільям Генрі Чемберлін, німецький дипломат Отто Шиллер та польський журналіст Генрик Янковський – люди, які у 1932–1933 роках не побоялися говорити світові правду про Голодомор-геноцид в Україні.

Ініціаторами створення пам’ятного знаку стали вчені ради ННІ журналістики та ННІ міжнародних відносин КНУ імені Тараса Шевченка спільно з Міжнародною асоціацією дослідників Голодомору-геноциду та Національною асоціацією дослідників Голодомору-геноциду українців.

Участь у відкритті взяли представники університетської спільноти, дипломати, науковці, журналісти, студенти та автори проєкту. Серед промовців – виконувач обов’язків ректора КНУ імені Тараса Шевченка Валерій Копійка, директор ННІ журналістики Юрій Бондар, історик Володимир Сергійчук, голова Національної асоціації дослідників Голодомору-геноциду українців Олеся Стасюк, голова Національної спілки письменників України Михайло Сидоржевський, кінематографіст Леонід Мужук, заступник голови Конфедерації журналістських організацій України Віктор Набрусько, а також один з авторів пам’ятного знаку, скульптор Олесь Сидорук.

В.о. ректора Валерій Копійка наголосив, що відкриття пам’ятного знаку є частиною боротьби за історичну пам’ять України в умовах сучасної російської агресії. «Це частина нашої історії, яку країна-агресор хоче стерти з нашої пам’яті. Вони хочуть стерти пам’ять про українських політичних діячів, про Голодомор, про злочини проти українського народу. Вони переписують історію, крадуть нашу історію. Тому сьогодні ми віддаємо шану тим людям, які не були українцями, але не побоялися говорити світові правду. Вони не боялися дипломатичного дискомфорту, не боялися незручних речей, не боялися навіть бути вбитими росіянами за кордоном. Це були звичайні люди, небайдужі до чужого горя. І в цьому – особлива важливість сьогоднішньої події», – зазначив він.

Знаний дослідник голодоморів Володимир Сергійчук підкреслив, що саме іноземні журналісти та дипломати стали одними з перших, хто доніс світові масштаби трагедії Голодомору. «Ще більш мужніми треба було бути людям, які не пережили цих страхіть. Це дипломати, це журналісти-іноземці, які бачили це страхіття. Їм було страшно уявити, що роблять із цим народом. І вони взяли на себе сміливість, мужність сказати світові правду. Це ми бачимо у звітах кореспондентів іноземних газет і дипломатів. Світ знав правду вже у 1933 році – про це свідчать численні публікації в зарубіжній пресі. Імена цих людей ми повинні пам’ятати вічно», – сказав науковець.

Він також подякував колективам двох інститутів КНУ за реалізацію ініціативи: «Я дуже радий, що ініціатива Інституту журналістики та Інституту міжнародних відносин, ініціатива Юрія Бондаря і Валерія Копійки була доведена до завершення. Ця робота тривала не один місяць. Були залучені всі, хто міг допомогти. І тому я дуже вдячний колективам цих двох інститутів і їхнім вченим радам, що вони підтримали вшанування пам’яті тих іноземців, які не побоялися говорити світові правду».

Під час виступу голова Національної асоціації дослідників Голодомору-геноциду українців Олеся Стасюк наголосила, що пам’ятний знак є не лише нагадуванням про минуле, а й символом сучасної боротьби за правду та історичну пам’ять.

«Сьогодні ми відкриваємо не просто монумент. Ми відкриваємо монумент людській совісті, професійній честі та мужності. Ми вшановуємо тих, хто у 1932–1933 роках став голосом правди. У найстрашніші часи нашої історії вони перебороли свій страх і відмовилися заплющити очі на геноцид українців. Комуністичний режим ховав свій злочин за фальшивими репортажами, а ці люди розірвали завісу мовчання», – сказала вона.

Олеся Стасюк також наголосила, що боротьба за історичну пам’ять і правду про злочини тоталітарного режиму залишається частиною сучасної війни України: «Зараз вся наша увага прикута до фронту, але війна – це не тільки танки й артилерія. Насамперед це гуманітарна війна. Її поле бою – це наша свідомість, пам’ять, культура, українські цінності. Якщо країна програє гуманітарну війну, то після військового програшу вона ніколи не відновиться. Але якщо гуманітарна війна виграна – країна житиме».

Скульптор Олесь Сидорук зазначив, що пам’ятний знак присвячений людям, завдяки яким світ дізнався правду про Голодомор.

«Завдяки цим дослідникам у нашій історії збереглася пам’ять про ті трагічні події. “Вони не боялися говорити правду”. Ці слова актуальні й сьогодні, коли у світі панують лицемірство та брехня», – наголосив він.

Олесь Сидорук також подякував усім, хто долучився до реалізації проєкту: «Дякую за співпрацю ініціатору цього проєкту Юрію Володимировичу Бондарю, а також моїм творчим партнерам Борису Крилову і Віктору Юрківу».

Створенню пам’ятного знаку також сприяли меценати з TAS Group, яким учасники заходу висловили окрему подяку за підтримку проєкту та допомогу у його реалізації.

Фото: Кристина Карапетян та Укрінформ

Центр комунікацій