Новини

Як змінюється викладання історії: підсумки форуму в КНУ «Європейський вимір української історії»	16.04.2026
Науково-методичний форум «Європейський вимір української історії: практики впровадження в системі шкільної освіти» відбувся у КНУ імені Тараса Шевченка 16 квітня 2026 року. Захід об’єднав широку освітянську спільноту – вчителів історії та громадянської освіти, методистів обласних інститутів післядипломної педагогічної освіти, фахівців у сфері оцінювання якості освіти, науковців та викладачів закладів вищої освіти, студентів й аспірантів, а також учнів старших класів. Співорганізаторами форуму виступили КНУ імені Тараса Шевченка, Обсерваторія з викладання історії в Європі Рада Європи (OHTE), Офіс впровадження Нової української школи Міністерства освіти і науки України та видавництво «Літера ЛТД». Вітальні слова: історія як простір відповідальності Голова Науково-дорадчої ради Обсерваторії Олена Палько привітала учасників форуму та висловила підтримку Україні, відзначивши стійкість українського суспільства. У своєму виступі вона окреслила ключові напрями діяльності Обсерваторії та наголосила на активній участі України у міжнародних процесах переосмислення історичної освіти. Ректор університету Володимир Бугров акцентував на ідеологічному вимірі історії як чиннику формування суспільного майбутнього. Він підкреслив, що в умовах війни освіта, наука та культура стають першочерговими об’єктами впливу, адже саме вони формують цінності й смисли. «Право на правду, на адекватне розуміння історії – це фундамент для стійкості суспільства», – наголосив ректор, підкресливши важливість інтеграції історичного знання в сучасний суспільний досвід. Генеральний директор директорату європейської та євроатлантичної інтеграції МОН України Олександра Гусак звернула увагу на політичну роль історії в сучасному світі. Вона наголосила, що держава-агресор використовує історію як інструмент пропаганди, а відповіддю демократичних суспільств має стати розвиток критичного мислення та переосмислення підходів до викладання історії. Спікерка також підкреслила важливість міжнародної співпраці та участі українських науковців у європейських експертних середовищах, що сприяє утвердженню українського історичного наративу. Також Олександра Гусак пригадала, що у травні 2025 року, Шевченків університет підписав меморандум про співпрацю з Обсерваторією з викладання історії в Європі при Раді Європи, що стало початком системної співпраці. «Сьогодні приємно бачити, що ця взаємодія не лише зберігається, а й активно розвивається. Ми очікуємо відкриття Центру вивчення європейської історії КНУ (схвалено на засідання Вченої ради КНУ від 6 квітня 2026 року) вже найближчим часом, і це стане важливим кроком для посилення нашої академічної присутності в європейському науковому просторі». Україна в Обсерваторії: інституційний вимір У своєму виступі національний координатор OHTE в Україні Сергій Шкабко представив участь України в Обсерваторії як комплексний інституційний процес. Було окреслено етапи приєднання України – від статусу спостерігача до повноправного членства – та підкреслено значення цієї платформи для просування українського бачення історії в європейському контексті. Серед ключових напрямів діяльності: проведення національних консультацій як частини загальноєвропейського діалогу, підготовка аналітичних і тематичних звітів, формування відкритих баз даних та обмін освітніми практиками. Особливу увагу приділено інтеграції української історичної освіти в європейський простір, що відбувається паралельно з реформами змісту освіти, створенням нових підручників і впровадженням сучасних методик викладання. Панельна дискусія: синхронізація історичних наративів Важливим елементом форуму стала панельна дискусія *«Синхронізація історичних наративів: Україна у структурі європейського освітнього простору», модераторкою якої виступила Юлія Топольницька – асистентка кафедри новітньої історії України Київський національний університет імені Тараса Шевченка, кандидатка історичних наук, а також проєктна менеджерка з реформи профільної середньої освіти Офісу впровадження Нової української школи Міністерства освіти і науки України.. До обговорення долучилися провідні експерти у сфері історичної освіти, що підкреслило високий фаховий рівень дискусії: Антоніна Макаревич, заступниця керівника Офісу впровадження Нової української школи МОН України, кандидат історичних наук; Сергій Шкабко, національний координатор Обсерваторії з викладання історії в Європі, доцент КНУ; Олександр Панарін, історик, автор навчальних програм і підручників, офіцер ЗСУ; Ірина Костюк, амбасадор EuroClio, співавторка державних стандартів і навчальних програм; Юрій Кучма, учитель-методист, очільник методичного об’єднання вчителів історії м. Києва. Учасники обговорили місце України в європейських підручниках, необхідність посилення європейського контексту в шкільних програмах, протидію дезінформації та впровадження компетентнісного підходу в навчанні історії. Практичний вимір: воркшопи та обмін досвідом* Форум включав серію паралельних науково-методичних воркшопів. Учасники працювали над розвитком медіаграмотності, опановували методи історичного моделювання та інструменти компетентнісного оцінювання. Практичні сесії були спрямовані на формування навичок критичного мислення, аналізу джерел і протидії інформаційним маніпуляціям. «Світове кафе»: колективне напрацювання рішень Інтерактивний формат «Світове кафе» став платформою для спільного проєктування дорожньої карти інтеграції європейського виміру в історичну освіту України. Учасники працювали в тематичних групах, обговорюючи оновлення навчальних програм, адаптацію європейських практик, трансформацію підходів до викладання історії та стратегії популяризації українського історичного наративу в Європі. Підсумки та подальші кроки За результатами форуму відбулася підсумкова пленарна сесія, під час якої презентовано напрацювання груп та окреслено подальші кроки співпраці між університетом і Обсерваторією. Напрацьована дорожня карта стане основою для практичних дій упродовж наступних 12 місяців. Усі учасники, що взяли очну участь у форумі, отримали сертифікат про підвищення кваліфікації педагогічних працівників обсягом 0,2 кредити ЄКТС (6 годин) від видавництва «Літера ЛТД» як суб’єкта підвищення кваліфікації педагогічних працівників. Форум засвідчив високий рівень зацікавленості освітянської спільноти у впровадженні європейських підходів до викладання історії та підтвердив роль університету як провідного майданчика для формування сучасного гуманітарного знання. Центр комунікацій

