Погорецький Микола Анатолійович

Проректор з науково-педагогічної роботи Погорецький Микола Анатолійович
E-mail: vice-rector.legalorg@knu.ua Микола Анатолійович Погорецький народився 18 грудня 1960 року (с. Неділове, Одещина). Випускник судово-прокурорського факультету Харківського юридичного інституту (нині – Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого») (диплом з відзнакою, 1985 рік). У 1979–1981 рр. проходив строкову військову службу у Збройних Силах СРСР на рядових та сержантських посадах. У 1996 р. без відриву від військової служби в органах Служби безпеки України захистив кандидатську дисертацію «Правовідносини слідчого з органом дізнання, начальником слідчого відділу та прокурором» (НЮУ України ім. Ярослава Мудрого, м. Харків). У 2002 р. присвоєно вчене звання доцента кафедри кримінального процесу. У 2006 р., після закінчення стаціонарної докторантури Національної академії Служби безпеки України (м. Київ), захистив докторську дисертацію «Теоретичні та практичні проблеми використання матеріалів оперативно-розшукової діяльності у кримінальному процесі (за матеріалами Служби безпеки України)» (КНУВС, Київ). У 2009 р. присвоєно вчене звання професора кафедри кримінально-правових дисциплін. Практична юридична діяльність в органах прокуратури, державної безпеки та адвокатури: У 1984–1986 рр.: стажист, помічник прокурора Московського району м. Харкова, прокурор відділу з нагляду за розглядом кримінальних справ судами прокуратури Харківської області, прокурор відділу з нагляду за дізнанням та слідством в органах внутрішніх справ слідчого управління прокуратури Харківської області. У 1986–2001 рр. та у 2008–2011 рр. – на слідчих, оперативних, контррозвідувальних та керівних посадах в органах державної безпеки, пройшовши кар’єрний шлях до начальника управління. Полковник у відставці. Ветеран державної безпеки. Учасник бойових дій. З 2012 р. по теперішній час – адвокат, член Національної асоціації Адвокатів України. Голова науково-практичної ради при Раді адвокатів Київської області. Науково-педагогічна діяльність (у тому числі за сумісництвом): З 1997 р. обіймав посади старшого викладача, доцента кафедри кримінального процесу Національної юридичної академії України ім. Ярослава Мудрого; доцента, професора кафедри оперативно-розшукової та контррозвідувальної діяльності, професора кафедри розслідування злочинів, віднесених до компетенції СБУ, Інституту підготовки слідчих для Служби безпеки України при Національній юридичній академії України імені Ярослава Мудрого; професора кафедр кримінального процесу та оперативно-розшукової діяльності Луганського державного університету внутрішніх справ ім. Е. О. Дідоренка; професора кафедр кримінально-правових дисциплін, оперативно-службової діяльності, кримінального процесу Київського національного університету внутрішніх справ (нині – Національна академія внутрішніх справ); старшого, провідного наукового співробітника Інституту вивчення проблем злочинності ім. В. В. Сташиса Національної академії правових наук України; професора кафедри патологоанатомії та судової експертизи Запоріжського державного медичного університету; головного наукового співробітника Національної школи суддів; головного наукового співробітника Національної академії Служби безпеки України. З лютого 2007 р. по квітень 2008 р. був відряджений до Ради національної безпеки і оборони України із залишенням на військовій службі в СБУ, де обіймав посади головного наукового співробітника, а з червня 2007 р. по квітень 2008 р. – першого заступника керівника Міжвідомчого науково-дослідного центру з проблем боротьби з організованою злочинністю та корупцією РНБО України. Був заступником голови наукової ради МНДЦ РНБО України та членом наукової ради РНБО України, заступником головного редактора журналу «Боротьба з організованою злочинністю і корупцією (теорія і практика)». З липня 2011 р. – професор, в.о. завідувача, а з травня 2012 р. по травень 2021 р. – завідувач кафедри правосуддя юридичного факультету (з червня 2020 р. – інституту права) Київського національного університету імені Тараса Шевченка. У 2012-2021 рр. – голова спеціалізованої вченої ради Д 26.001.05 КНУ імені Тараса Шевченка за спеціальностями 12.00.08; 12.00.09; 12.00.10. У 2008-2018 рр. експерт, заступник голови експертної ради з питань проведення експертизи дисертацій МОН України з національної безпеки та спеціальних проблем оборони й оборонно-промислового комплексу, голова державних акредитаційних комісій МОН України, член науково-консультативної ради Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, науковий радник Київського регіонального центру НАПрН України, голова журі в секції «Правознавство» предметної комісії відділення філософії та суспільнознавства Всеукраїнського конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт учнів- членів МАН України. Впродовж 2008-2020 рр. – член робочих груп з підготовки законопроєктів та автор наукових висновків до проєктів законів з питань діяльності судових, правоохоронних та правозахисних органів. З 2015 р. – головний редактор фахового науково-практичного міжнародного журналу «Вісник кримінального судочинства». З 2022 р. – голова експертної ради з правових наук МОН України. З 2020 р. – член робочої групи з питань реформування кримінальної юстиції Комісії з питань правової реформи при Президентові України. З 2018 р. – член науково-консультативної ради Верховного Суду. З 2019 р. – член науково-консультативної ради Конституційного Суду України. З 2020 р. – експерт/консультант Координатора проєктів ОБСЄ в Україні. З 2024 р. – експерт/консультант ГО «Харківська правозахисна група». Член редколегій науково-практичних юридичних журналів та збірок наукових праць: «Право України», «Слово національної школи суддів України», «Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ», «Науковий вісник Служби безпеки України», «Ochrona prawna pokrzywdzonego» та ін. Автор та співавтор, понад 700 наукових та навчально-методичних праць, у тому числі 22 монографій, 4 з яких одноосібні, 7 підручників, 28 науково-практичних, навчальних посібників та коментарів до законів. Має наукову школу: 17 докторів юридичних наук, 43 кандидатів юридичних наук, 2 доктори філософії (62 захищених дисертацій). Нагороджений понад 50-ма державними, відомчими і громадськими відзнаками, у тому числі: відзнаками Президента України: орденом «Ярослава Мудрого» V ступеню, медаллю «Захиснику Вітчизни», присвоєно почесне звання України «Заслужений діяч науки і техніки України»; відзнаками МОН України: нагрудними знаками «За наукові та освітні досягнення»; «Відмінник освіти» та ін.; відзнакою НАН України «За професійні здобутки»; відзнаками Служби безпеки України: «Хрест Доблесті» I і II ступенів та ін.; відзнаками МВС України: «Почесний знак МВС України», «За розвиток науки, техніки та освіти» І та II ступенів, дипломами за кращі наукові видання з обмеженим доступом в системі МВС України (2009, 2011, 2021 рр.); відзнаками Союзу юристів України: орденом «За заслуги» III і II ступенів та ін. Одружений. Має трьох синів.

