Новини

Розвиток українських студій в Європі – запорука мирного майбутнього	27.05.2025
Всього : Фотографія : Огляд українських студій в Європі та за її межами став основною метою конференції «Планування майбутнього українських студій у Європі», що відбулася 26-27 травня у Варшаві. Організований захід є частиною проєкту «Форум Україна-ЄС», що співфінансується програмою Erasmus+ (KA220). Це проєкт альянсів європейських університетів 4EU+ та EUniWell, у якому беруть участь чотири університети з різних країн: Варшавський університет (Польща), Національний Інститут Східних Мов і Цивілізацій Іналько (Франція), Київський національний університет імені Тараса Шевченка (Україна) та Карлів університет (Чехія). КНУ імені Тараса Шевченка на конференції у Варшаві представляли: Ксенія Смирнова, проректорка з міжнародного співробітництва, Сергій Фокін, керівник Офісу по роботі з іноземними студентами Підготовчого відділення для іноземних громадян, Олександр Фокін, менеджер проєкту від КНУ імені Тараса Шевченка, Сергій Скрильник, завідувач кафедри теорії та практики перекладу англійської мови Навчально-наукового інституту філології, Світлана Дерба, завідувачка кафедри української філології для іноземних громадян Навчально-наукового інституту філології, Олександра Касьянова, асистентка кафедри української філології для іноземних громадян. У перший день конференції відбулося урочисте відкриття та дві панельні дискусії, на якому виступили освітяни та дипломати з Польщі, Франції, України та Чехії. Заступник міністра науки і вищої освіти Польщі Анджей Шептицький від імені польського уряду привітав учасників конференції. «Сьогодні вкрай важливо чітко розмежувати українські студії від російських так, як, наприклад, існують італійські окремо від французьких тощо. Досить російських наративів. Українські студії – це частина європейських студій. Тому зараз активно розвиваються спільні проєкти з наданням стипендій, відкриттям програм та досліджень українських студій у контексті європейських. І наша країна докладає максимум зусиль до цього», – додав пан Шептицький. На важливості згуртованості в час війни наголосив Надзвичайний і Повноважний Посол Франції в Україні Етьєн де Понсен: «Конференція – це частина боротьби проти російської агресії. Тому необхідно згуртуватися для підтримки України, яка є частиною Європи». Суголосним до попередніх промовців був радник-посланник Посольства України в Польщі Роман Шепеляк: «Українські студії – це інструмент протистояння варварським захопленням і запорука європейського майбутнього. Тому віднайдення спільних рішень сьогодні – спільне майбутнє завтра». Проректорка КНУ Ксенія Смирнова наголосила, що «українські студії об'єднали багато закладів освіти з різних країн. Питання, які сьогодні порушуємо, – який наш ворог, яка має бути методологія навчання українських студій, який має бути аналіз України в контексті Європи. Ціна цих питань – мирне майбутнє». Вітання на відкритті наукового заходу виголосила також Ева Лехечкова, декан філософського факультету Карлового університет (Чехія), зазначивши: «Віднайдення спільних шляхів розвитку українських студій – це перемога. Тож працюймо». З натхненною промовою звернулася до присутніх Іл-Іл Ятзів-Маліберт, віцепрезидентка з європейських справ Університету Іналько: «У нашому університеті є українські студії, які єдині у Франції. І ми пишаємося цим проєктом, бо він об'єднав потужні установи для популяризації України, її мови, культури, історії, а також для поширення цього знання у світі». Представники Шевченкового університету подарували пані Іл-Іл українські книжки, серед яких було унікальне університетське видання «Заповіт» Тараса Шевченка різними мовами світу, а також запросили шановну віцепрезидентку вивчати українську мову в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка. Після відкриття конференції розпочалися панельні дискусії – «Картографування українських студій у порівняльному аспекті: Польщі, Чехії, Франції та Україні» та «Мапування українських досліджень: європейські та глобальні перспективи». У межах панельних засідань представники академічних спільнот ділилися досвідом просування україністики у своїх країнах, порівнюючи методологічні, академічні та інституційні підходи. Науковці обговорили сучасні тенденції, ключові напрямки викладання та дослідження українських студій. Серед доповідачів першого дня була академічна координаторка Мережі компетенцій «Міждисциплінарні українознавчі студії» Європейського університету Віадріна (Німеччина) докторка Сюзанна Воршех, яка нещодавно відвідала Київський національний університет імені Тараса Шевченка. Пані Воршех на конференції поділилася досвідом Німеччини щодо деколонізації україністики. Про освітню дипломатію Шевченкового університету як способу поширення українських студій розповідала в межах дискусійних панелей першого дня конференції Ксенія Смирнова. Пані Смирнова презентувала проєкти КНУ – розповсюдження українських книжок в останніх центрах у різних країнах, декламування поезій Шевченка різними мовами, програми з вивчення методики викладання української мови як іноземної, яка має стійкий попит. Також Ксенія Володимирівна докладно зупинилася на механізмах створення мапи українських студій, наголосивши, що «українські студії включають не лише гуманітарну сферу, а й точні науки, обмін досвідом досліджень яких маємо здійснювати посередництвом української мови». Від КНУ імені Тараса Шевченка у дискусійному засіданні взяв участь Сергій Скрильник. У доповіді про утвердження ідентичності україністики через перекладацькі студії пан Скрильник зауважив: «Переклад з української та на українську має певні виклики, які виникають через культурні коди, розуміння та знання історичних контекстів. Саме тому розбудова українських студій є важливою сьогодні, зокрема через перекладацькі студії». Науковці, разом із представниками державних установ та приватного сектору, у перший день конференції проаналізували важливість розвитку україністики для задоволення сучасних потреб фахівців, які займаються питаннями України. Особливо актуальність цих потреб зросла після початку повномасштабного вторгнення та в контексті потенційного вступу України до Європейського Союзу. Українські студії охоплюють широкий спектр тем, що мають вплив на різні сфери, зокрема дипломатію, гуманітарну політику, бізнес, культуру та європейські інституції. Обговорення стратегій розвитку в зазначених сферах засвідчило, що інтеграція України в європейський союз є стратегічно важливим завданням сьогодні й лише в єднанні цей шлях входження буде результативним та єдино правильним для розвінчання міфів, породжених росією, а також для встановлення миру в Україні. 27 травня 2025 року пройшов другий день конференції. Його відкрив колишній посол ЄС в Україні Хьюг Мінгареллі. Пан Мінгареллі розкрив питання важливості українських студій вступу України в ЄС: Це «сприяння кращому розумінню України в Європі та підтримка інтеграційних процесів, підготовка фахівців з євроінтеграції зі знанням європейського права, економіки, публічного управління та інших сфер, поширення української культури для поінформованості про вибір України бути в ЄС. У цьому напрямку маємо об'єднатися й спільно працювати на результат. Деякі кроки вже зроблено, як от ця конференція. Продовжуймо». Другого дня конференції відбулися дві панельні дискусії на теми – «Навчання експертів з питань України: адаптація українознавства до потреб професійного ринку» та «Розвиток українознавства як академічної галузі: інституційні та дисциплінарні перспективи». Учасники першої дискусійної панелі обговорили співпрацю з фахівцями різних галузей, визнавши, що програми українських студій мають більше орієнтуватися на практичні навички та враховувати потреби сучасного ринку праці. Крім того, доповідачі зупинилися на питанні міжкультурного працівника воєнного часу, що є невід'ємною складовою нинішнього українського суспільства. У межах другого засідання освітяни під модераторством Сергія Скрильника ділилися напрацюваннями українських студій у закладах освіти та академічних колах. Ірина Дмитришин, президентка Українського інституту в Парижі, завідувачка секції україністики в Національному інституті східних мов і цивілізацій (INALCO) розповідала про роль Українського інституту у розвитку українських студій, зауваживши: «Український інститут поширює знання про Україну в закордонних суспільствах, залучає широке коло громадян інших країн до дискусії і діалогу, забезпечує видимість країни в інформаційному полі, пропонує українські наративи про Україну. Все це ми інтегруємо в мапу українських студій, над якою ми всі спільно працюємо». Катажина Якубовська-Кравчик, директорка Інституту українських студій Варшавського університету виступила з доповіддю про українські студії крізь призму кроскультурних і постімперських реконструкцій, зокрема зосередилася на моделях та викликах у навчальному процесі та шляхах їхнього вирішення. Від імені КНУ завідувачка кафедри української філології для іноземних громадян ННІФ Світлана Дерба вручила пані Катажині українські книжки, подякувавши за розбудову україністики у Варшавському університеті й за співпрацю на спільне благо. Галина Драненко, професорка Університету Сорбонни (Париж, Франція) розповіла про українські студії у своєму освітньому закладі: «До 2024 року українські студії були у складі слов'янських. Україністика в Сорбонському університеті відкрилася як самостійна програма лише у 2024 році. Але на сьогодні вже маємо певні напрацювання й результати, зокрема низку курсів з української мови, літератури, кінематографу, країнознавства. Приємно, що французькі студенти відтепер усвідомлюють, що Україна – це окрема країна, зі своєю мовою, що це – мультикультурна нація, де дружно співіснують представники різних регіонів України від сходу до заходу, від півночі до півдня й поряд із ними кримські татари, не утискаючи один одного». Другий день конференції у Варшаві завершився виступами представників альянсів європейських університетів 4EU+ та EUniWell. «Українські студії охоплюють різні напрямки від історії й економіки до мови та культури. Але найважливішим завданням сьогодні – об'єднатися заради розвитку цих студій, щоб вони зазвучали у світі потужно», – сказав Якуб Заячковськи, завідувач кафедри регіональних та глобальних студій Варшавського університету, який був одним із модераторів організованого заходу. За інформацією Олександри Касьянової, Відділ зв'язків з громадськістю ННІ філології Центр комунікацій

