Новини

Яким має бути університет, щоб відповідати не вчорашнім уявленням про освіту, а потребам країни сьогодні й через десять років? Як побудувати реальне партнерство з бізнесом і перетворити науковий потенціал на конкретні рішення?

Про це говорили на Forbes University 2026 – форумі, що об’єднав керівників українських університетів, представників бізнесу, експертів та закордонних спікерів.

КНУ на форумі представляли в. о. ректора Валерій Копійка та проректор Андрій Гожик. А  також керівники структурних підрозділів – декан Механіко-математичного факультету Оксана Безущак; директор ННІ журналістики Юрій Бондар; директорка ННІ права Оксана Васильченко; декан Географічного факультету Сергій Запотоцький; декан Факультету комп’ютерних наук та кібернетики Олена Кашпур; декан Факультету радіофізики, електроніки та комп’ютерних систем Андрій Нетреба; в. о. декана історичного факультету Тарас Пшеничний; декан Факультету інформаційних технологій Віталій Снитюк, заступниця декана економічного факультету з наукової роботи та міжнародного співробітництва Людмила Анісімова; заступниця декана економічного факультету з навчально-методичної роботи Олена Любкіна; заступниця директорки ННІ права з науково-педагогічної роботи Наталія Мельничук; завідувач кафедри теорії ймовірностей, статистики і актуарної математики Ростислав Ямненко.

«Для мене принципово важливо, що в розмові про майбутнє університетів бере участь команда КНУ. Трансформація такого великого Університету не може бути справою однієї людини – це наша спільна робота і спільна відповідальність», – наголосив Валерій Копійка.

Однією з центральних подій форуму стала дискусія «Наші університети: освіта – бізнес – освіта», яку модерував редактор-засновник Forbes Ukraine Володимир Федорін. У центрі розмови – місце університетів у сучасній державі, нова модель взаємодії освіти й бізнесу, фінансова автономія та здатність університетів змінюватися разом зі світом.

Ключову тезу позиції КНУ в дискусії в. о. ректора сформулював так: «Університет має бути корисним державі сьогодні і завтра, а не вчора».

І йдеться тут не лише про підготовку фахівців для ринку праці. Університет формує людей, їхній світогляд, професійні та суспільні орієнтири, створює нові знання і зберігає наукові школи.

«Якщо фінансова й банківська система – це кровоносна система держави, то університети – її інтелектуальний і ціннісний хребет. Фінансова система забезпечує рух ресурсів, але саме університети формують людей, які визначають, як і на що ці ресурси використовувати», – зазначив Валерій Копійка.

Без сильної університетської системи важко говорити і про сильну економіку, і про технологічний розвиток, і про здатність держави відповідати на майбутні виклики.

Одна з найгостріших тем розмови – взаємодія університетів, бізнесу і держави.

Університети традиційно говорять про надмірну зарегульованість. Бізнес – про недостатньо практичні освітні програми. Держава відповідає новими правилами та інструкціями. У підсумку кожен має аргументи, чому зміни відбуваються не так швидко, як хотілося б.

Але ці пояснення не роблять сильнішими ні університет, ні економіку, ні країну.

Тому сьогодні потрібні не взаємні претензії, а дерегуляція, фінансова автономія університетів, професійне управління і спільна відповідальність за результат.

Змінитися має і саме розуміння партнерства з бізнесом.

Університет не повинен дивитися на компанію лише як на джерело коштів. А бізнесу недостатньо приходити до студентів на останньому курсі з вакансіями.

У КНУ пропонують ставити питання інакше: не що бізнес може дати Університету, а чим Університет може бути корисним бізнесу, економіці та державі.

Компанії можуть значно раніше долучатися до взаємодії – допомагати формувати освітні програми, ставити перед науковцями реальні технологічні завдання, працювати з лабораторіями та дослідницькими командами. Університет натомість має пропонувати не лише випускників, а знання, дослідження, технології та рішення.

Особливо потрібна така співпраця там, де сучасна освіта й наука потребують дорогого обладнання та інфраструктури – у хімії, біотехнологіях, фармацевтиці та інших наукоємних галузях.

Такий досвід у КНУ уже є. На окремій панелі форуму власник фармацевтичної компанії Biopharma Костянтин Єфименко, випускник Університету, розповів про співпрацю з Інститутом високих технологій КНУ та спільний розвиток бакалаврської програми «Хімія біомолекул».

Ще одна важлива теза – університет не може вимірювати свій розвиток лише кількісними показниками.

КНУ традиційно залишається одним із лідерів вступної кампанії і цього року прийняв більше першокурсників, ніж торік. Водночас в Університеті не вважають це достатньою підставою бути задоволеними результатом.

Модель «більше студентів – більше програм – більше контрактних коштів» є екстенсивною. Для університету з таким науковим, кадровим та інфраструктурним потенціалом цього недостатньо.

Кількісне зростання не повинно створювати ілюзію, що змін не потрібно. Значно важливіше – якість освітніх програм, сильні наукові школи, сучасні дослідження і здатність Університету продукувати нове знання.

Тим більше що база для такого розвитку є.

Цього року 14 факультетів та навчально-наукових інститутів КНУ увійшли до рейтингу Forbes Ukraine «50 найкращих факультетів України» – це найбільше представництво серед українських університетів. КНУ представлений у шести із семи категорій, а його підрозділи очолили чотири напрями – STEM, право, економіку та аграрні науки.

Важливо й те, що серед критеріїв рейтингу були не лише академічні показники, а й затребуваність випускників та оцінки роботодавців. Тобто саме той зв’язок між університетом і ринком, про який говорили на Forbes University.

Окремий акцент КНУ робить на розвитку фундаментальної науки.

Університет добре знають завдяки школам права, міжнародних відносин, економіки та філології. Водночас його потенціал у хімії, біології, фізиці, математиці, кібернетиці та інших фундаментальних напрямах значно більший, ніж про нього звикли говорити.

Логіка проста: з фундаментальної науки можна виростити прикладну. Зворотний шлях значно складніший.

Тому фундаментальні школи потрібно не лише зберігати. Їх потрібно посилювати, модернізувати, відкривати для співпраці з бізнесом і давати можливість науковим розробкам доходити до практичного застосування.

Саме на цьому перетині – фундаментальної науки, реального запиту економіки і ресурсів бізнесу – можуть народжуватися нові технології та продукти.

Одна з найбільш конкретних цілей, озвучених під час форуму, – протягом найближчого року створити на базі КНУ майданчик довіри між університетською спільнотою та бізнесом і реалізувати щонайменше десять успішних кейсів співпраці бізнесу та науки.

Бо бізнес і університет справді мають різні горизонти. Бізнесу потрібен результат сьогодні. Університет зобов’язаний думати і про те, що буде потрібно країні завтра.

Але саме там, де ці два горизонти перетинаються, і виникає справжнє партнерство.

Forbes University 2026 став майданчиком для такої розмови – відкритої, практичної і важливої для обох сторін. Для КНУ участь у ній – це можливість не лише представити власне бачення, а й разом із бізнесом, іншими університетами та експертним середовищем шукати моделі, які допоможуть українській вищій освіті змінюватися швидше й відповідати на виклики майбутнього.

Центр комунікацій