Погорецький Микола Анатолійович

Проректор з науково-педагогічної роботи Погорецький Микола Анатолійович
E-mail: vice-rector.legalorg@knu.ua Микола Анатолійович Погорецький народився 18 грудня 1960 року (с. Неділове, Одещина). Випускник судово- прокурорського факультету Харківського юридичного інституту (нині – Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого») (диплом з відзнакою, 1985 рік). У 1979–1981 рр. проходив строкову військову службу у Збройних Силах СРСР на рядових та сержантських посадах. У 1996 р. без відриву від військової служби в органах Служби безпеки України захистив кандидатську дисертацію «Правовідносини слідчого з органом дізнання, начальником слідчого відділу та прокурором» (НЮУ України ім. Ярослава Мудрого, м. Харків). У 2002 р. присвоєно вчене звання доцента кафедри кримінального процесу. У 2006 р., після закінчення стаціонарної докторантури Національної академії Служби безпеки України (м. Київ), захистив докторську дисертацію «Теоретичні та практичні проблеми використання матеріалів оперативно-розшукової діяльності у кримінальному процесі (за матеріалами Служби безпеки України)» (КНУВС, Київ). У 2009 р. присвоєно вчене звання професора кафедри кримінально- правових дисциплін. З червня 2025 р. член-кореспондент Національна академія правових наук України. У 1984–1986 рр. працював на посадах стажиста, помічника прокурора Московського району м. Харкова, прокурора відділу з нагляду за розглядом кримінальних справ судами, прокурора відділу з нагляду за дізнанням та слідством в органах внутрішніх справ слідчого управління прокуратури Харківської області. У 1986–2001 рр. та у 2008–2011 рр. – на слідчих, оперативних, розвідувальних, контррозвідувальних та керівних посадах в органах державної безпеки. З 2012 р. по теперішній час – адвокат, член Національної асоціації Адвокатів України. Голова науково-практичної ради при Раді адвокатів Київської області. З 1997 р. обіймав науково-педагогічні та наукові посади (у тому числі за сумісництвом) у провідних закладах вищої освіти та наукових установах України: старшого викладача, доцента кафедри кримінального процесу Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого; доцента, професора кафедри оперативно-розшукової та контррозвідувальної діяльності, професора кафедри розслідування злочинів, віднесених до компетенції Служби безпеки України, Інституту підготовки слідчих для Служби безпеки України при Національній юридичній академії України імені Ярослава Мудрого; професора кафедр кримінального процесу та оперативно-розшукової діяльності Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е. О. Дідоренка; професора кафедр кримінально-правових дисциплін, оперативно-службової діяльності та кримінального процесу Київського національного університету внутрішніх справ (нині — Національна академія внутрішніх справ); старшого та провідного наукового співробітника Інституту вивчення проблем злочинності імені В. В. Сташиса Національної академії правових наук України; професора кафедри патологічної анатомії та судової медицини Запорізького державного медичного університету; головного наукового співробітника, тренера Національної школи суддів України; професора кафедри кримінального процесу та криміналістики, головного наукового співробітника Національної академії Служби безпеки України. З лютого 2007 р. по квітень 2008 р. був відряджений до Ради національної безпеки і оборони України із залишенням на військовій службі в СБУ, де обіймав посади головного наукового співробітника, а з червня 2007 р. по квітень 2008 р. – першого заступника керівника Міжвідомчого науково-дослідного центру з проблем боротьби з організованою злочинністю та корупцією РНБО України. Був заступником голови наукової ради МНДЦ РНБО України та членом наукової ради РНБО України, заступником головного редактора журналу «Боротьба з організованою злочинністю і корупцією (теорія і практика)». Після звільнення з військової служби в Службі безпеки України з липня 2011 р. працює у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка: з липня 2011 р. — професор, виконувач обов’язків завідувача кафедри правосуддя юридичного факультету; з травня 2012 р. по травень 2021 р. — завідувач кафедри правосуддя (з червня 2020 р. — Інституту права); з травня 2021 р. — проректор з науково-педагогічної роботи Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Опублікував понад 800 наукових та навчально-методичних праць, серед яких 25 монографій (у тому числі 4 одноосібні), 5 підручників, 41 навчальний посібник, 4 науково- практичні коментарі, 2 енциклопедичні видання (у співавторстві), 512 наукових статей. З 2002 року бере участь у підготовці проєктів законів України, інших нормативно-правових актів, а також у підготовці науково-правових висновків щодо питань правозастосовної діяльності у сфері кримінальної юстиції, судоустрою, прокуратури, адвокатури та органів правопорядку, а також у сфері наукової, науково-технічної й інноваційної діяльності. У 2008–2018 рр. експерт, заступник голови експертної ради з питань проведення експертизи дисертацій МОН України з національної безпеки та спеціальних проблем оборони й оборонно-промислового комплексу, голова державних акредитаційних комісій МОН України, член науково-консультативної ради Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ (2010–2017), науковий радник Київського регіонального центру НАПрН України, голова журі в секції «Правознавство» предметної комісії відділення філософії та суспільствознавства Всеукраїнського конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт учнів- членів