Розвиток українських студій в Європі – запорука мирного майбутнього

27.05.2025

Всього : Фотографія :

Огляд українських студій в Європі та за її межами став основною метою конференції «Планування майбутнього українських студій у Європі», що відбулася 26-27 травня у Варшаві.

Організований захід є частиною проєкту «Форум Україна-ЄС», що співфінансується програмою Erasmus+ (KA220). Це проєкт альянсів європейських університетів 4EU+ та EUniWell, у якому беруть участь чотири університети з різних країн: Варшавський університет (Польща), Національний Інститут Східних Мов і Цивілізацій Іналько (Франція), Київський національний університет імені Тараса Шевченка (Україна) та Карлів університет (Чехія).

КНУ імені Тараса Шевченка на конференції у Варшаві представляли:

Ксенія Смирнова, проректорка з міжнародного співробітництва,
Сергій Фокін, керівник Офісу по роботі з іноземними студентами Підготовчого відділення для іноземних громадян,
Олександр Фокін, менеджер проєкту від КНУ імені Тараса Шевченка,
Сергій Скрильник, завідувач кафедри теорії та практики перекладу англійської мови Навчально-наукового інституту філології,
Світлана Дерба, завідувачка кафедри української філології для іноземних громадян Навчально-наукового інституту філології,
Олександра Касьянова, асистентка кафедри української філології для іноземних громадян.

У перший день конференції відбулося урочисте відкриття та дві панельні дискусії, на якому виступили освітяни та дипломати з Польщі, Франції, України та Чехії.

Заступник міністра науки і вищої освіти Польщі Анджей Шептицький від імені польського уряду привітав учасників конференції. «Сьогодні вкрай важливо чітко розмежувати українські студії від російських так, як, наприклад, існують італійські окремо від французьких тощо. Досить російських наративів. Українські студії – це частина європейських студій. Тому зараз активно розвиваються спільні проєкти з наданням стипендій, відкриттям програм та досліджень українських студій у контексті європейських. І наша країна докладає максимум зусиль до цього», – додав пан Шептицький.