Проректор з науково-педагогічної роботи

Погорецький Микола Анатолійович

Микола Анатолійович Погорецький народився 18 грудня 1960 року (с. Неділове, Одещина). Випускник судово-прокурорського факультету Харківського юридичного інституту (нині – Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого») (диплом з відзнакою, 1985 рік).

У 1979–1981 рр. проходив строкову військову службу у Збройних Силах СРСР на рядових та сержантських посадах.

У 1996 р. без відриву від військової служби в органах Служби безпеки України захистив кандидатську дисертацію «Правовідносини слідчого з органом дізнання, начальником слідчого відділу та прокурором» (НЮУ України ім. Ярослава Мудрого, м. Харків). У 2002 р. присвоєно вчене звання доцента кафедри кримінального процесу.

У 2006 р., після закінчення стаціонарної докторантури Національної академії Служби безпеки України (м. Київ), захистив докторську дисертацію «Теоретичні та практичні проблеми використання матеріалів оперативно-розшукової діяльності у кримінальному процесі (за матеріалами Служби безпеки України)» (КНУВС, Київ). У 2009 р. присвоєно вчене звання професора кафедри кримінально-правових дисциплін.

Практична юридична діяльність в органах прокуратури, державної безпеки та адвокатури:

У 1984–1986 рр.: стажист, помічник прокурора Московського району м. Харкова, прокурор відділу з нагляду за розглядом кримінальних справ судами прокуратури Харківської області, прокурор відділу з нагляду за дізнанням та слідством в органах внутрішніх справ слідчого управління прокуратури Харківської області.

У 1986–2001 рр. та у 2008–2011 рр. – на слідчих, оперативних, контррозвідувальних та керівних посадах в органах державної безпеки, пройшовши кар’єрний шлях до начальника управління. Полковник у відставці. Ветеран державної безпеки. Учасник бойових дій.

З 2012 р. по теперішній час – адвокат, член Національної асоціації Адвокатів України.

Голова науково-практичної ради при Раді адвокатів Київської області.

