Новини

Українсько-німецький діалог: університети в авангарді освітнього та наукового партнерства	10.04.2025
Всього : Фотографія : Про поглиблення двосторонньої співпраці між Німеччиною та українськими університетами в галузях освіти, науки та культури йшлося під час зустрічі представників українських закладів вищої освіти з заступником генерального директора з питань культури та суспільства МЗС Німеччини Штефаном Ресселем. Захід відбувся 9 квітня. Перший проректор КНУ імені Тараса Шевченка Володимир Ільченко привітав німецьку делегацію у Головному корпусі Університету та представив учасників української сторони. Від Шевченкового університету взяли участь: Ганна Толстанова, проректорка з наукової роботи; Ігор Комаров, директор Інституту високих технологій, стипендіат Фонду Александера фон Гумбольдта, лавреат Премії Георга Форстера (2015); Роман Петюр, начальник відділу міжнародних зв’язків; Світлана Баннікова, корпорація «Науковий парк Київський університет імені Тараса Шевченка», Інформаційний центр Фонду Александера фон Гумбольдта. Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» представляв Сергій Стіренко, проректор з наукової роботи; Київську школу економіки – Костянтин Кириченко, проректор з міжнародного співробітництва. Штефан Рессель очолив делегацію у складі Юлії Лютер, представниці Відділу культурних та інформаційних зв’язків; Оксани Швайки, координаторка програм DAAD в Україні та співробітників Посольства Німеччини в Україні: Михайла Лещенка, радника з питань науки, Діани Яблонської та Софії Федорак з відділу культури, Олександра Ковальчука, перекладача. Обговорення було зосереджено на проблемах збереження та розвитку освіти й науки України та можливих шляхах співпраці через міжнародні культурні ініціативи, на ролі закладів освіти у повоєнній відбудові України. Пан Рессель подякував за можливість відвідати Університет, висловив підтримку освітянам та науковцям, які в надскладних умовах продовжують працювати, а також готовність поглиблювати співпрацю. «Українці роблять важливу справу не лише для себе, але й для усіх нас, тому ми готові допомагати й всіляко сприяти», – наголосив Штефан Рессель. Володимир Ільченко подякував гостям за візит та підтримку освіти й науки України у такий складний для нас час. «КНУ є партнером понад 30 німецьких університетів і навчальних закладів. Німеччина, безумовно, є важливим та дієвим партнером для нашого Університету», – відзначив перший проректор. – Наша співпраця з німецькими університетами включає: академічні обміни, двосторонні та багатосторонні проєкти в освіті та наукових дослідженнях. Німецькі університети також надають гуманітарну допомогу у вигляді оргтехніки». Проректор Ільченко сформулював основні виклики та шляхи їх подолання для Університету нині. Серед ключових завдань – підтримка й розвиток міжнародної співпраці в галузі освіти й науки. Проректор переконаний, що чим більше університет інтегрований у міжнародний освітній простір, тим більше можливостей отримують наші студенти, викладачі та дослідники. Також одним із важливих інструментів такої інтеграції є реалізація програм подвійних дипломів, зокрема з німецькими партнерами. Крім того, в КНУ зацікавлені в міжнародній акредитації англомовних програм, що може включати створення спільних освітніх курсів із німецькими університетами. У контексті євроінтеграційного курсу України актуальним є підготовка фахівців з публічного управління, які володітимуть знаннями з права ЄС, економіки, управління проєктами тощо. Тому, за словами Володимира Ільченка, Університет прагне залучити міжнародну підтримку для навчання таких фахівців і забезпечення їх практичним досвідом у європейському контексті. Також Університет прагне відновити діяльність Офісу Фонду імені Гумбольдта, який раніше функціонував у нашому закладі. «Наша головна місія сьогодні – зберегти університет як інституцію, де студенти, викладачі та науковці, що залишаються в Україні, мають усі можливості сучасного освітнього середовища, а ті, хто перебуває за кордоном, відчувають мотивацію та перспективу повернення», – підсумував Ільченко. Про важливість відновлення роботи в КНУ Офісу Фонду імені Олександра Гумбольдта говорив Ігор Комаров як той, хто свого часу отримував стипендію Фонду й для кого це стало потужним інструментом для продовження наукового шляху в Україні. «Така підтримка важлива, адже це сигнал, що твоя робота важлива, твоя країна потребує тебе, навіть у найскладніші часи, – зауважує професор. – Сьогодні ми переживаємо період глибоких трансформацій, сповнений викликів і змін. Українські університети як ніколи потребують досвідчених дослідників – тих, хто здобув знання й навички за кордоном і готовий вкладати їх у майбутнє науки вдома. Наш університет щодня бореться за те, щоб створити гідні умови для таких учених. Ми прагнемо, щоб кожен, хто повертається в Україну після стажування чи досліджень у партнерських закладах, мав можливість не просто продовжити свою наукову діяльність, а відчувати, що він тут справді потрібен». Проректорка КНУ з наукової роботи Ганна Толстанова зосередилася на проблематиці збереження та розвитку наукового потенціалу України в умовах війни, зокрема через активну українсько-німецьку співпрацю в освітній і дослідницькій сферах. Проректорка зауважила, що німецькі партнери відіграють провідну роль у спільних проєктах та публікаціях, тому підтримка академічної співпраці з Німеччиною є для КНУ пріоритетом. Ганна Толстанова також повідомила про роботу над створення інформаційного центру DAAD у Науковій бібліотеці КНУ. Університет усвідомлює свою відповідальність перед майбутнім людства, тому активно бере участь у наукових дослідженнях – зокрема за підтримки уряду Німеччини. Так за словами Толстанової, Університет зацікавлений у спільних дослідницьких проєктах у сферах, де Україна має унікальний досвід, зокрема: психологія та ментальне здоров’я, управління кризовими ситуаціями, екологічні наслідки війни, соціальна та інституційна стійкість, воєнна готовність (цифрове адміністрування, кібербезпека, військові технології, децентралізовані енергетичні та системи життєзабезпечення). Ці ініціативи можуть реалізовуватись у рамках поточного конкурсу BMBF на підтримку німецько-українських досліджень для сталого відновлення, а також шляхом створення Міжнародних аспірантських шкіл, що сприятиме розвитку молодих науковців та довготривалим партнерствам. Також для КНУ інтерес становить німецький досвід реформування наукового сектору, зокрема у напрямі тісної співпраці з приватним сектором і розвитку інноваційного підприємництва на базі університетів. Начальник відділу міжнародних зв’язків Роман Петюр акцентував на ще двох перспективних можливостях співпраці. Йдеться про розвиток україністики та українських студій в університетах Німеччини, що могло б фахово задовольнити інтерес до української історії, мови та культури для кращого розуміння української компоненту європейського культурного ландшафту. Інший напрям – це співпраця в межах Альянсів європейських університетів, зокрема йдеться про EUniWell, асоційованим членом якого є КНУ та німецькі університети Кельна й Констанца. Попри ряд перешкод, пов’язаних з неповним членством України в програмі Еразмус +, наш університет готовий до інтенсифікації співпраці за цим напрямом. Інтереси своїх ЗВО та можливості співпраці запропонували представники Київської політехніки й Київської школи економіки. Сторони обмінялися важливим розумінням сучасного стану співробітництва та визначили перспективні напрями його інтенсифікації. Наприкінці зустрічі Володимир Ільченко вручив Штефану Ресселю пам’ятні подарунки. Центр комунікацій