МАН України. У 2012–2021 рр. – голова спеціалізованої вченої ради Д 26.001.05 КНУ імені Тараса Шевченка за спеціальностями 12.00.08; 12.00.09; 12.00.10. З 2015 р. головний редактор міжнародного фахового науково-практичного журналу «Вісник кримінального судочинства», член редколегій науково-практичних юридичних журналів та збірок наукових праць: «Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ», «Науковий вісник Служби безпеки України», «Ochrona prawna pokrzywdzonego» (Польща) та ін. З 2022 р. – голова експертної ради з правових наук МОН України. Член спеціалізованої вченої ради Д 26.007.03 в Національній академії внутрішніх справ. З 2020 р. член робочої групи з питань реформування кримінальної юстиції Комісії з питань правової реформи при Президентові України. З 2018 р. член науково-консультативної ради Верховного Суду. З 2019 р. член науково-консультативної ради Конституційного Суду України. З 2020 р. експерт/консультант Координатора проєктів ОБСЄ в Україні. З 2024 р. експерт/консультант ГО «Харківська правозахисна група». З 2026 р. – член робочої групи з питань удосконалення законодавства у сфері адвокатури та адвокатської діяльності Національної асоціації адвокатів України, член комісії Національної академії наук України з питань удосконалення законодавства України у науковій, науково-технічній та інноваційній сферах. Має наукову школу (18 докторів юридичних наук, 44 кандидати юридичних наук, 4 доктора філософії у галузі права (PhD). Нагороджений понад 80-ма державними, відомчими і громадськими відзнаками, зокрема, Президента України: почесне звання України «Заслужений діяч науки і техніки України» (2010), Національна премія України імені Бориса Патона (2025), орден «Ярослава Мудрого» V ступеня (2024), орден «За заслуги» III ступеня (2025), медаль «Захиснику Вітчизни» (1999); Грамота Верховної Ради України (2025); Почесна Грамота Кабінету Міністрів України (2025), Почесна Грамота Харківської обласної державної адміністрації (2000); Почесна Грамота Верховного Суду (2024), подяка Національної школи суддів України (2021); Грамота Конституційного Суду України (2023), Почесна відзнака Голови Конституційного Суду України (2024); орден Національної асоціації адвокатів України «Видатний адвокат України» (2024), Почесна відзнака Національної асоціації адвокатів України «За укріплення верховенства права» (2025); Міністерства освіти і науки України: нагрудний знак «Відмінник освіти» (2023), нагрудний знак «За наукові досягнення» (2024); «Почесна грамота Київського національного університету імені Тараса Шевченка» (2013), Почесна відзнака «За заслуги перед Національним юридичним університетом імені Ярослава Мудрого» (2025); відзнака Національної академії наук України «За професійні здобутки» (2023); «Відзнака Ради національної безпеки і оборони України III ступеня» (2025); Служби безпеки України: «Вогнепальна зброя» (2022, 2025), «Відзнака Служби безпеки України» (2025), «Хрест пошани» (2024); «Хрест Доблесті» I і II ступенів (2007, 2008), медаль «Ветеран органів безпеки» (2010), медаль «За відзнаку в службі» I, II III ступенів (2003, 2007, 2011), пам’ятний знак «Головне слідче управління Служби безпеки України» (2011), «Знак Головного управління внутрішньої безпеки Служби безпеки України» (2025), «Знак Пошани Національної академії Служби безпеки України» (2022), відзнака «Національної академії Служби безпеки України» (2025); Міністерства внутрішніх справ України: «Почесний знак МВС України» (2010), медаль «Хрест Пошани» (2024), відзнака «За службу державі» (2025) Державної прикордонної служби України, медаль «За звитягу» Національної гвардії України (2025), відзнака «За розвиток науки, техніки та освіти» І, II ступенів (2008, 2009), дипломи за кращі наукові видання з обмеженим доступом в системі МВС України (2009, 2011, 2021), Почесна грамота Національної академії внутрішніх справ (2019, 2023, 2025), Почесна грамота Вченої ради Національної академії внутрішніх справ (2025), пам’ятна медаль Національного університету внутрішніх справ (2010), ювілейні пам’ятні знаки «95 років Національній академії внутрішніх справ» (2017), «100 років Національній академії внутрішніх справ» (2021), подяки командування та особового складу 1-го Корпусу Національної гвардії України «Азов» (2025), командування та особового складу 2-го Корпусу Національної гвардії України «Хартія» (2025); почесна відзнака Директора Державного бюро розслідувань України «За професійну майстерність» (2024); Міністерства оборони України: відзнака Головнокомандувача Збройних сил України «За сприяння війську» (2025), пам’ятна відзнака Головного управління розвідки «30 років воєнній розвідці України», подяки командування та особового складу Київської 5-ї штурмової бригади (2023) та 131 окремого розвідувального батальйону Сухопутних військ ЗСУ (2023); відзнака Київського НДІ судових експертиз «За заслуги» (2019); Союзу юристів України: орден «За заслуги» III, II, I ступенів (2015, 2018, 2020), почесні звання: «Дійсний член Союзу юристів України» (2012); «Почесний член Союзу юристів України» (2014); «Видатний юрист України» (2015), Почесна грамота (2011, 2014, 2022, 2023, 2025); Світового Конгресу українських юристів: почесне звання «Видатний юрист» (2018), Почесна грамота (2025); «Золота медаль» Асоціації українських праників (2021); Православної Церкви України: Орден святого рівноапостольного князя Володимира III ступеня (2024), Орден святого Архістратига Михаїла II ступеня (2025), Орден святителя і чудотворця Миколая (2024), та ін. Учасник бойових дій. Одружений. Має трьох синів.

