Новини

Нові матеріали для оптоелектроніки й напівпровідникових технологій, інтелектуальний аналіз даних детектора CMS у ЦЕРН, захист українських полів від вірусних патогенів і прогнозування геонебезпек у Карпатах та Альпах – сім PhD-дослідницьких проєктів Київського національного університету імені Тараса Шевченка рекомендовано до фінансування в межах експерименту з проєктної аспірантури.

Сукупний обсяг фінансування цих проєктів КНУ у 2026 році становитиме майже 3 млн грн. Відповідний перелік затверджено наказом Міністерства освіти і науки України № 1023 від 1 липня 2026 року.

Проєктна аспірантура – це нова модель підготовки докторів філософії, за якої молодий дослідник не лише працює над дисертацією, а й долучається до виконання конкретного наукового проєкту в складі дослідницької команди. Такий формат передбачає чітко визначені завдання, план роботи, ресурси та результат, важливий для розвитку науки, технологій, економіки й безпеки держави.

Загалом на конкурс було подано 137 PhD-дослідницьких проєктів, із яких підтримку рекомендовано надати 79. Серед них – сім проєктів КНУ, що представляють Хімічний і Фізичний факультети, Навчально-науковий центр «Інститут біології та медицини», а ННІ «Інститут геології»

Найбільше підтриманих у КНУ проєктів – чотири – реалізовуватимуть представники Хімічного факультету. Їхні дослідження охоплюють створення нових молекулярних систем, сучасних полімерів, функціональних напівпровідникових матеріалів і фотокаталізаторів.

Зокрема, команда під керівництвом Павла Михайлюка працюватиме над проєктом «Сульфоновмісні біциклоалкани: дизайн, синтез та дослідження нового покоління водорозчинних міметиків бензолу». Учасник проєкту – Володимир Кохальський.

Проєкт «Молекулярний дизайн фоточутливих перероблюваних епоксидних полімерів з азо-/азометиновими фрагментами для оптоелектроніки» реалізовуватимуть під керівництвом Валерії Овдієнко. До команди долучиться Анна Мироненко.

Над дослідженням «Органічно-неорганічні перовськіти як основа нових функціональних напівпровідникових матеріалів» працюватимуть керівник проєкту Ілля Гуральський та учасник проєкту Дмитро Галелюк.

Ще один підтриманий хімічний проєкт – «Фотокаталізатори другого покоління на основі металокомплексів». Його очолює Ростислав Лампека, а учасником є Ельвір Багіров.

Представник Фізичного факультету Володимир Аушев керуватиме проєктом, що поєднує фундаментальну фізику, великі дані та прикладні потреби держави. Йдеться про розроблення інтелектуальних методів аналізу даних швидких тригерних систем для детектора CMS у ЦЕРН із перспективою їх адаптації до систем моніторингу об’єктів критичної інфраструктури. У межах проєкту працюватиме Данило Кулаков.

Ще один проєкт, рекомендований до фінансування, виконають представники Навчально-наукового центру «Інститут біології та медицини». Команда під керівництвом Галини Снігур досліджуватиме вірусні патогени кукурудзи та прогнозуватиме ризики їх поширення. Учасницею проєкту стане Тетяна Власова. Результати дослідження можуть мати важливе значення для біобезпеки та стійкості аграрного сектору України.

Окремий підтриманий проєкт у галузі наук про Землю присвячено прогнозуванню геонебезпек Українських Карпат та Австрійських Альп. Представники ННІ «Інститут геології» Катерина Гадяцька та Едуард Петрушенко працюватимуть над дослідженням «Прогнозування геонебезпек Українських Карпат та Австрійських Альп для сталого управління ґрунтами і водними ресурсами на основі методів InSAR та машинного навчання». Поєднання супутникових спостережень і методів машинного навчання має допомогти точніше оцінювати природні ризики та підтримувати виважене управління ґрунтовими й водними ресурсами гірських регіонів.

Сім підтриманих проєктів демонструють широту наукових напрямів КНУ: від хімії нових матеріалів і фізики високих енергій до біологічних досліджень, важливих для продовольчої безпеки, та сучасних геоінформаційних підходів до вивчення природних небезпек.

Для молодих учених це можливість уже на початку наукової кар’єри працювати в сильних командах, долучатися до актуальних досліджень і створювати результати, потрібні українській науці та суспільству.

 

За інформацією Міністерства освіти та науки України

Центр комунікацій