Новини

З якими викликами сьогодні стикаються українознавчі студії, що традиційно є амбасадорами нашої країни? І які нові підходи вони можуть запропонувати, щоб сучасний динамічний світ не втратив інтересу до України як частини європейського і світового історичного процесу?

Ці та інші теми були у фокусі обговорення учасників міжнародного форуму «Розвиток українознавчих студій у контексті сучасних глобальних трансформацій», що відбувся у КНУ імені Тараса Шевченка 9 квітня.

 

Подія об’єднала науковців, викладачів, представників академічних центрів українознавчих студій, а також вітчизняних і зарубіжних експертів.

Відкриваючи міжнародний форум, ректор КНУ Володимир Бугров зазначив, що Шевченків університет є активним учасником Глобальної коаліції українських студій – міжнародної ініціативи, започаткованої Першою леді України Оленою Зеленською.

«Навіть у період незалежності Україна переважно сприймалася у світі як геополітична та ментальна частина «руського міра». Широкомасштабне вторгнення росії почало змінювати цю ситуацію. Зараз є зацікавленість Україною, і на цей запит потрібно відповідати. Українські студії стрімко поширюються по всіх континентах, але маємо докласти ще багато зусиль, щоб вони були насправді «українськими». Надзвичайно важливо говорити про національну ідентичність як в історичному ракурсі, так і через наш сучасний досвід», – наголосив Володимир Бугров і побажав учасникам форуму найвищої інтелектуальної насолоди – спілкування.

З вітальними словами виступили Надзвичайний і Повноважний Посол Чеської Республіки в Україні Лубош Весели, директорка Департаменту Африки та регіональних африканських організацій МЗС України Любов Абравітова, науковиця Університету Іналко (Франція) Іл-Іл Яців-Малібер, менеджерка академічних проєктів в Українському інституті Олена Коваленко.

Станом на 2026 рік українознавчі студії у світі переходять від етапу «посиленого інтересу», спричиненого повномасштабною агресією росії проти України, до періоду глибинної інституціоналізації. Водночас галузь стикається з низкою викликів: знищенням джерельної бази внаслідок війни, поширенням проросійських наративів у частині західних академічних середовищ, а також необхідністю посилення співпраці між науковцями в Україні, українською діаспорою та партнерськими університетами світу.

Ці питання знайшли висвітлення у доповідях спікерів під час пленарного засідання форуму.

Проректорка з міжнародного співробітництва КНУ Ксенія Смирнова та директор Інституту українознавства КНУ Роман Додонов презентували Аналітичний звіт «Світові центри українознавчих досліджень та основні наукові тренди», мета якого – визначити перспективність напрямів досліджень у галузі українознавства. Так, за висновками авторського колективу Аналітичного звіту, до війни українські студії займалися переважно історико-культурними та мовними питаннями в національному контексті. Однак сучасним науковим трендом є розвиток міждисциплінарних досліджень, що поєднують історію, культурологію, соціологію, політологію тощо.

Саме на такому підході, що відкриває перед українознавчими студіями нові можливості й сприяє глибшому розумінню суспільних процесів в Україні, акцентували інші спікери: Сюзен Воршех (Університет Віадріна, Німеччина), Агнешка Матусяк (Університет Вроцлава, Польща), Сабріє Сластьон (ННІФ КНУ), Сінтія Баклі (Університет Мічиган, США), Станіслав Туміс (Карлів університет, Чехія), Галина Усатенко (КНУ).

Основний фокус має бути зосереджений на тому, щоб завести українські студії в різні дисципліни, залучити зарубіжних науковців, які займатимуться Україною не лише з позиції україністів, а й з інших теоретичних перспектив, які б знайшли у вивченні України те, що лягає у тему їхніх досліджень. Це допоможе західним академічним колам перейти від простого реагування на українські події до системного дослідження України як самостійного суб’єкта європейської історії.

Доповідачі також говорили про подолання формалізму у викладанні, потребу в оновленні змісту українознавчих студій, протидію фейкам та маніпуляціям навколо української історії та культури. 

Після пленарного засідання, яке модерував керівник Відділу міжнародних звязків КНУ Роман Петюр, роботу форуму було розподілено за тематичними панелями відповідно до спектру проблем.

• «Сучасні міжнародні трансформації та місце українознавчих студій у них»

Тематичну панель модерувала викладачка ННІЖ, журналістка та медіаексперт Соня Кошкіна.

Спікери: Алла Федорова (ННІМВ КНУ), Андрій Длігач (Економічний факультет КНУ), Ігор Комаров (ННІВТ КНУ), Антон Кориневич (МЗС України).

• «Українські студії та сучасна гуманістика»

Модераторкою тематичної панелі виступила завідувачка Підготовчого відділення для іноземних громадян КНУ Галина Усатенко.

Спікери: Олексій Сивак (Надзвичайний і Повноважний Посол України в Республіці Ботсвана), Тарас Пшеничний (Історичний факультет КНУ), Джованна Седіна (Університет Флоренції, Італія), Жаннет Брабинец (Університет Віадріна, Німеччина), Олеся Наумовська та Оксана Сліпушко (ННІФ КНУ).

• «Новітні медіа, комунікація та пропаганда: виклики для українознавчих студій сьогодні»

Цю тематичну панель модерувала проректорка зі зв’язків із громадськістю Олена Добржанська.  

Спікери: Ілан Манор (Оксфордський університет, Велика Британія), о. Кирило Говорун (Університет Лойоли Мерімаунт у Лос-Анджелесі, США), Ольга Іващенко (Факультет соціології КНУ), Наталія Піпченко (ННІМВ КНУ). 

Модераторка форуму Ксенія Смирнова підбила підсумки роботи. Отже, ключовим завданням розвитку українських студій у сучасному контексті є міждисциплінарний підхід, інтеграція в європейський академічний простір, дослідження досвіду війни, мережування, цифровізація медіаграмотності.

«В умовах російської агресії, коли особливо важливим є зростання міжнародної підтримки, перед українознавчими студіями постає новий рівень відповідальності. Вони мають стати широкою платформою для всіх, хто займається або цікавиться Україною. Зміни ідуть від конкретних людей, від нас із вами», – звернулася Ксенія Смирнова до учасників форуму і подякувала за цікаві та конструктивні дискусії.

Форум «Розвиток українознавчих студій у контексті сучасних глобальних трансформацій» організовано в межах міжнародного проєкту EUkraine Forum KA220 Erasmus+.

З детальною програмою заходу та переліком учасників можна ознайомитися українською та англійською мовами.

 

Центр комунікацій