Проректор з науково-педагогічної роботи

Погорецький Микола Анатолійович

Микола Анатолійович Погорецький народився 18 грудня 1960 року (с. Неділове, Одещина). Випускник судово- прокурорського факультету Харківського юридичного інституту (нині – Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого») (диплом з відзнакою, 1985 рік).

У 1979–1981 рр. проходив строкову військову службу у Збройних Силах СРСР на рядових та сержантських посадах.

У 1996 р. без відриву від військової служби в органах Служби безпеки України захистив кандидатську дисертацію «Правовідносини слідчого з органом дізнання, начальником слідчого відділу та прокурором» (НЮУ України ім. Ярослава Мудрого, м. Харків). У 2002 р. присвоєно вчене звання доцента кафедри кримінального процесу.

У 2006 р., після закінчення стаціонарної докторантури Національної академії Служби безпеки України (м. Київ), захистив докторську дисертацію «Теоретичні та практичні проблеми використання матеріалів оперативно-розшукової діяльності у кримінальному процесі (за матеріалами Служби безпеки України)» (КНУВС, Київ). У 2009 р. присвоєно вчене звання професора кафедри кримінально- правових дисциплін. З червня 2025 р. член-кореспондент Національна академія правових наук України.

У 1984–1986 рр. працював на посадах стажиста, помічника прокурора Московського району м. Харкова, прокурора відділу з нагляду за розглядом кримінальних справ судами, прокурора відділу з нагляду за дізнанням та слідством в органах внутрішніх справ слідчого управління прокуратури Харківської області. У 1986–2001 рр. та у 2008–2011 рр. – на слідчих, оперативних, розвідувальних, контррозвідувальних та керівних посадах в органах державної безпеки. З 2012 р. по теперішній час – адвокат, член Національної асоціації Адвокатів України. Голова науково-практичної ради при Раді адвокатів Київської області.