Науково-педагогічна діяльність (у тому числі за сумісництвом):

З 1997 р. обіймав посади старшого викладача, доцента кафедри кримінального процесу Національної юридичної академії України ім. Ярослава Мудрого; доцента, професора кафедри оперативно-розшукової та контррозвідувальної діяльності, професора кафедри розслідування злочинів, віднесених до компетенції СБУ, Інституту підготовки слідчих для Служби безпеки України при Національній юридичній академії України імені Ярослава Мудрого; професора кафедр кримінального процесу та оперативно-розшукової діяльності Луганського державного університету внутрішніх справ ім. Е. О. Дідоренка; професора кафедр кримінально-правових дисциплін, оперативно-службової діяльності, кримінального процесу Київського національного університету внутрішніх справ (нині – Національна академія внутрішніх справ); старшого, провідного наукового співробітника Інституту вивчення проблем злочинності ім. В. В. Сташиса Національної академії правових наук України; професора кафедри патологоанатомії та судової експертизи Запоріжського державного медичного університету; головного наукового співробітника Національної школи суддів; головного наукового співробітника Національної академії Служби безпеки України.

З лютого 2007 р. по квітень 2008 р. був відряджений до Ради національної безпеки і оборони України із залишенням на військовій службі в СБУ, де обіймав посади головного наукового співробітника, а з червня 2007 р. по квітень 2008 р. – першого заступника керівника Міжвідомчого науково-дослідного центру з проблем боротьби з організованою злочинністю та корупцією РНБО України. Був заступником голови наукової ради МНДЦ РНБО України та членом наукової ради РНБО України, заступником головного редактора журналу «Боротьба з організованою злочинністю і корупцією (теорія і практика)».

З липня 2011 р. – професор, в.о. завідувача, а з травня 2012 р. по травень 2021 р. – завідувач кафедри правосуддя юридичного факультету (з червня 2020 р. – інституту права) Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

У 2012-2021 рр. – голова спеціалізованої вченої ради Д 26.001.05 КНУ імені Тараса Шевченка за спеціальностями 12.00.08; 12.00.09; 12.00.10.

У 2008-2018 рр. експерт, заступник голови експертної ради з питань проведення експертизи дисертацій МОН України з національної безпеки та спеціальних проблем оборони й оборонно-промислового комплексу, голова державних акредитаційних комісій МОН України, член науково-консультативної ради Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, науковий радник Київського регіонального центру НАПрН України, голова журі в секції «Правознавство» предметної комісії відділення філософії та суспільнознавства Всеукраїнського конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт учнів- членів МАН України.

Впродовж 2008-2020 рр. – член робочих груп з підготовки законопроєктів та автор наукових висновків до проєктів законів з питань діяльності судових, правоохоронних та правозахисних органів.

З 2015 р. – головний редактор фахового науково-практичного міжнародного журналу «Вісник кримінального судочинства».

З 2022 р. – голова експертної ради з правових наук МОН України.

З 2020 р. – член робочої групи з питань реформування кримінальної юстиції Комісії з питань правової реформи при Президентові України.

З 2018 р. – член науково-консультативної ради Верховного Суду.

З 2019 р. – член науково-консультативної ради Конституційного Суду України.

З 2020 р. – експерт/консультант Координатора проєктів ОБСЄ в Україні.

З 2024 р. – експерт/консультант ГО «Харківська правозахисна група».

Член редколегій науково-практичних юридичних журналів та збірок наукових праць: «Право України», «Слово національної школи суддів України», «Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ», «Науковий вісник Служби безпеки України», «Ochrona prawna pokrzywdzonego» та ін.

Автор та співавтор, понад 700 наукових та навчально-методичних праць, у тому числі 22 монографій, 4 з яких одноосібні, 7 підручників, 28 науково-практичних, навчальних посібників та коментарів до законів.

Має наукову школу: 17 докторів юридичних наук, 43 кандидатів юридичних наук, 2 доктори філософії (62 захищених дисертацій).

Нагороджений понад 50-ма державними, відомчими і громадськими відзнаками, у тому числі: відзнаками Президента України: орденом «Ярослава Мудрого» V ступеню, медаллю «Захиснику Вітчизни», присвоєно почесне звання України «Заслужений діяч науки і техніки України»; відзнаками МОН України: нагрудними знаками «За наукові та освітні досягнення»; «Відмінник освіти» та ін.; відзнакою НАН України «За професійні здобутки»; відзнаками Служби безпеки України: «Хрест Доблесті» I і II ступенів та ін.; відзнаками МВС України: «Почесний знак МВС України», «За розвиток науки, техніки та освіти» І та II ступенів, дипломами за кращі наукові видання з обмеженим доступом в системі МВС України (2009, 2011, 2021 рр.); відзнаками Союзу юристів України: орденом «За заслуги» III і II ступенів та ін.

Одружений. Має трьох синів.