Новини

У Науково-дослідному інституті українознавства КНУ імені Тараса Шевченка відбулася презентація колективної монографії «Геополітична суб’єктність України в контексті глобальних викликів».

 

Автори монографії – співробітники Інституту Катерина Настояща, Ірина Грабовська, Світлана Кагамлик, Леонід Чупрій, Надія Турпак, Роман Додонов та запрошені науковці Сергій Грабовський і Рена Марутян – досліджують стан і перспективи геополітичної суб’єктності України в сучасному світі.

Як зазначив директор НДІ українознавства КНУ Роман Додонов, ця праця є свідченням загальної переорієнтації українознавчих досліжень у бік геополітики та міжнародних відносин: «Україна змінює свої позиції на міжнародній арені, і питання її цивілізаційного статусу, статусу як суб’єкта світової історії стають все актуальнішими». 

За відгуками рецензентів, монографія написана в межах виконання наукової теми, але перевершила визначені завдання. У дослідженні розглянуто концептуально-методологічні засади геополітичної суб’єктності України в умовах сучасних викликів, проаналізовано інформаційну стійкість українського суспільства перед глобальними загрозами, а також висвітлено релігійну складову геополітичної суб'єктності України.

«Наша робота розпочалася ще до повномасшатбного вторгнення, – розповіла головна редакторка монографії Катерина Настояща. – Події останніх років спонукали переосмислити багато речей. Ми намагалися цілісно поглянути на те, що таке геополітична суб’єктність та її чинники. Це мультидисциплінарне дослідження – тут і філософський, і політологічний, і культурологічний підхід».

Автори монографії пропонують розглядати суб’єктність як явище, як феномен. Зокрема, Ірина Грабовська акцентує увагу на проблемі латентної суб’єктності України за бездержавних часів.

«Усі 300 років колоніалізму – це прихована геополітична суб’єктність України. Вона існувала у різних формах, до прикладу, у вигляді Української РСР. Нагадаю, що Україна була однією із засновниць ООН, – пояснює дослідниця. – Як свідчить наша історія, культурна самостійність і універсальність України ніколи не знижувалися до нуля. Тому в монографії ми робимо висновок, що Україна завжди була суб’єктною. Тільки рівні цієї суб’єктності різні».

Тезу про слабкість чи геополітичну безсуб’єктність України просувають переважно представники країни-агресора, з метою виправдання загарбницької війни, вважає Роман Додонов. Такі прийоми вже використовувалися у минулому, тож не випадково заяви путіна від лютого 2022 року за стилістикою нагадують ноту уряду СРСР, вручену польському послу в москві вранці 17 вересня 1939 року. «Ті самі аргументи лунали з кремля й під час повномасштабного вторгнення в Україну, – нагадує науковець. – Буцімто Україна є неспроможною безсуб’єктною державою, тому потрібно цей вакуум заповнити і ввести війська для захисту населення».

Автори монографії розглянули різні чинники утвердження геополітичної суб’єктності, чимало з яких російсько-українська війна актуалізувала. Зокрема, прискорила процеси розбудови в Україні незалежної помісної православної церкви, на чому акцентувала під час презентації ще одна авторка монографії – Світлана Кагамлик.

«Величезне значення для політичної суб’єктності України мало отримання томоса на автокефалію, – зауважила дослідниця. – Ця подія має справді цивілізаційне значення. Церковна структура, яка просувала цінності «русского міра» та ідентифікувала себе як єдина в Україні канонічна православна церква, нарешті визнана частиною російської православної церкви. Натомість ПЦУ отримала визнання на рівні інших помісних церков і підтвердила свій престиж та місце у світовому православ’ї».

Запрошений автор Рена Марутян розглянула проблему геополітичної суб’єктності з токи зору національної безпеки: «Моє завдання полягало в тому, щоб показати суб’єктність України саме через стійкість суспільства і стан безпеки країни. При цьому «стійкість» – поняття ширше, ніж «безпека», воно передбачає горизонтальні зв’язки між членами та частинами громадянського суспільства».  

Науковиця Надія Турпак нагадала, що «російсько-українська війна – це війна не лише за територію, проти української державності. Це передусім війна за цінності, за смисли. Згідно з багатьма дослідженнями, однією з ключових цінностей, яка об’єднує українців, є саме свобода, якої нас хоче позбавити агресор».

На думку авторки, досліджувати питання цінностей у контексті геополітичної проблематики важливо з багатьох причин. І не в останню чергу – задля вдосконалення системи протидії поширенню ворожих наративів.

 

Центр комунікацій