На важливості згуртованості в час війни наголосив Надзвичайний і Повноважний Посол Франції в Україні Етьєн де Понсен: «Конференція – це частина боротьби проти російської агресії. Тому необхідно згуртуватися для підтримки України, яка є частиною Європи».

Суголосним до попередніх промовців був радник-посланник Посольства України в Польщі Роман Шепеляк: «Українські студії – це інструмент протистояння варварським захопленням і запорука європейського майбутнього. Тому віднайдення спільних рішень сьогодні – спільне майбутнє завтра».

Проректорка КНУ Ксенія Смирнова наголосила, що «українські студії об'єднали багато закладів освіти з різних країн. Питання, які сьогодні порушуємо, – який наш ворог, яка має бути методологія навчання українських студій, який має бути аналіз України в контексті Європи. Ціна цих питань – мирне майбутнє».

Вітання на відкритті наукового заходу виголосила також Ева Лехечкова, декан філософського факультету Карлового університет (Чехія), зазначивши: «Віднайдення спільних шляхів розвитку українських студій – це перемога. Тож працюймо».

З натхненною промовою звернулася до присутніх Іл-Іл Ятзів-Маліберт, віцепрезидентка з європейських справ Університету Іналько: «У нашому університеті є українські студії, які єдині у Франції. І ми пишаємося цим проєктом, бо він об'єднав потужні установи для популяризації України, її мови, культури, історії, а також для поширення цього знання у світі». Представники Шевченкового університету подарували пані Іл-Іл українські книжки, серед яких було унікальне університетське видання «Заповіт» Тараса Шевченка різними мовами світу, а також запросили шановну віцепрезидентку вивчати українську мову в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка.

Після відкриття конференції розпочалися панельні дискусії – «Картографування українських студій у порівняльному аспекті: Польщі, Чехії, Франції та Україні» та «Мапування українських досліджень: європейські та глобальні перспективи». У межах панельних засідань представники академічних спільнот ділилися досвідом просування україністики у своїх країнах, порівнюючи методологічні, академічні та інституційні підходи. Науковці обговорили сучасні тенденції, ключові напрямки викладання та дослідження українських студій.

Серед доповідачів першого дня була академічна координаторка Мережі компетенцій «Міждисциплінарні українознавчі студії» Європейського університету Віадріна (Німеччина) докторка Сюзанна Воршех, яка нещодавно відвідала Київський національний університет імені Тараса Шевченка. Пані Воршех на конференції поділилася досвідом Німеччини щодо деколонізації україністики.

Про освітню дипломатію Шевченкового університету як способу поширення українських студій розповідала в межах дискусійних панелей першого дня конференції Ксенія Смирнова. Пані Смирнова презентувала проєкти КНУ – розповсюдження українських книжок в останніх центрах у різних країнах, декламування поезій Шевченка різними мовами, програми з вивчення методики викладання української мови як іноземної, яка має стійкий попит. Також Ксенія Володимирівна докладно зупинилася на механізмах створення мапи українських студій, наголосивши, що «українські студії включають не лише гуманітарну сферу, а й точні науки, обмін досвідом досліджень яких маємо здійснювати посередництвом української мови».

Від КНУ імені Тараса Шевченка у дискусійному засіданні взяв участь Сергій Скрильник. У доповіді про утвердження ідентичності україністики через перекладацькі студії пан Скрильник зауважив: «Переклад з української та на українську має певні виклики, які виникають через культурні коди, розуміння та знання історичних контекстів. Саме тому розбудова українських студій є важливою сьогодні, зокрема через перекладацькі студії».

Науковці, разом із представниками державних установ та приватного сектору, у перший день конференції проаналізували важливість розвитку україністики для задоволення сучасних потреб фахівців, які займаються питаннями України. Особливо актуальність цих потреб зросла після початку повномасштабного вторгнення та в контексті потенційного вступу України до Європейського Союзу. Українські студії охоплюють широкий спектр тем, що мають вплив на різні сфери, зокрема дипломатію, гуманітарну політику, бізнес, культуру та європейські інституції. Обговорення стратегій розвитку в зазначених сферах засвідчило, що інтеграція України в європейський союз є стратегічно важливим завданням сьогодні й лише в єднанні цей шлях входження буде результативним та єдино правильним для розвінчання міфів, породжених росією, а також для встановлення миру в Україні.