Українсько-німецький діалог: університети в авангарді освітнього та наукового партнерства

10.04.2025

Всього : Фотографія :

Про поглиблення двосторонньої співпраці між Німеччиною та українськими університетами в галузях освіти, науки та культури йшлося під час зустрічі представників українських закладів вищої освіти з заступником генерального директора з питань культури та суспільства МЗС Німеччини Штефаном Ресселем. Захід відбувся 9 квітня.

Перший проректор КНУ імені Тараса Шевченка Володимир Ільченко привітав німецьку делегацію у Головному корпусі Університету та представив учасників української сторони. Від Шевченкового університету взяли участь: Ганна Толстанова, проректорка з наукової роботи; Ігор Комаров, директор Інституту високих технологій, стипендіат Фонду Александера фон Гумбольдта, лавреат Премії Георга Форстера (2015); Роман Петюр, начальник відділу міжнародних зв’язків; Світлана Баннікова, корпорація «Науковий парк Київський університет імені Тараса Шевченка», Інформаційний центр Фонду Александера фон Гумбольдта.

Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» представляв Сергій Стіренко, проректор з наукової роботи; Київську школу економіки – Костянтин Кириченко, проректор з міжнародного співробітництва.

Штефан Рессель очолив делегацію у складі Юлії Лютер, представниці Відділу культурних та інформаційних зв’язків; Оксани Швайки, координаторка програм DAAD в Україні та співробітників Посольства Німеччини в Україні: Михайла Лещенка, радника з питань науки, Діани Яблонської та Софії Федорак з відділу культури, Олександра Ковальчука, перекладача.

Обговорення було зосереджено на проблемах збереження та розвитку освіти й науки України та можливих шляхах співпраці через міжнародні культурні ініціативи, на ролі закладів освіти у повоєнній відбудові України.

Пан Рессель подякував за можливість відвідати Університет, висловив підтримку освітянам та науковцям, які в надскладних умовах продовжують працювати, а також готовність поглиблювати співпрацю. «Українці роблять важливу справу не лише для себе, але й для усіх нас, тому ми готові допомагати й всіляко сприяти», – наголосив Штефан Рессель.

Володимир Ільченко подякував гостям за візит та підтримку освіти й науки України у такий складний для нас час. «КНУ є партнером понад 30 німецьких університетів і навчальних закладів. Німеччина, безумовно, є важливим та дієвим партнером для нашого Університету», – відзначив перший проректор. – Наша співпраця з німецькими університетами включає: академічні обміни, двосторонні та багатосторонні проєкти в освіті та наукових дослідженнях. Німецькі університети також надають гуманітарну допомогу у вигляді оргтехніки».