З 1997 р. обіймав науково-педагогічні та наукові посади (у тому числі за сумісництвом) у провідних закладах вищої освіти та наукових установах України: старшого викладача, доцента кафедри кримінального процесу Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого; доцента, професора кафедри оперативно-розшукової та контррозвідувальної діяльності, професора кафедри розслідування злочинів, віднесених до компетенції Служби безпеки України, Інституту підготовки слідчих для Служби безпеки України при Національній юридичній академії України імені Ярослава Мудрого; професора кафедр кримінального процесу та оперативно-розшукової діяльності Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е. О. Дідоренка; професора кафедр кримінально-правових дисциплін, оперативно-службової діяльності та кримінального процесу Київського національного університету внутрішніх справ (нині — Національна академія внутрішніх справ); старшого та провідного наукового співробітника Інституту вивчення проблем злочинності імені В. В. Сташиса Національної академії правових наук України; професора кафедри патологічної анатомії та судової медицини Запорізького державного медичного університету; головного наукового співробітника, тренера Національної школи суддів України; професора кафедри кримінального процесу та криміналістики, головного наукового співробітника Національної академії Служби безпеки України.

З лютого 2007 р. по квітень 2008 р. був відряджений до Ради національної безпеки і оборони України із залишенням на військовій службі в СБУ, де обіймав посади головного наукового співробітника, а з червня 2007 р. по квітень 2008 р. – першого заступника керівника Міжвідомчого науково-дослідного центру з проблем боротьби з організованою злочинністю та корупцією РНБО України. Був заступником голови наукової ради МНДЦ РНБО України та членом наукової ради РНБО України, заступником головного редактора журналу «Боротьба з організованою злочинністю і корупцією (теорія і практика)».

Після звільнення з військової служби в Службі безпеки України з липня 2011 р. працює у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка: з липня 2011 р. — професор, виконувач обов’язків завідувача кафедри правосуддя юридичного факультету; з травня 2012 р. по травень 2021 р. — завідувач кафедри правосуддя (з червня 2020 р. — Інституту права); з травня 2021 р. — проректор з науково-педагогічної роботи Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Опублікував понад 800 наукових та навчально-методичних праць, серед яких 25 монографій (у тому числі 4 одноосібні), 5 підручників, 41 навчальний посібник, 4 науково- практичні коментарі, 2 енциклопедичні видання (у співавторстві), 512 наукових статей.

З 2002 року бере участь у підготовці проєктів законів України, інших нормативно-правових актів, а також у підготовці науково-правових висновків щодо питань правозастосовної діяльності у сфері кримінальної юстиції, судоустрою, прокуратури, адвокатури та органів правопорядку, а також у сфері наукової, науково-технічної й інноваційної діяльності. У 2008–2018 рр. експерт, заступник голови експертної ради з питань проведення експертизи дисертацій МОН України з національної безпеки та спеціальних проблем оборони й оборонно-промислового комплексу, голова державних акредитаційних комісій МОН України, член науково-консультативної ради Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ (2010–2017), науковий радник Київського регіонального центру НАПрН України, голова журі в секції «Правознавство» предметної комісії відділення філософії та суспільствознавства Всеукраїнського конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт учнів- членів МАН України. У 2012–2021 рр. – голова спеціалізованої вченої ради Д 26.001.05 КНУ імені Тараса Шевченка за спеціальностями 12.00.08; 12.00.09; 12.00.10.

З 2015 р. головний редактор міжнародного фахового науково-практичного журналу «Вісник кримінального судочинства», член редколегій науково-практичних юридичних журналів та збірок наукових праць: «Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ», «Науковий вісник Служби безпеки України», «Ochrona prawna pokrzywdzonego» (Польща) та ін.

З 2022 р. – голова експертної ради з правових наук МОН України. Член спеціалізованої вченої ради Д 26.007.03 в Національній академії внутрішніх справ. З 2020 р. член робочої групи з питань реформування кримінальної юстиції Комісії з питань правової реформи при Президентові України. З 2018 р. член науково-консультативної ради Верховного Суду. З 2019 р. член науково-консультативної ради Конституційного Суду України. З 2020 р. експерт/консультант Координатора проєктів ОБСЄ в Україні. З 2024 р. експерт/консультант ГО «Харківська правозахисна група». З 2026 р. – член робочої групи з питань удосконалення законодавства у сфері адвокатури та адвокатської діяльності Національної асоціації адвокатів України, член комісії Національної академії наук України з питань удосконалення законодавства України у науковій, науково-технічній та інноваційній сферах.