27 травня 2025 року пройшов другий день конференції. Його відкрив колишній посол ЄС в Україні Хьюг Мінгареллі. Пан Мінгареллі розкрив питання важливості українських студій вступу України в ЄС: Це «сприяння кращому розумінню України в Європі та підтримка інтеграційних процесів, підготовка фахівців з євроінтеграції зі знанням європейського права, економіки, публічного управління та інших сфер, поширення української культури для поінформованості про вибір України бути в ЄС. У цьому напрямку маємо об'єднатися й спільно працювати на результат. Деякі кроки вже зроблено, як от ця конференція. Продовжуймо».

Другого дня конференції відбулися дві панельні дискусії на теми – «Навчання експертів з питань України: адаптація українознавства до потреб професійного ринку» та «Розвиток українознавства як академічної галузі: інституційні та дисциплінарні перспективи».

Учасники першої дискусійної панелі обговорили співпрацю з фахівцями різних галузей, визнавши, що програми українських студій мають більше орієнтуватися на практичні навички та враховувати потреби сучасного ринку праці. Крім того, доповідачі зупинилися на питанні міжкультурного працівника воєнного часу, що є невід'ємною складовою нинішнього українського суспільства.

У межах другого засідання освітяни під модераторством Сергія Скрильника ділилися напрацюваннями українських студій у закладах освіти та академічних колах.

Ірина Дмитришин, президентка Українського інституту в Парижі, завідувачка секції україністики в Національному інституті східних мов і цивілізацій (INALCO) розповідала про роль Українського інституту у розвитку українських студій, зауваживши: «Український інститут поширює знання про Україну в закордонних суспільствах, залучає широке коло громадян інших країн до дискусії і діалогу, забезпечує видимість країни в інформаційному полі, пропонує українські наративи про Україну. Все це ми інтегруємо в мапу українських студій, над якою ми всі спільно працюємо».
Катажина Якубовська-Кравчик, директорка Інституту українських студій Варшавського університету виступила з доповіддю про українські студії крізь призму кроскультурних і постімперських реконструкцій, зокрема зосередилася на моделях та викликах у навчальному процесі та шляхах їхнього вирішення. Від імені КНУ завідувачка кафедри української філології для іноземних громадян ННІФ Світлана Дерба вручила пані Катажині українські книжки, подякувавши за розбудову україністики у Варшавському університеті й за співпрацю на спільне благо.
Галина Драненко, професорка Університету Сорбонни (Париж, Франція) розповіла про українські студії у своєму освітньому закладі: «До 2024 року українські студії були у складі слов'янських. Україністика в Сорбонському університеті відкрилася як самостійна програма лише у 2024 році. Але на сьогодні вже маємо певні напрацювання й результати, зокрема низку курсів з української мови, літератури, кінематографу, країнознавства. Приємно, що французькі студенти відтепер усвідомлюють, що Україна – це окрема країна, зі своєю мовою, що це – мультикультурна нація, де дружно співіснують представники різних регіонів України від сходу до заходу, від півночі до півдня й поряд із ними кримські татари, не утискаючи один одного».

Другий день конференції у Варшаві завершився виступами представників альянсів європейських університетів 4EU+ та EUniWell. «Українські студії охоплюють різні напрямки від історії й економіки до мови та культури. Але найважливішим завданням сьогодні – об'єднатися заради розвитку цих студій, щоб вони зазвучали у світі потужно», – сказав Якуб Заячковськи, завідувач кафедри регіональних та глобальних студій Варшавського університету, який був одним із модераторів організованого заходу.

За інформацією Олександри Касьянової, Відділ зв'язків з громадськістю ННІ філології

Центр комунікацій