Як змінюється викладання історії: підсумки форуму в КНУ «Європейський вимір української історії»

16.04.2026

Науково-методичний форум «Європейський вимір української історії: практики впровадження в системі шкільної освіти» відбувся у КНУ імені Тараса Шевченка 16 квітня 2026 року. Захід об’єднав широку освітянську спільноту – вчителів історії та громадянської освіти, методистів обласних інститутів післядипломної педагогічної освіти, фахівців у сфері оцінювання якості освіти, науковців та викладачів закладів вищої освіти, студентів й аспірантів, а також учнів старших класів.

Співорганізаторами форуму виступили КНУ імені Тараса Шевченка, Обсерваторія з викладання історії в Європі Рада Європи (OHTE), Офіс впровадження Нової української школи Міністерства освіти і науки України та видавництво «Літера ЛТД».

Вітальні слова: історія як простір відповідальності

Голова Науково-дорадчої ради Обсерваторії Олена Палько привітала учасників форуму та висловила підтримку Україні, відзначивши стійкість українського суспільства. У своєму виступі вона окреслила ключові напрями діяльності Обсерваторії та наголосила на активній участі України у міжнародних процесах переосмислення історичної освіти.

Ректор університету Володимир Бугров акцентував на ідеологічному вимірі історії як чиннику формування суспільного майбутнього. Він підкреслив, що в умовах війни освіта, наука та культура стають першочерговими об’єктами впливу, адже саме вони формують цінності й смисли. «Право на правду, на адекватне розуміння історії – це фундамент для стійкості суспільства», – наголосив ректор, підкресливши важливість інтеграції історичного знання в сучасний суспільний досвід.

Генеральний директор директорату європейської та євроатлантичної інтеграції МОН України Олександра Гусак звернула увагу на політичну роль історії в сучасному світі. Вона наголосила, що держава-агресор використовує історію як інструмент пропаганди, а відповіддю демократичних суспільств має стати розвиток критичного мислення та переосмислення підходів до викладання історії. Спікерка також підкреслила важливість міжнародної співпраці та участі українських науковців у європейських експертних середовищах, що сприяє утвердженню українського історичного наративу.