Має наукову школу (18 докторів юридичних наук, 44 кандидати юридичних наук, 4 доктора філософії у галузі права (PhD).

Нагороджений понад 80-ма державними, відомчими і громадськими відзнаками, зокрема, Президента України: почесне звання України «Заслужений діяч науки і техніки України» (2010), Національна премія України імені Бориса Патона (2025), орден «Ярослава Мудрого» V ступеня (2024), орден «За заслуги» III ступеня (2025), медаль «Захиснику Вітчизни» (1999); Грамота Верховної Ради України (2025); Почесна Грамота Кабінету Міністрів України (2025), Почесна Грамота Харківської обласної державної адміністрації (2000); Почесна Грамота Верховного Суду (2024), подяка Національної школи суддів України (2021); Грамота Конституційного Суду України (2023), Почесна відзнака Голови Конституційного Суду України (2024); орден Національної асоціації адвокатів України «Видатний адвокат України» (2024), Почесна відзнака Національної асоціації адвокатів України «За укріплення верховенства права» (2025); Міністерства освіти і науки України: нагрудний знак «Відмінник освіти» (2023), нагрудний знак «За наукові досягнення» (2024); «Почесна грамота Київського національного університету імені Тараса Шевченка» (2013), Почесна відзнака «За заслуги перед Національним юридичним університетом імені Ярослава Мудрого» (2025); відзнака Національної академії наук України «За професійні здобутки» (2023); «Відзнака Ради національної безпеки і оборони України III ступеня» (2025); Служби безпеки України: «Вогнепальна зброя» (2022, 2025), «Відзнака Служби безпеки України» (2025), «Хрест пошани» (2024); «Хрест Доблесті» I і II ступенів (2007, 2008), медаль «Ветеран органів безпеки» (2010), медаль «За відзнаку в службі» I, II III ступенів (2003, 2007, 2011), пам’ятний знак «Головне слідче управління Служби безпеки України» (2011), «Знак Головного управління внутрішньої безпеки Служби безпеки України» (2025), «Знак Пошани Національної академії Служби безпеки України» (2022), відзнака «Національної академії Служби безпеки України» (2025); Міністерства внутрішніх справ України: «Почесний знак МВС України» (2010), медаль «Хрест Пошани» (2024), відзнака «За службу державі» (2025) Державної прикордонної служби України, медаль «За звитягу» Національної гвардії України (2025), відзнака «За розвиток науки, техніки та освіти» І, II ступенів (2008, 2009), дипломи за кращі наукові видання з обмеженим доступом в системі МВС України (2009, 2011, 2021), Почесна грамота Національної академії внутрішніх справ (2019, 2023, 2025), Почесна грамота Вченої ради Національної академії внутрішніх справ (2025), пам’ятна медаль Національного університету внутрішніх справ (2010), ювілейні пам’ятні знаки «95 років Національній академії внутрішніх справ» (2017), «100 років Національній академії внутрішніх справ» (2021), подяки командування та особового складу 1-го Корпусу Національної гвардії України «Азов» (2025), командування та особового складу 2-го Корпусу Національної гвардії України «Хартія» (2025); почесна відзнака Директора Державного бюро розслідувань України «За професійну майстерність» (2024); Міністерства оборони України: відзнака Головнокомандувача Збройних сил України «За сприяння війську» (2025), пам’ятна відзнака Головного управління розвідки «30 років воєнній розвідці України», подяки командування та особового складу Київської 5-ї штурмової бригади (2023) та 131 окремого розвідувального батальйону Сухопутних військ ЗСУ (2023); відзнака Київського НДІ судових експертиз «За заслуги» (2019); Союзу юристів України: орден «За заслуги» III, II, I ступенів (2015, 2018, 2020), почесні звання: «Дійсний член Союзу юристів України» (2012); «Почесний член Союзу юристів України» (2014); «Видатний юрист України» (2015), Почесна грамота (2011, 2014, 2022, 2023, 2025); Світового Конгресу українських юристів: почесне звання «Видатний юрист» (2018), Почесна грамота (2025); «Золота медаль» Асоціації українських праників (2021); Православної Церкви України: Орден святого рівноапостольного князя Володимира III ступеня (2024), Орден святого Архістратига Михаїла II ступеня (2025), Орден святителя і чудотворця Миколая (2024), та ін. Учасник бойових дій.

Одружений. Має трьох синів.