Проректор Ільченко сформулював основні виклики та шляхи їх подолання для Університету нині. Серед ключових завдань – підтримка й розвиток міжнародної співпраці в галузі освіти й науки. Проректор переконаний, що чим більше університет інтегрований у міжнародний освітній простір, тим більше можливостей отримують наші студенти, викладачі та дослідники. Також одним із важливих інструментів такої інтеграції є реалізація програм подвійних дипломів, зокрема з німецькими партнерами. Крім того, в КНУ зацікавлені в міжнародній акредитації англомовних програм, що може включати створення спільних освітніх курсів із німецькими університетами.

У контексті євроінтеграційного курсу України актуальним є підготовка фахівців з публічного управління, які володітимуть знаннями з права ЄС, економіки, управління проєктами тощо. Тому, за словами Володимира Ільченка, Університет прагне залучити міжнародну підтримку для навчання таких фахівців і забезпечення їх практичним досвідом у європейському контексті.

Також Університет прагне відновити діяльність Офісу Фонду імені Гумбольдта, який раніше функціонував у нашому закладі.

«Наша головна місія сьогодні – зберегти університет як інституцію, де студенти, викладачі та науковці, що залишаються в Україні, мають усі можливості сучасного освітнього середовища, а ті, хто перебуває за кордоном, відчувають мотивацію та перспективу повернення», – підсумував Ільченко.

Про важливість відновлення роботи в КНУ Офісу Фонду імені Олександра Гумбольдта говорив Ігор Комаров як той, хто свого часу отримував стипендію Фонду й для кого це стало потужним інструментом для продовження наукового шляху в Україні. «Така підтримка важлива, адже це сигнал, що твоя робота важлива, твоя країна потребує тебе, навіть у найскладніші часи, – зауважує професор. – Сьогодні ми переживаємо період глибоких трансформацій, сповнений викликів і змін. Українські університети як ніколи потребують досвідчених дослідників – тих, хто здобув знання й навички за кордоном і готовий вкладати їх у майбутнє науки вдома. Наш університет щодня бореться за те, щоб створити гідні умови для таких учених. Ми прагнемо, щоб кожен, хто повертається в Україну після стажування чи досліджень у партнерських закладах, мав можливість не просто продовжити свою наукову діяльність, а відчувати, що він тут справді потрібен».

Проректорка КНУ з наукової роботи Ганна Толстанова зосередилася на проблематиці збереження та розвитку наукового потенціалу України в умовах війни, зокрема через активну українсько-німецьку співпрацю в освітній і дослідницькій сферах. Проректорка зауважила, що німецькі партнери відіграють провідну роль у спільних проєктах та публікаціях, тому підтримка академічної співпраці з Німеччиною є для КНУ пріоритетом.

Ганна Толстанова також повідомила про роботу над створення інформаційного центру DAAD у Науковій бібліотеці КНУ.

Університет усвідомлює свою відповідальність перед майбутнім людства, тому активно бере участь у наукових дослідженнях – зокрема за підтримки уряду Німеччини. Так за словами Толстанової, Університет зацікавлений у спільних дослідницьких проєктах у сферах, де Україна має унікальний досвід, зокрема:

психологія та ментальне здоров’я,
управління кризовими ситуаціями,
екологічні наслідки війни,
соціальна та інституційна стійкість,
воєнна готовність (цифрове адміністрування, кібербезпека, військові технології, децентралізовані енергетичні та системи життєзабезпечення).

Ці ініціативи можуть реалізовуватись у рамках поточного конкурсу BMBF на підтримку німецько-українських досліджень для сталого відновлення, а також шляхом створення Міжнародних аспірантських шкіл, що сприятиме розвитку молодих науковців та довготривалим партнерствам.

Також для КНУ інтерес становить німецький досвід реформування наукового сектору, зокрема у напрямі тісної співпраці з приватним сектором і розвитку інноваційного підприємництва на базі університетів.

Начальник відділу міжнародних зв’язків Роман Петюр акцентував на ще двох перспективних можливостях співпраці. Йдеться про розвиток україністики та українських студій в університетах Німеччини, що могло б фахово задовольнити інтерес до української історії, мови та культури для кращого розуміння української компоненту європейського культурного ландшафту. Інший напрям – це співпраця в межах Альянсів європейських університетів, зокрема йдеться про EUniWell, асоційованим членом якого є КНУ та німецькі університети Кельна й Констанца. Попри ряд перешкод, пов’язаних з неповним членством України в програмі Еразмус +, наш університет готовий до інтенсифікації співпраці за цим напрямом.

Інтереси своїх ЗВО та можливості співпраці запропонували представники Київської політехніки й Київської школи економіки.

Сторони обмінялися важливим розумінням сучасного стану співробітництва та визначили перспективні напрями його інтенсифікації. Наприкінці зустрічі Володимир Ільченко вручив Штефану Ресселю пам’ятні подарунки.

Центр комунікацій