Також Олександра Гусак пригадала, що у травні 2025 року, Шевченків університет підписав меморандум про співпрацю з Обсерваторією з викладання історії в Європі при Раді Європи, що стало початком системної співпраці. «Сьогодні приємно бачити, що ця взаємодія не лише зберігається, а й активно розвивається. Ми очікуємо відкриття Центру вивчення європейської історії КНУ (схвалено на засідання Вченої ради КНУ від 6 квітня 2026 року) вже найближчим часом, і це стане важливим кроком для посилення нашої академічної присутності в європейському науковому просторі».

Україна в Обсерваторії: інституційний вимір

У своєму виступі національний координатор OHTE в Україні Сергій Шкабко представив участь України в Обсерваторії як комплексний інституційний процес. Було окреслено етапи приєднання України – від статусу спостерігача до повноправного членства – та підкреслено значення цієї платформи для просування українського бачення історії в європейському контексті.

Серед ключових напрямів діяльності: проведення національних консультацій як частини загальноєвропейського діалогу, підготовка аналітичних і тематичних звітів, формування відкритих баз даних та обмін освітніми практиками. Особливу увагу приділено інтеграції української історичної освіти в європейський простір, що відбувається паралельно з реформами змісту освіти, створенням нових підручників і впровадженням сучасних методик викладання.

Панельна дискусія: синхронізація історичних наративів

Важливим елементом форуму стала панельна дискусія «Синхронізація історичних наративів: Україна у структурі європейського освітнього простору», модераторкою якої виступила Юлія Топольницька – асистентка кафедри новітньої історії України Київський національний університет імені Тараса Шевченка, кандидатка історичних наук, а також проєктна менеджерка з реформи профільної середньої освіти Офісу впровадження Нової української школи Міністерства освіти і науки України..

До обговорення долучилися провідні експерти у сфері історичної освіти, що підкреслило високий фаховий рівень дискусії:

Антоніна Макаревич, заступниця керівника Офісу впровадження Нової української школи МОН України, кандидат історичних наук;
Сергій Шкабко, національний координатор Обсерваторії з викладання історії в Європі, доцент КНУ;
Олександр Панарін, історик, автор навчальних програм і підручників, офіцер ЗСУ;
Ірина Костюк, амбасадор EuroClio, співавторка державних стандартів і навчальних програм;
Юрій Кучма, учитель-методист, очільник методичного об’єднання вчителів історії м. Києва.

Учасники обговорили місце України в європейських підручниках, необхідність посилення європейського контексту в шкільних програмах, протидію дезінформації та впровадження компетентнісного підходу в навчанні історії.

Практичний вимір: воркшопи та обмін досвідом

Форум включав серію паралельних науково-методичних воркшопів. Учасники працювали над розвитком медіаграмотності, опановували методи історичного моделювання та інструменти компетентнісного оцінювання. Практичні сесії були спрямовані на формування навичок критичного мислення, аналізу джерел і протидії інформаційним маніпуляціям.

«Світове кафе»: колективне напрацювання рішень

Інтерактивний формат «Світове кафе» став платформою для спільного проєктування дорожньої карти інтеграції європейського виміру в історичну освіту України. Учасники працювали в тематичних групах, обговорюючи оновлення навчальних програм, адаптацію європейських практик, трансформацію підходів до викладання історії та стратегії популяризації українського історичного наративу в Європі.

Підсумки та подальші кроки

За результатами форуму відбулася підсумкова пленарна сесія, під час якої презентовано напрацювання груп та окреслено подальші кроки співпраці між університетом і Обсерваторією. Напрацьована дорожня карта стане основою для практичних дій упродовж наступних 12 місяців.

Усі учасники, що взяли очну участь у форумі, отримали сертифікат про підвищення кваліфікації педагогічних працівників обсягом 0,2 кредити ЄКТС (6 годин) від видавництва «Літера ЛТД» як суб’єкта підвищення кваліфікації педагогічних працівників.

Форум засвідчив високий рівень зацікавленості освітянської спільноти у впровадженні європейських підходів до викладання історії та підтвердив роль університету як провідного майданчика для формування сучасного гуманітарного знання.

Центр комунікацій